- •Глава 1. Лісівництво, його початок, розвиток і напрямки у XXI столітті
- •Глава 2. Географія типів лісу України 33
- •Глава 4. Рубки і поновлення лісу - синоніми о о
- •Глава 5. Екологічна, економічна і лісівнича ефективність поступових рубок
- •Глава 6. Сприяння процесу природного поновлення лісу
- •Глава 7. Теорія і практика формування і вирощування лісостанів
- •Глава 8. Особливості доглядових рубань у лісо станах основних лісотвірних порід 227
- •Глава 9. Проблема підвищення продуктивності
- •Глава 1. Лісівництво, його початок,
- •1.1. Предмет і метод лісівництва
- •1.2. Організаційна структура лісового фонду України
- •1.3. Лісистість
- •1.4. Групи лісів та категорії захисності
- •1.5. Стан лісового фонду держави
- •1.6. Деревні господарства, склад і вікова структура українських лісів
- •1.7. Сучасна продуктивність лісостанів
- •Глава 2. Географія типів лісу України
- •2.1. Лісотипологічне районування1
- •2.2. Типи лісу України
- •2.3. Визначення типів лісу та їх комплексів
- •Глава 3. Принципи і концепції складових багатоцільового лісового природокористуваня
- •3.1. Поняття про користування
- •3.2. Види користування
- •3.3.Складові невагомих корисностей лісу
- •3.4.Недеревні ресурси лісу
- •3.6. Відновлення лісових ресурсів
- •3.7. Класифікація рубок
- •3.8. Формування та вирощування високопродуктивних лісостанів
- •3.9. Заготівля деревини у процесі головних рубок
- •3.10. Лісохімічне користування у лісах
- •3.11. Рекреаційне лісокористування :і
- •3.13. Управління і моніторинг лісів
- •Глава 4. Рубки і поновлення лісу - синоніми
- •4.1. Проблема відновлення лісів в Україні
- •4.2. Класифікація головних рубок
- •4.3.Вибіркові рубки, їх обґрунтування та способи
- •4.4. Класифікація та проведення нос гумових рубок
- •4.5. Поступові рубання - екологічна основа лісовідновлення
- •4.6.Групово-вибіркові та групово-постуиові рубки, їх різновиди
- •Vjuioui ІлІрШіглиш уМови.
- •4.8. Суцільнолісосічні рубки
- •Глава 5. Екологічна, економічна і лісівнича ефективність поступових рубок6
- •5.1.Методи визначення економічної ефективності.
- •5.4. Скорочення періоду лісовирощування
- •5.5. Збереження екологічних функцій лісу
- •5.6. Загальний баланс порівняльної економічної ефективності
- •5.8. Ефективність поступових рубок в рівнинних районах України
- •Глава 6. Сприяння процесу природного поновлення лісу
- •6.2. Технологія лісосічних робіт
- •6.3. Рубання і поновлення лісу у рівнинних умовах
- •6.4. Особливості головних рубань у гірських лісах
- •6.6. Способи очищення вирубок
- •6.7.Очищення вирубок в інших країнах
- •6.8. Догляд за підростом лісотвірних порід
- •6.9. Визначення та залишення на вирубках засівачів
- •6.10. Особливості формування, росту і розвитку підросту сосни
- •6.11. Механічний вплив на підстилку, Грунт, трав'яний покрив, підлісок, деревостан
- •6.12.Шпиговка жолудів
- •Глава 7. Теорія і практика формування та вирощування лісостанів
- •7.1. Догляд за лісом, його методи та екологічні, біологічні й економічні основи
- •7.6. Час початку і завершення
- •7.9. Черговість рубок догляду в лісостанах
- •7.10. Розрахунок лісосіки рубок догляду
- •7.11. Відведення лісосік рубок догляду
- •7.14. Ефективність доглядових рубань
- •7.15. Моніторинг рубок догляду
- •7.16. Догляд за підростом і сприяння природному поновленню в насадженнях віку рубок догляду
- •7.18. Заходи догляду за лісом
- •7.19. Догляд за узліссям
- •Глава 8. Особливості доглядових рубань
- •8.1.Доглядові рубання в насадженнях сосни
- •8.2. Доглядові рубання у модринниках, насадженнях дугласії та сосни Веймутова
- •8.3. Рубки догляду у ялинниках
- •8.4. Формування ялицевих лісостанів
- •8.5. Вирощування лісостанів дуба
- •8.6. Вирощування бучинників
- •8.7. Вирощування високопродуктивних березняків та осичників
- •8.8. Рубки догляду в грабняках
- •8.9. Рубки догляду в лісах особливого призначення
- •9.1.Поняття продуктивності лісів
- •9.2. Кількісні та якісні показники деревної продуктивності
- •9.3. Методика моніторингу
- •9.4. Заходи підвищення деревної продуктивності лісу
- •9.5. Нерозв'язані проблеми лісівничої науки і практики
1.6. Деревні господарства, склад і вікова структура українських лісів
Поняття про деревні господарства. Всі ліси з урахуванням їхньої фактичної продуктивності відносять до 3-х видів деревних господарств: високостовбурного, низькостовбурного з відповідними секціями й архаїчного в Україні середнього господарства. Високостовбурне господарство організується у насіннєвих високопродуктивних лісостанах цільових лісотвірних порід. Його доцільно ділити на три секції: хвойне, твердолистяне високостовбурне з насаджень дуба, бука, ясена, явора і м'яколистяне з насаджень тополі, чорної вільхи. Завдання - вирощування крупномірних ділових сортиментів. Для хвойної і твердолистяної секції прийняті 20- річні класи віку і обгрунтований вік головного рубання; для м'яколистяної секції 10-річні класи віку і відповідний (в залежності від вирощуваних сортиментів) вік рубання.
До низькостовбурного господарства, яке в Україні є наслідком нераціонального ведення лісового господарства у минулому, ' відносять лісостани переважно вегетативного походження, а також невдалі штучні насадження, створені без відповідного обґрунтування. В ньому виділяються дві секції: твердолистяне низькостовбурне із дуба порослевого, граба, ясена, явора тощо та м'яколистяне низькостовбурне - із осики, берези, вільхи сірої, вільхи чорної. Такий розподіл лісів на
25
господарства дає змогу об'єктивно аналізувати сучасну продуктивність лісів лісництва, держлісгоспу, області, а динаміка змін у господарствах є показником творчої праці лісничого, рівня ведення лісового господарства, кваліфікації працівників.
Середнє господарство властиве тим випадкам, коли в одному і тому ж таксаційному виділі організується одночасне високостовбурне і низькостовбурне господарства. В першому ярусі вирощують, наприклад, крупномірні сортименти дуба з високим віком головного рубання, а в другому - граб для забезпечення якості деревини дуба й отримання внаслідок 3-4-х головних рубань другого ярусу інших цінних сортиментів. Оскільки розподіл лісів лісництв, держлісгоспів на господарства - показник їхньої продуктивності (особливо стан і динаміка твердолистяного низькостовбурного і м'яколистяного госпо-дарств), то наведений нами поділ лісів на господарства та їх секції дає змогу об'єктивно аналізувати стан продуктивності лісів у лісництвах і лісових підприємствах.
Склад і вікова структура лісів. У кінці минулого століття площа вкритих лісовою рослинністю земель в Україні перевищувала 9,3 млн га (табл.4).
Основними деревними породами, з яких формуються природні ліси, є сосна звичайна, ялина звичайна, ялиця біла і модрина європейська - серед хвойних; дуб звичайний, дуб
скельний, бук лісовий, ясен звичайний, явір, клен гостролистий, І раб звичайний - серед твердолистяних; береза бородавчаста, осика, вільха чорна та сіра - серед м'яколистяних. У степах формуються штучні ліси з гледичії, софори, в'яза, акації білої та сосни звичайної. Штучні ліси в Україні створюються не тільки з аборигенних деревних видів, а й з екзотів.
Площа насаджень у підприємствах Держкомлісу складає 6086 тисяч гектарів, серед яких молодняків - 1800,3 тис. га, середньовікових лісостанів 2628,1 достигаючих 876,4 та стиглих і перестійних 781,2 тисяч га (Рис. 7).
Стеженням за динамікою деяких показників земель лісового фонду Держкомлісу виявлено, що підприємства лісової галузі за останні 45 років минулого століття успішно працювали над їх поліпшенням (табл. 5). Зменшились площі незімкнутих лісових культур, вирубок, нелісових земель тощо.
У лісовому фонді нараховується більше 80 лісотвірних порід. Загалом у лісах України переважають лісостани твердолистяних (43.6%). Майже таку частку займають хвойні (42.6%), арепгга-м'яколистяні (13.8%) (Рис. 8).
Аналіз розподілу вкритих лісовою рослинністю земель за деревними породами у лісах Держкомлісу показує переважання хвойних (46%) лісостанів, площа яких має тенденцію до зростання і можна прогнозувати значне збільшення їх частки в лісовому фонді у майбутньому; дещо менше твердолистяних дерев (43%) і найменше м"яколистяних (11%).
π . Таблиця 5 Динаміка показників земель лісового фонду Держкомлісу за 1961-1996 роки (тис га)
|
І Ї96Ї
|
1 1966
|
|
|
|
|
|
|
1 .Вкриті
|
|
|
|
|
_. 1983
|
1988
|
|
|
ЛІСОВОЮ
|
|
|
|
|
|
|
|
|
рослинністю
|
|
|
|
|
|
|
|
|
землі 3 них: хвойні Твердолистяні М'яколистяні Лісові культури
|
5039 2264 2159 598 1361
|
5387 2484 2239 635 1788
|
5810 2750 2402 621 2431
|
5962 2847 2450 623 2673
|
6122 2904 2554 627 2821
|
6151 2917 2578 624 2953
|
6086 2807 2596 647 3028
|
+ + + + +
|
2.НезшкнутІ
|
|
|
|
|
|
|
|
|
лісові культури
|
523
|
600
|
279
|
214
|
206
|
195
|
161
|
|
З.Невкриті землі
|
288
|
190
|
140
|
131
|
119
|
102
|
131
|
-
|
з них вирубки
|
254
|
70
|
53
|
55
|
49
|
49
|
с/:
|
|
4. Мелісові землі
|
1028
|
883
|
655
|
643
|
627
|
638
|
630
|
-
|
Рис. 8. Розподіл вкритих лісом земель за групами порід
Лісівники України нарощують темпи інтродукції високопродуктивних видів деревних рослин у лісові насадження. Створена значна площа насаджень дугласії горіха чорного, сосни Веймутової, інших порід. Було б доцільно випробувати в плавнях Дунаю, Дністра І Дніпра кипарис болотний, а в Криму - деякі види кедра.
Розширення робіт по створенню насаджень з штродукованих видів заслуговує уваги і всілякої підтримки.
28
