- •Глава 1. Лісівництво, його початок, розвиток і напрямки у XXI столітті
- •Глава 2. Географія типів лісу України 33
- •Глава 4. Рубки і поновлення лісу - синоніми о о
- •Глава 5. Екологічна, економічна і лісівнича ефективність поступових рубок
- •Глава 6. Сприяння процесу природного поновлення лісу
- •Глава 7. Теорія і практика формування і вирощування лісостанів
- •Глава 8. Особливості доглядових рубань у лісо станах основних лісотвірних порід 227
- •Глава 9. Проблема підвищення продуктивності
- •Глава 1. Лісівництво, його початок,
- •1.1. Предмет і метод лісівництва
- •1.2. Організаційна структура лісового фонду України
- •1.3. Лісистість
- •1.4. Групи лісів та категорії захисності
- •1.5. Стан лісового фонду держави
- •1.6. Деревні господарства, склад і вікова структура українських лісів
- •1.7. Сучасна продуктивність лісостанів
- •Глава 2. Географія типів лісу України
- •2.1. Лісотипологічне районування1
- •2.2. Типи лісу України
- •2.3. Визначення типів лісу та їх комплексів
- •Глава 3. Принципи і концепції складових багатоцільового лісового природокористуваня
- •3.1. Поняття про користування
- •3.2. Види користування
- •3.3.Складові невагомих корисностей лісу
- •3.4.Недеревні ресурси лісу
- •3.6. Відновлення лісових ресурсів
- •3.7. Класифікація рубок
- •3.8. Формування та вирощування високопродуктивних лісостанів
- •3.9. Заготівля деревини у процесі головних рубок
- •3.10. Лісохімічне користування у лісах
- •3.11. Рекреаційне лісокористування :і
- •3.13. Управління і моніторинг лісів
- •Глава 4. Рубки і поновлення лісу - синоніми
- •4.1. Проблема відновлення лісів в Україні
- •4.2. Класифікація головних рубок
- •4.3.Вибіркові рубки, їх обґрунтування та способи
- •4.4. Класифікація та проведення нос гумових рубок
- •4.5. Поступові рубання - екологічна основа лісовідновлення
- •4.6.Групово-вибіркові та групово-постуиові рубки, їх різновиди
- •Vjuioui ІлІрШіглиш уМови.
- •4.8. Суцільнолісосічні рубки
- •Глава 5. Екологічна, економічна і лісівнича ефективність поступових рубок6
- •5.1.Методи визначення економічної ефективності.
- •5.4. Скорочення періоду лісовирощування
- •5.5. Збереження екологічних функцій лісу
- •5.6. Загальний баланс порівняльної економічної ефективності
- •5.8. Ефективність поступових рубок в рівнинних районах України
- •Глава 6. Сприяння процесу природного поновлення лісу
- •6.2. Технологія лісосічних робіт
- •6.3. Рубання і поновлення лісу у рівнинних умовах
- •6.4. Особливості головних рубань у гірських лісах
- •6.6. Способи очищення вирубок
- •6.7.Очищення вирубок в інших країнах
- •6.8. Догляд за підростом лісотвірних порід
- •6.9. Визначення та залишення на вирубках засівачів
- •6.10. Особливості формування, росту і розвитку підросту сосни
- •6.11. Механічний вплив на підстилку, Грунт, трав'яний покрив, підлісок, деревостан
- •6.12.Шпиговка жолудів
- •Глава 7. Теорія і практика формування та вирощування лісостанів
- •7.1. Догляд за лісом, його методи та екологічні, біологічні й економічні основи
- •7.6. Час початку і завершення
- •7.9. Черговість рубок догляду в лісостанах
- •7.10. Розрахунок лісосіки рубок догляду
- •7.11. Відведення лісосік рубок догляду
- •7.14. Ефективність доглядових рубань
- •7.15. Моніторинг рубок догляду
- •7.16. Догляд за підростом і сприяння природному поновленню в насадженнях віку рубок догляду
- •7.18. Заходи догляду за лісом
- •7.19. Догляд за узліссям
- •Глава 8. Особливості доглядових рубань
- •8.1.Доглядові рубання в насадженнях сосни
- •8.2. Доглядові рубання у модринниках, насадженнях дугласії та сосни Веймутова
- •8.3. Рубки догляду у ялинниках
- •8.4. Формування ялицевих лісостанів
- •8.5. Вирощування лісостанів дуба
- •8.6. Вирощування бучинників
- •8.7. Вирощування високопродуктивних березняків та осичників
- •8.8. Рубки догляду в грабняках
- •8.9. Рубки догляду в лісах особливого призначення
- •9.1.Поняття продуктивності лісів
- •9.2. Кількісні та якісні показники деревної продуктивності
- •9.3. Методика моніторингу
- •9.4. Заходи підвищення деревної продуктивності лісу
- •9.5. Нерозв'язані проблеми лісівничої науки і практики
8.6. Вирощування бучинників
Букові ліси сформувались у минулому в гірській та передгірній частині Карпат із бука лісового, явора, граба, дуба звичайного та скельного а також в Криму із бука східного. Бучинники Карпатського регіону з домішкою ялиці білої, явора, дуба, ясена, клена гостролистого а також граба, черешні відзначаються високою продуктивністю і якістю. Вони формуються у вологих, рідко свіжих і сирих бучинах і субучинах, а також у яличинах і суяличинах, дібровах і судібровах, дуже рідко у смеречинах і сусмеречинах. Згадана домішка інших супутніх і підгінних видів виконує не тільки екологічну роль у згаданих лісостанах, а й підвищує їх продуктивність, особливо при формуванні складних насаджень. Тому одним із завдань доглядових рубань у бучинниках є вирощування складних мішаних насаджень.
На режим рубок догляду впливають такі біоекологічні властивості бука: тіньовитривалість, відносна вітростійкість, чутливість до заморозків і осоння. Освітлення в дубово-букових деревостанах призначають на другий-третій рік після головного рубання. Вирубують домішку берези, осики, граба, які переганяють дуб і бук в рості по висоті, всі низькоякісні і
порослеві дерева бука і дуба, підтримуючи молодняки високо-повнотними і середньоповнотни-ми. Залежно від їх стану до рубання в перегущених біогрупах видаляють також частину деревець насіннєвого бука, що відстають в рості. В насадженнях зберігають всю домішку бєреки, ділові деревця черешні, явора.
Інтенсивність освітлень приймається від слабкої до помірної, а в насадженнях, де бук та інші цільові дерева пригнічені ярусом осики, берези, вона може бути сильною і дуже сильною. Зімкнутість молодняку бука після рубання не повинна бути нижчою 0,7, а повторність рубання — 2-4 роки. В процесі про чисток починають догляд за кращими деревами бука і дуба, їх відбір. При цьому зімкнутість підтримують на рівні 0,7 і повторюють
догляд через 2-4 роки. Час повторення рубання визначається лісничим одночасно з його проведенням.
У загущених молодняках, де освітлення не проводились, прочистки призначають слабкої і помірної інтенсивності з повторністю через 2-3 роки. При проведенні останніх про чисток і проріджень домагаються формування підгонного ярусу { насіннєвого підросту і "шуби навколо кращих дерев майбутнього дуба і бука першого ярусу. Найбільш оптимальною є помірна інтенсивність проріджування, коли зімкнутість після рубання не понижується за 0,8.
При проведенні прохідних рубань зімкнутість підтримують на рівні 0,8 і вище (рис.69).
8.7. Вирощування високопродуктивних березняків та осичників
Режим рубок догляду в насадженнях берези і осики обумовлюється такими їх властивостями як: світлолюбність, швидкоростучість, морозостійкість, відносна вітростійкість, а у осоки - схильність до вегетативного поновлення паростками від коріння, недовговічність у зв'язку з пошкодженням гнилями. Вегетативний підріст осики швидко заселяє вирубки. Лісовод методом селекційного відбору в процесі інтенсивних доглядових рубань покращує санітарний стан осичників і створює умови для вирощування стійких до фітопатологічних захворювань і швидкоростучих насаджень. Осика відчутно і дуже активно реагує на інтенсивне зрідження деревостанів різким збільшенням приросту деревини. Це дає змогу значно прискорити вирощування цінних сортиментів для фанерного, сірникового і целюлозно-паперового виробництва. Тому в осичниках сугрудів і грудів, у складі яких в основному ярусі і в нижньому відсутній підріст дуба, бука, ялиці, ялини, організують господарства на осику з коротким оборотом рубання (30-40 років). При наявності поблизу таких ділянок насінників ялиці, ялини протягом 20-25 років під наметом осичників формується ярус підросту цих видів.
Отже, подальшими прийомами рубок догляду, лісівник інтенсивним зрідженням осичників розв'язує одночасно два
завдання:
• формує високопродуктивний деревостан осики;
• створює умови в його надрах для зміни в майбутньому (через 15-20 років) осичників насадженнями ялини і ялиці. На вирубках в сугрудах і грудах, де після головного рубання зберігся підріст дуба, бука, ялиці, ялини, явора, організовують господарства на ці цільові деревні породи, використовуючи
245
дерев.
Створювати штучні насадження осики,
як це рекомендує МЛ.
Гордієнко (1995), недоцільно. В Україні є
у 3-4 рази продуктивніші види тополі, їх
і необхідно вирощувати. Завдання
лісівників - використати величезний
потенціал природних
вегетативних лісостанів осики та її
домішку в насадженнях
інших дісоутворювачів; не забувати, що
осика є цінним
деревним видом (А.В.Цирулик, 1994).
Інтенсивність зрідження осичників в просторі змінюється залежно від стану нового цінного молодого покоління, ступеню формування його складу. В борах і суборах ведуть господарство на головну породу - сосну, і в процесі рубання формують сосняки з домішкою дуба, берези як важливого екологічного компоненту сосняків, який сприяє покращенню ґрунту, утворенню ярусу підгону, формуванню високоякісних стовбурів сосни, підвищенню продуктивності сосняків та протипожежної безпеки.
У 60-і роки минулого століття Л.А.Кайрюкштіс (1964), запропонував метод прорідження двоярусних осичників і березняків. Суть його полягає в тому, що в процесі доглядових рубань вирубують спочатку непродукуючі або малопродукуючі дерева першого ярусу м яколистяних, не зменшуючи його поточного приросту. Одночасно забезпечують оптимальну освітленість другого ярусу або підросту ялини, бука, ялиці, домагаючись їх нормального росту. Дослідженнями вченого було виявлено, що в зімкнутому наметі не проріджених листяних насаджень найбільш продуктивними є добре розвинуті, гостроверхі, порівняно товсті дерева з компактними кронами класу А (рис. 70). Якщо прийняти поточний приріст цих дерев за 100 %, то приріст дуже розлогих туповерхих, ширококронних дерев типу вовк" або наближених до них (клас А1), складатиме в середньому 93 %; продуктивність слаборозвинених вузькокррнних (середніх і нижче середніх за діаметром дерев класу В) - 60 %, а приріст пригнічених дров'яних дерев (клас С) - у середньому 31%.
Добре розвинуті дерева берези І осики (клас А) ростуть у висоту відповідно 95 і 68 днів, дерева класу В - 60 І 50 днів, класу С - ЗО і 35 днів протягом вегетаційного періоду. Малопродуктивні дерева (А1, В, С) складають біля 40 % від запасу насадження, їх вирубують у першу чергу. Оптимальна інтенсивність зрідження високоповнотних осичників і березняків залежно від типу лісу може складати 20-40 % їх запасу, а повторність рубки - 3-5 років.
Щоб краще проводити рубки догляду, слід пам'ятати, з якої кількості дерев осики повинен складатись дереврстан. Отже, після першого рубання, яке проводиться не пізніше п'ятирічного віку осичника в сугрудах і грудах, має бути не більше 10 тис. штук/га; в семирічному віці - до 5 тис. штук/га; в 10 років - 2,5; в 15 років - 1,5; в 20 - 1,0; у 25 років - 400-500 кращих дерев на гектар. Крім цього, в насадженні зберігається домішка дуба, бука, явора, ясена, ялиці, ялини, інших цільових
246
При формуванні березняків, крім інших особливостей, приймають до уваги їх походження. При вирощуванні берези перевагу надають насіннєвим деревам. Порослеві березняки, які відрізняються куртинністю, здебільшого, реконструюють.
