8.5. Вирощування лісостанів дуба

В Україні поширені лісостани дуба звичайного, зустрі­чаються насадження дуба скельного і дуба червоного. Більшість їх — штучного походження. До змикання, деревця дуба часто кущаться, а ті, що ростуть під наметом, швидко перетворюються у сторчки. Після сильного зрідження густого деревостану дуба, на стовбурах виникають "водяні пагони", або "вовчки".

Дуб світловибагливий. Протягом перших десяти років росте повільно, а після розвитку підгону і появи бокового затінення, приріст дерев прискорюється. Деревця не витримують затінення верхівкових бруньок. Цю особливість дуба лісівники підмітили у виразі: "дуб любить рости в "шубі", але з відкритою головою". Чутливий до пізніх весняних і ранніх осінніх заморозків. Помірно вибагливий до родючості грунту, але найкраще росте у вологих дібровах. З перших же років молоді насіннєві дубочки розвивають глибоку стрижневу кореневу систему. В природі формуються здебільшого змішані лісостани, до складу яких входять клени, липа, ясен, граб, черешня тощо, які конкурують з дубом за умови середовища. Всі згадані вище властивості й особливості дуба позначаються на його конкурентоздатності і впливають на режим доглядових

рубань.

Оскільки в мішаних, особливо складних лісостанах, дуб потерпає від верхівкового затінення, існує постійна загроза пригнічення його швидкоростучими супутниками. Тому, виникає необхідність раннього і регулярного догляду за дубом. Схильність дуба після раптового І сильного зрідження лісостанів суховершинити й утворювати на стовбурах водяні пагони, позначається на прирості дерев і якості деревини, вимагає вчасного формування ярусу підгону для бічного затінення його стовбурів. В Україні найкращим підгоном ("шубою") для дуба є граб, липа серцелиста, явір, клен гостролистий, бук, ялиця, а в першому десятилітті — бузина чорна, свидина, гордовина, берека. Підгінні породи з повним правом можна назвати "вихователями" дуба. "Шуба" має бути рівномірною навколо кращих дерев, оскільки дубу властиве чітко виражене явище геліотропізму, яке зовні проявляється в утворенні однобічних крон, викривлених стовбурів,

ексцентриситету.

Насіннєвим деревам дуба властива глибоко розвинута коренева система, пластичний стовбур і могутня розвинена крона, що сприяє їх нормальному росту в умовах оптимальної площі живлення, яку підтримують своєчасними рубками догляду.

Дуб вітростійкий, тому його насадженням немає загрожують вітровали. Під наметом дубняків у більшості типів лісу завжди є достатня кількість підросту дуба, що дає можливість забезпечити відновлення цінних дубових насіннєвих лісостанів. Проте в сугрудах і грудах після вирубки дерево станів на зрубах першого року з'являється густа поросль і самосів осики, граба, клена, берези, липи, горішника, які випереджають підріст дуба в рості за висотою, швидко

змикаються і нещадно пригнічують його, що спричиняє масову загибель. Таке явище особливо виражене у свіжих і вологих букових, грабових, кленово-липових і заплавних дібровах і судібровах, де дуб відстає в рості від згаданих видів уже на другий-третій рік у три-п'ять разів. На п'ятий-шостий рік підріст дуба перетворюється у сторчки, виживаючи тільки біля пеньків і в місцях, де відбулося його змикання ще під наметом материнського деревостану. Щоб зберегти підріст і забезпечити його перетворення у складі молодняків, вдаються до невідкладних Інтенсивних освітлень уже на другий-третій рік після суцільнолісосічного рубання.

Максимальна порослева здатність у дуба зберігається до 80 років, тобто до віку стиглості. Вегетативні пагони від пеньків у перші 20-25 років ростуть значно швидше насіннєвого підросту, а тому пригнічують його. Пагони від пеньків утворюють куртини порослі, в яких, якщо не проводити своєчасних доглядових рубань, формуються шаблеподібні стовбури зі стягоподібною кроною. Це різко понижує технічні якості ексцентричної деревини. Для підвищення продуктивності таких деревостанів застосовують регулярні, інтенсивні рубки догляду. Таке ж явище спостерігається в штучних насадженнях, створених посівом жолудів в площадки 1x1; 2x2 метра та інших розмірів. Без своєчасного догляду і зрідження дубчаків на таких площадках (аж до стадії, коли залишається одне дерево), високопродуктивного лісостану не виростає. Такі куртини дуба необхідно зріджувати, починаючи з віку освітлень.

Деревостани дуба значно поширені не тільки в дібровах і судібровах, де вони тяжіють до корінних, але й у бучинах і субучинах, яличинах і суяличинах а також у складних дубових суборах (С). Крім того, похідні низькопродуктивні дубняки виникають і в дубових суборах (В) не тільки на піщаних і супіщаних аренах, айв степових умовах на глинистих ґрунтах. Стан таких насаджень, інтенсивність, повторність і технологія доглядових рубань різноманітні. Щоб вибрати правильний, відповідний типу лісу напрямок доглядових рубань, ще до початку їх проведення визначають типологічні координати і бажаний склад кожного дерево стану в майбутньому, у віці стиглості.

Враховуючи сучасний стан дубових лісів, дуже важливо у сугрудах і грудах забезпечити переформування порослевих насаджень дуба у насіннєві, а у суборах віддати перевагу іншим цільовим породам (сосні, модрині), які тут досягнуть вищої продуктивності.

242

Освітлення і прочистки є вирішальними заходами цирощування високоякісних і високопродуктивних дубняків, без яких це здійснити неможливо. Призначення дерев і чагарників в рубку в процесі проведення освітлення і прочисток у молодняках залежить від біологічних і екологічних нластивостей дуба, типу лісу, складу деревостанів, їх походження і цільового призначення, а також ролі у біосфері. Так, у степових районах України, на засолених вапнякових і жорствових ґрунтах можливе формування лиш простих чистих насаджень дуба, часто вегетативного походження, в яких застосовують тільки низовий метод рубання.

У дубняках сухих дібров освітлення починають у 7-10 років, проводять їх зі слабкою інтенсивністю. При цьому намагаються зберегти домішку липи, кленів татарського і польового, береста тощо. Прочистки такої ж слабкої інтенсивності за низовим методом проводять через 5 років. У загальному комплексі всіх видів рубок догляду в насадженнях дуба особлива увага приділяється освітленням і прочисткам, завдяки яким дуб поступово переводиться у верхній ярус і його частка в складі деревостану починає переважати.

Таксатори відносять насадження до дубових, якщо в їх складі частка дуба займає 25-30 %, тобто 3 одиниці. Але, в природі часто можна побачити молодняки, зокрема граба, в яких дуб займає 1 -2 одиниці. Практика показала, що такі насадження, при більш-менш рівномірному розміщенні дуба по площі, можливо переформувати оглядовими рубаннями у дубові, якщо починати з перших рубок догляду, і застосовувати помірну, сильну і навіть дуже сильну інтенсивність зрідження, особливо при проведенні освітлень, а також часту повторність

рубань.

Інтенсивність доглядових рубань у молодняках дуба природного і штучного походження визначається кількістю, станом, ступенем і тривалістю його пригнічення іншими деревами. Освітлення доречно проводити у травні-червні, після періоду весняних заморозків і до гніздування птахів. Вирубують усі дерева, які затінюють ділові стовбури насіннєвого дуба зверху. Найкращі результати спостерігаються після суцільних освітлень на всій площі лісосіки. Найбільш ефективними методами прорідження і прохідних рубань у мішаних насадженнях свіжих і вологих дібров і судібров є верховий і комбінований помірної інтенсивності.