8.4. Формування ялицевих лісостанів

Ялиця - один з найцінніших лісових едифікаторів у Карпатах і Прикарпатті, одна з важливих деревних порід в Україні. Економічне значення ялиці визначається широким використанням її деревини в будівельній індустрії, авіа-, вагоно-, кораблебудуванні, хімічній, паперовій та меблевій промисловості. Екологічне її значення полягає в тому, що вона є ґрунтозахисною і грунтозбагачуючою деревною породою, а ценопопуляціі ялиці в лісостанах утворюють надзвичайно сприятливе середовище для інтенсивного росту інших головних порід, природного очищення дерев від нижніх гілляк і утворення повнодеревних високоякісних стовбурів.

( Гірські буково-ялицеві, ялицеві, ялицево-ялинові та ялиново-ялицеві ліси Карпат виконують величезну кліматотвірну, ґрунтозахисну, водорегулюючу, водоохоронну і меліоративну роль. Висока вітростійкість ялиці дає змогу використовувати цю аборигенну породу як вітростійку основу у вразливих до вітровалів ялинниках. Соціальне значення ялиці підвищується її лікувальною цінністю: ялицева олія із хвої -сировина для виготовлення медицинської камфори, а терпентин із кори ялиці - ефективний лікувальний препарат. Крім того, із хвої виробляють хвойне вітамінне борошно, а верхівки дерев -чудові пахучі новорічні і різдвяні ялинки. Можливість різноманітного використання ялиці в народному господарстві вимагає особливо бережливого ставлення до її ресурсів, охорони і відновлення ялицевих лісів. Вони унікальні за своїм різнобічним значенням, тому завдання людини, яка користується ними сьогодні -зберегти, відновити і розширити їх

ареал.

Організація і методи рубок догляду в ялицевих лісах, пояс і типи яких природно формуються в Прикарпатті, Карпатах і Закарпатті, базуються на загальних підвалинах, викладених у попередній главі.

Рубки догляду в яличниках - це масова селекція кращих форм ялиці за швидкістю росту, якістю деревини, морозостійкістю. В процесі всіх видів рубок догляду в ялицевих деревостанах вирубують, В першу чергу, найменш цінні, пошкоджені хворобами, шкідниками і людиною дерева, повільнорсотучі, з поганою формою стовбура і крони; форми, що рано розвиваються як найменш стійкі проти приморозків. Дри проведенні всіх видів рубок догляду деревця ялиці, які не заважають нормальному росту кращих дерев, не вирубують, якщо їх маса не знаходить господарського використання.

Режим рубок догляду в насадженнях ялиці визначається її основними біологічними і екологічними властивостями:

235

- негативними - повільним ростом в умовах затінення; нестійкістю до приморозків у перші роки життя (особливо за межами її фітоценотичного ареалу); сніголамкістю; чутливістю до механічних пошкоджень стовбура;

вкрай повільним перегниванням і відпаданням сучків в насадженнях, які зріджені змолоду;

- позитивними - тіневитривалістю, вітростійкістю, відзивністю збільшенням приросту після вирубки затінюючого намету, стійкістю підросту проти заморозків у зімкнутому стані і заввишки не менше 0.5 м, різновіковістю. Підріст ялиці під материнським наметом і під пологом порід-піонерів росте дуже повільно і в 20-25 років може досягати 0,5-2,0 м заввишки, і 2-3 см в діаметрі, тому, призначаючи той чи інший вид рубки догляду, керуються господарським віком" деревостану .

Передчасне або сильне зрідження молодняків ялиці (це стосується також сосняків і ялинників) спричиняє зменшення їх приросту у зв'язку з гальмуванням процесів прискорення росту, диференціації дерев у деревостанах, очищення стовбурів від сучків тощо. Тому освітлення і прочистки проводить за верховим методом, вирубуючи тільки м'яколистяні, які переганяють ялицю в рості по висоті, затінюють і пригнічують молодняк ялиці (ялини, бука, сосни).

Ось приклад, на фото біогрупа зімкнутого підросту ялиці на вирубці через 3 роки після поступової насіннєво-лісосічної

17 „„ „ . „

Про господарський вік дерева, лісостану мова може йти в тому випадку, коли на пеньках виявляють так зване "серце", тобто кружало дуже вузьких кілець. "Господарський вік" пов'язаний з відхиленням стану лісового середовища від норми, від вимогливості до нього даного рослинного виду, що призводить до порушення росту його особин, обумовленого пригніченням дерева в молодому віці. Як відзначив Н.В.Третьяков (1930), Мартін у 1836 р, а потім Лорей у 1882 р. вважали за необхідне відрізняти справжній вік деревостану від "господарського".

За Лорєєм, для визначення господарського віку належить на торці пенька дерева відмежувати "серце" і: 1) підрахувати число річних кілець, які ε між межею "серця" і корою (це число річних кілець відповідає числу років "нормального" росту дерева після періоду його пригнічення); 2) до цього числа необхідно додати ще деяку кількість років, яка необхідна дереву, щоб воно могло досягти діаметра "серця" в умовах нормального росту. Отже, "господарський вік" ялиці визначається як сума двох доданків: числа років нормального росту дерева після періоду пригнічення і того числа років, яке приблизно було б необхідне деревцю, щоб досягти діаметра, відповідного діаметру "серця" в умовах нормального росту. Лорей запропонував таблицю для визначення цього другого доданку для ялиці:

Діаметр
	01	05	10	1 5	70	? "і	ЗО	35	40	45	50	55	60	65	70	75	80
см
Число	3	8	10	1?	14	15	16	17	18	19	14	7.0	71	77.	77	?3	74

Таблиця відповідає умовам Німеччини, і, тому вимагає перевірки при користуванні нею в Україні. Користування "господарським віком необхідно і в букових лісах".

236

рубки. Як бачимо, осика уже "вирвались" вверх (рис.67). У такому

молодняку належить провести_мП,еР^_и'_т°™™^е °^С₀^В™_у^Н5чи

^^νΉ^'ά^'^^⁶'"""·

^F 737

приріст у висоту і очищення деревець від сучків, поступове природне зрідження молодняка. ^! Звільнений від пригнічення зімкнутий у біогрупах підріст ялиці через один-два роки починає швидко приростати і поточний приріст дерев у висоту через 8-10 років сягає 80-100 см і більше, залежно від типу лісу. Ця особливість враховується в процесі відбору дерев, бо навіть, особини з парасольковидною кроною можуть виявитися згодом кращими деревами в лісостані.

Ялиця в порівнянні з бруком, дубом, ялиною в більшості типів карпатських лісів - більш щвидкоростуча порода, а повільний приріст у молодому віці - це наслідок пригнічення її підросту наметом інших дерев. Екологічні особливості ялиці вказують на необхідність розпочинати догляд за насадженням рано і повторювати його регулярно з метою якнайшвидшого формування лісостану з економічно вигідним складом.

У складі яличників часто зустрічається домішка таких цінних дерев як дуб, явір, бук, ільм гірський, вільха чорна а також екзотів - модрини, сосни, дугласії та інших порід. При проведенні рубок догляду домішку високоякісних насіннєвих дерев цих видів необхідно

зберігати, що покращує середовище росту ялиці, якість яличника, забезпечує успішне поновлення ялиці і сприяє формуванню складних лісостанів.

Приріст деревостанів ялиці залежить від оптимального числа дерев на 1 га та їх якості, що регулюється рубками догляду залежно від віку і типу лісу і визначається відстанню між кращими деревами.

Для отримання деревини найвищої якості рубки догляду в яличниках до періоду кульмінації приросту ялиці у висоту належить проводити з інтенсивністю, яка не призводить до порушення зімкнутості намету. При проведенні прочисток і проріджень намагаються створити умови для збільшення приросту кращих дерев у висоту. Після кульмінації приросту дерев ялиці за висотою завдання полягає в формуванні другого ярусу з ялиці та інших тіньовитривалих порід, тому збільшують інтенсивність зрідження першого (верхнього) ярусу з метою забезпечення найбільшого приросту у товщину. Рубки догляду сильної інтенсивності в яличниках проводять тільки частим к повторенням, а не одноразовим Інтенсивним зрідженням доревотану.

Ступінь зрідження насаджень ялиці з несформованими складом і формою може змінюватись від слабкої до дуже сильної, в залежності від висоти дерев ялиці, типу лісу, складу, форми, бонітету, густоти і стану деревостанів. В змішаних

238

насадженнях рубки догляду в молодняках проводяться при будь-якій зімкнутості намету. В деревостанах з куртинним розміщенням дерев, де загальна зімкнутість ще не настала і де на галявинах і волоках та інших місцях створені часткові лісові культури, одночасно з лісокультурним доглядом за посадженими деревцями виконують і рубку догляду в природних куртинах молодого покоління. Такий підхід сприяє збереженню домішки цільових порід, покращанню росту штучного і природного компонентів майбутнього деревостану, прискоренню його зімкнення. Освітлення і прочистки в загущених деревостанах повторюють часто, виконуючи їх навесні до початку вегетації.

У всіх випадках формування молодиків ялиці намагаються зменшити період пригніченого росту дерев, бо тривалий період пригнічення ялиці зволікає з настанням максимального приросту дерев у висоту і зменшує його об'їм. Інтенсивні рубка догляду в молодняках сприяють підвищенню класу бонітету лісостану. Змінюючи рубками догляду об'єм екологічного простору кращих дерев лісостану, лісовод збільшує або зменшує просторовий коефіцієнт росту .

У всіх високоповнотних лісостанах ялиця добре очищається від сучків, завдяки чому формуються гладенькі колоновидні стовбури (рис. 68). Оскільки ялиця росте у висоту тільки в першій половині вегетації, догляд важливо завершувати до початку вегетаційного періоду.

Метод рубок догляду в яличниках, звичайно, низовий. У різновікових деревостанах з часткою крислатих дерев ялиці, під наметом яких ростуть високоякісні деревця ялиці, які в майбутньому можуть бути кращими — застосовують верховий, комбінований методи. Інтенсивність рубок догляду залежить від продуктивності лісостанів, їх складу і форми, типу лісу.

При проведенні освітлень у простих яличниках головним завданням є формування їх окладу і зменшення періоду пригніченого росту ялиці. В складних лісостанах забезпечується максимально можливе освітлення ярусу ялиці та інших цільових порід за рахунок вирубки підліску і дерев з нижньої частини верхнього намету. Освітлення проводять після останнього прийому головної поступової рубки. При цьому пошкоджені деревця ялиці при першому освітленні не вирубують, оскільки вони можуть вижити, утворити верхівкові пагони, сприяти формуванню зімкнутого молодняку. Всю

пошкоджену частку листяних дерев "садять на пеньок , щоб отримати вегетативне поновлення і підвищити густоту насадження. Повторність освітлень може змінюватися від 2 до 4 років, а інтенсивність зрідження - від 10 до 75 відсотків.

Інтенсивність зрідження у вологих едатопах завжди мінімальна, і лісостани берези, осики, вільхи, інших порід, під наметом яких утворюється ярус молодняку ялиці, або її підросту, придатні для формування окладних двоярусних насаджень, тому в процесі лісоустрою повинні виділятись в особливе комплексне складне господарство".