8.2. Доглядові рубання у модринниках, насадженнях дугласії та сосни Веймутова
Модрина - найбільш світлолюбна порода. Тому природне зрідження її деревостанів настає швидко, що спричиняє розвиток потужного трав'яного покриву і раннє різке погіршення стану верхніх шарів ґрунту. Щоб уникнути цього негативного явища, лісівники вирощують модринники з другим ярусом із тіньовитривалих порід - липи, явора, клена гостролистого, ільма гірського, ялиці, бука, кінського каштану, а також менш світлолюбної сосни кедрової європейської. Крім того, в штучні насадження вводять чагарники - бузину, ліщину,
калину тощо.
Технологія доглядових рубань у модринниках подібна до дргляду в сосняках. При наявності другого ярусу із супутніх і підгінних дерев інтенсивність зрідження завжди вища у порівнянні з сосняками. Якщо частка модрини в мішаних лісостанах незначна, її збільшують за рахунок вирубки інших дерев.
231
Сосна Веймутова - менш вимоглива до світла, ніж сосна звичайна. Режим доглядових рубань відрізняється меншого інтенсивністю у порівнянні зі сосною звичайною (А.Й. Швиденко, Р.М.Гищук, 2001).
8.3. Рубки догляду у ялинниках
В Україні формуються природні (в основному - в Карпатах і Прикарпатті) і штучні лісостани ялини. За складом вони різноманітні: чисті ялинники формуються у високогір'ї Карпат; з незначною домішкою ялиці, бука і явора - на нижчих гіпсометричних рівнях; зі значною домішкою цих порід в складі (до 5-6 одиниць) - ще нижче і на північних схилах. Крім цього, ялина природного походження входить до складу ялицевих і букових лісів. Зустрічаються і похідні ялинники
дриродпиі и Ішлиджсння в Ішясі ялицевих оукових І, навіть, дубових лісів. Це пояснюється більш широкою екологічною
амплітудою ялини (смереки) в порівнянні з ялицею та буком (рис.64). Відрізняються ці деревні породи і за едафічними ареалами (рис.65).
Тому ялина часто як агресор, захоплює природні місцеоселення ялиці, бука, де формуються її похідні лісостани. Крім того, ялина є потужним Інгібітором, який виділяє фізіологічне активні органічні речовини (фітонциди), які несприятливо впливають на сходи ялиці і вони гинуть під наметом яличників, перешкоджаючи формуванню ялицевого
LJJUJJlViJOUlAAAiv; _ — __._.
підросту (рис.66). Цьому сприяє і людина, коли впроваджує ялину в лісові культури далеко за межами її природного ареалу - до Дніпра і навіть на Лівобережжі. Вибір методу рубок догляду і техніки їх проведення в ялинниках необхідно диференціювати залежно від особливостей типів лісу, в яких ростуть її насадження, та їх складу. Режим рубок догляду в ялинниках обумовлений такими властивостями ялини як вітровальність, нездатність крони до анормального розгалуження, тіньовитривалість. Чисті природні ялинники без доглядових рубань формуються як очерет, тобто з великою кількістю стовбурів на одиниці площі. В такій єдності деревостани стійкі проти вітровалів. Але достатньо зробити лише один заруб у такому масиві, як дерева вздовж відкритих стін лісу під впливом навіть незначної швидкості вітру
починають вивалюватись.
Щоб виростити стійкі до вітровалу ялинники, лісівники намагаються зріджувати молодняки в процесі перших прийомів рубання для ліпшого укорінення дерев ялини. Але такий захід в чистих ялинниках не завжди ефективний. Найкращим методом вирощування стійких до дії вітру ялинників є створення мішаних лісостанів ялини з домішкою ялиці, явора, бука, а при вирощуванні штучних насаджень - і інших вітростійких порід, зокрема модрини. В таких ялинових молодняках можливі інтенсивні рубки догляду.
В чистих ялинниках свіжих, вологих і сирих сусмеречин з невеличкою домішкою берези, вільхи, сосни, ялиці, бука, дерева всіх класів росту мають прямі, рівні стовбури, тому при
233
проведенні догляду доцільно залишати деревами майбутнього великі швидкоростучі особини з гострою вершиною.
Перші освітлення-зрідження ялинників варто проводити дуже обережно, щоб уникнути руйнування лісового середовища. Намет лісу завжди має затінювати поверхню ґрунту, що істотно впливає на температурний режим верхніх його горизонтів, які пронизані кореневою системою ялини, і протидіяти задернінню.
Прочистки починають проводити в 11-20 років зі слабкою інтенсивністю (10-15%) і повторюють через 5 років. При цьому також зберігають у лісостанах домішку вітростійких ділових дерев: листяних -явора, вільхи, берези; а також хвойних - ялиці, сосни, модрини. Прорідження і прохідні рубки проводять зі слабкою інтенсивністю за низовим методом, призначаючи їх через 7-10 років. При цьому зменшувати повноту чистих ялинників нижче 0,9 недопустимо.