7.14. Ефективність доглядових рубань

Вирощування високопродуктивних лісостанів оптимального складу можливе лише на типологічній основі з урахуванням біоекологічних властивостей деревних видів. Часто у складі молодняків природного походження у першому десятиріччі переважають другорядні деревні породи і чагарники, які затінюють підріст головних цільових видів і він деформується або відмирає. Запізнення з проведенням доглядових рубань на 2-3 роки викликає зникнення цільових порід зі складу лісостанів і втрату часу, необхідність штучного відновлення деревостанів і витрати бюджетних коштів, а загалом негативно позначається на продуктивності лісу. Щоб уникнути таких наслідків, на вирубках (де передбачається природне відновлення деревостанів) на другий рік після головного рубання виконують перше інтенсивне освітлення, вирубують підлісок, небажані породи і визволяють дерева цільових деревних видів переведенням їх у верхній ярус. Такий захід сприяє прискоренню їх приросту, забезпечує формування належного складу молодняків І скорочує строки вирощування стиглого лісу. Саме тому перші своєчасні освітлення - це найважливіший лісівничий захід, від якого залежить майбутня продуктивність лісостанів.

Скорочення строку вирощування технічно стиглої деревини - одне із головних завдань лісівництва. Вік головного рубання приймається сьогодні формально, незалежно від стану пристигаючих і стиглих лісостанів, наявності в перших ярусу сформованого підросту цільових порід, чи відсутності в других

217

Інтенсивність рубання	Вирубано, mj	Приріст за об'ємом в період між прийомами рубання, м3		Приріст, %
		До догляду	Після догляду
Контроль	0	J.,6	1,54	96,2
Помірна	22,0	1,9	2,33	122,6
Сильна	34,6	2,5	3,26	130,4
Дуже сильна	53,3	1,54	2,11	137,0

його взагалі. Але мета прохідних рубань полягає не тільки в тому, щоб досягти найвищого приросту дерев за діаметром, а й у забезпеченні появи і змикання підросту під наметом лісостанів. Якщо лісівник у процесі прохідних рубань сформував його у пристигаючи насадженнях, забезпечив змикання, то нерозумно нехтувати результатами такої праці. Практика показала, що при систематичному проведенні доглядових рубань можна не тільки забезпечити завершення формування ярусу підросту, а й досягти більш раннього настання віку технічної стиглості, а отже прийняття для такої категорії пристигаючих лісостанів зниженого віку рубання. І, навпаки, ті стиглі за віком деревостани, в яких незабезпечено природного відновлення, виключити з фонду стиглих насаджень^ Вік технічної стиглості настає тим раніше, чим триваліший період проведення доглядових рубань, чим ефективніші їх методи й оптимальніша Інтенсивність зрідження.

Залежно від типу лісу доглядові рубання наближають вік технічної стиглості на 20-30 і більше років за рахунок збільшення приросту за діаметром деревами майбутнього і їх об'ємів. За дослідженнями видатного російського вченого-лісовода К.Б.Лосицького_г об'ємний приріст 60 річного дубового деревостану після прохідних рубань збільшився на секції з помірною інтенсивністю зріджування на 22,6%, з сильною - на 37%, а на контрольній секції (без догляду) - зменшився на 3,8% (табл. 16).

Систематичним зрідженням деревостанів забезпечується підвищене надходження до кожного дерева сонячної енергії (фотосинтетично активної радіації - ФАР), води і елементів живлення. Це сприяє збільшенню кількості і розмірів крон, гілок і листя (асиміляційного апарату), поліпшує розвиток кореневих систем і врешті-решт підви щує приріст дерев за

Таблиця 16

Вплив інтенсивності прохідної рубки на приріст шістдесятирічного дубняка

об'ємом. Крім того, зрідження насаджень позитивно впливає на тривалість камбіальної активності.

На схилах південної експозиції діяльність камбію починається і закінчується раніше, ніж на північних, незалежно від висоти місцевості над рівнем моря і повноти дереврстану; у проріджених насадженнях вона настає раніше і закінчується пізніше. Збільшення тривалості інтенсивності діяльності камбію під впливом доглядових рубань підвищує радіальний приріст деревини на 10-15% на північних схилах І на 30-40% на південних.

Лісовод доглядовими рубаннями домагається кращого очищення стовбурів від сучків і забезпечує їм оптимальні умови живлення, росту і розвитку, що сприяє підвищенню виходу ділової деревини, отриманню високоякісних сортиментів. Під впливом дрглядових рубань збільшується середній діаметр деревостану і частка найбільш міцної пізньої деревини, що підвищує технічні якості стовбурів (табл. 17.) Рубками надмірної інтенсивності можна погіршити якість деревини. Ефективність доглядових рубань проявляється і в тому, що там, де вони проводяться систематично, покращується санітарний стан лісів і зменшується пожежна небезпека.

Збереження і підвищення водоохоронних, захисних та інших корисних екологічних функцій лісу застосуванням доглядових рубань забезпечується регулюванням складу, форми і зімкнутості намету деревостану. Для попередження й ослаблення повеней необхідно створювати і зберігати на схилах мішані високоповнотні лісостани з хвойних і листяних порід.

Таблиця 17

Поліпшення якості деревини дуба через 6 років після прорідження 27-річного деревостану (за А.В.Савиною, 1956)

Час дослідження	Середня ширина річного кільця			Процент пізньої деревини
	За класами росту, %
	І	III	IV-V	І	III	IV-V
Ділянка без догляду (конті				роль)
До рубання	100	100	100	70	62	40
Після рубання	94,1	90,1	60,0	67	55	32
Ділянка після догляду
До рубання	100	100	100	65	57	32
Після рубання	111,4	122,6	111,0	71	64	28

Правильно проведені доглядові рубання сприятимуть вирощуванню екологічно стійких проти різних несприятливих

219

явищ насаджень. Екологічна і біологічна стійкість деревостанів залежить від густоти їх формування замолоду. У перегущених деревостанах кожне дерево потерпає від пригнічення, росте переважно у висоту, має тонкий витягнутий стовбур, погано розвинену кореневу систему і крону. Якщо ж у лісостані систематично проводити доглядові рубання, то кращі дерева мають нормально розвинену кореневу систему і крону, міцний стовбур, що забезпечує підвищену стійкість І накопичення на кращих деревах цінної деревини.

На кінцевій стадії прохідних рубань у пристигаючих насадженнях досягається краще освітлення поверхні крон, що сприяє не тільки активному приросту деревини у дерев, виділених як кращі, внаслідок їх природного і штучного добору. Одночасно такі насадження рясно плодоносять, забезпечуючи появу й утвердження на ділянці зімкнутого підросту, що сприяє природному відновленню стійких лісостанів.