6.3. Рубання і поновлення лісу у рівнинних умовах

Щорічно головні рубання проводять у насадженнях, на 30-50 % площі яких уже сформувався підріст. Якщо у процесі заготівлі деревини хоч половину цього підросту вдається зберегти, можна вважати, що питання природного поновлення лісу на вирубках може вирішуватися успішно. Це залежить від виораної технології лісосічних робіт, її дотримання і удосконалення. Бригадиром малої комплексної бригади Г. В. Денисовим була запропонована схема рубання з максимальним збереженням підросту. У лісівницьку літературу ця тех­нологічна схема ввійшла під назвою "костромська". За костромською технологією спочатку розрубується волок, а потім рубання ведеться у напівпасіках, починаючи з дальшого від магістрального волоку кінця (рис.49) . Перші дерева до­водиться валити на ліс, але потім, коли з'являється невеликий простір, дерева звалюють у бік вирубки.

Рубання ведеться неширокими смугами, причому лісоруб спочатку валить під кутом 45° до волока товсте. підкладочне (наскрізне) дерево, а на нього окоренками ще 5-6 дерев.

170

Рис. 50. Схема розробки

лісосіки способом вузьких

стріч9к з прямокутним

розміщенням волоків:

1 - магістральний волок; 2-

зона безпеки; 3-навантажувальний майданчик; 4- пасічний волок (1 - лісосіка

розбивається на пасіки шириною ЗО м. Вузька стрічка

- це половина пасіки; 2-розробку пасіки починають від

Рис. 49. Костромська навантажувального технологія розробки лісосік: майданчика; 3- валку дерев 1 - трелювальний трактор; 2 - проводять вершинами на волок трелювальний трос з чекерами; 3 під кутом 35° до нього; 4 - - підкладочне дерево; 4 - трактор трелює дерева, не повалені і чокеровані дерева; 5 - сходячи з волока) трелювальний волок

Повалені дерева чокеруються

(чіпляються спеціальними тросами) за окоренки і витягуються на волок по підкладочному дереву, яке чокерується останнім. Усі дерева з кронами трактор трелює, не сходячи з волока, окоренками вперед. Така технологія дозволяла зберегти непошкодженим підріст висотою до 0,5 м на 60-70 %, особливо, якщо рубку вести взимку при наявності снігового покриву. Середній і крупний підріст при цій технології не зберігається. Це головний недолік костромської технології.

В.П. Тимофеев запропонував і вперше застосував у Сюрекському ліспромгоспі Удмуртії так звану удмуртську технологію головних рубань вузькими півпасіками. Суть й полягала ось у чому: при вузьких півпасіках усі дерева можна звалити на волок під кутом, який не перевищує 35°. У цьому разі повалені дерева можна витягти на волок за вершину без розвороту. При цьому мало пошкоджується підріст, який зберігається на 60-70 % площі. Після розрубування волока рубання ведеться з ближнього до магістрального кінця волока (рис.50). Дерева валять вершиною на волок. Звуження півпасік

171,..

зменшує кут звалювання дерев, але веде до збільшення площі волоків. У сирих і мокрих типах

лісу звалені дерева доцільно обрубувати на лісосіці і порубкові залишки зносити на волок, що зміцнює його, запобігає утворенню вибоїн. Головним недоліком удмуртської технології є велика частка службової площі (32-35 %).

Найбільш відома технологічна схема механізованої двоприйомної рівномірно-поступової рубки розроблена Санкт-Петербурзькою лісотехнічною академією для хвойно-листяних насаджень (рис.51).

За цією схемою ділянки лісу поділяють на пасіки шириною 30-40 м і довжиною 200-300 м. Межі пасік розширюють до 4-5 м і використовують як волоки. Валка дерев проводиться під кутом 35-45° до волока вершиною на волок, обрубують гілля на місці валки. Трелювання ведеться хлистами вершиною вперед. Кожна пасіка розробляється двома смугами: спочатку дерева рубають на одній 15-20-метровій смузі, потім на протилежній від волока. Через 5-7 років проводиться очисне рубання за такою ж схемою. Застосування цього методу дозволяє зберегти понад 70 % підросту ялини і забезпечити нормальний хід поновлювального процесу.

Механізовані групово-вибіркові рубання застосовувались в ялинниках з груповим підростом у лісах Охтинського учбово-дослідного лісгоспу ЛЛТА (рис.52). Ця схема передбачає поділ ділянки лісу 4-метровими волоками на пасіки шириною 30-40 м. Після вирубування дерев на волоках, ведуть рубку на пасіках з напрямом звалювання на волок, що зменшує пошкодження груп підросту; хлисти трелюють вершиною вперед. Дерева валять під кутом 35-40° до волока. У перший прийом рубання

172

дерева вирубують не на всій площі, а тільки на ділянках-клі-тинках, які пов'язані з куртинами підросту. У наступні прийоми клітинки розширюють у напрямку трелювання, доки не будуть зрубані всі дерева материнського пологу і не сформується молоде покоління лісу. Схема передбачає 2-3 прийоми рубання з загальним строком 20-30 років. Цей спосіб розробки лісосіки дозволили зберегти 70-80 % життєздатного підросту.