Vjuioui ІлІрШіглиш уМови.

Після підготовчих рубок на перших лісосіках-смугах і появи на них самосіву проводиться вирубка залишків деревостану і одночасно поступова рубка на черговій смузі. Багаторічний досвід проведення рубок Каутца підтвердив доцільність їх застосування у гірських лісах з крутими схилами і перевагу над поступовими рубками з великою площею лісосік. Ці рубки можна застосовувати у відповідних умовах Карпат.

Клиновидно-поступові рубки Філіпа нагадують рубки Ебергарда. Ще при проведенні рубок догляду в насадженні визначають середини майбутніх клинів і трелювальні волоки між сусідніми клинами, а також місця навантаження деревини на транспорт. Поновлення лісу проходить на вузьких смугах, які нагадують щупальця, направлені у глибину масиву (рис.34). Рубки дозволяють поновлюватись як тіньовитривалим, так і світлолюбним породам. Молоде покоління лісу в середніх

124

частинах клинів з'являється завдяки попередньому поновленню, Іюно ж найменше пошкоджується при лісосічних роботах (рис.35).

Вибірково-лісосічні рубки Лейбундгута застосовують у сучасних умовах лісівники Швейцарії. Цей спосіб нагадує комплексні рубки, бо передбачає не тільки вирубку стиглих дерев деревостану, а и наступний догляд за молодим поколінням. Поновлення лісу планують в осередках, які створюються у вигляді гнізда або групи. При проведенні рубань всі зусилля спрямовуються у майбутньому на вирощування стійких продуктивних насаджень. Лісогосподарські заходи враховують біологію деревних порід і лісорослинні умови. Спосіб поновлення лісу є складовою частиною головного рубання. Такого типу рубки є прикладом вдалого поєднання різних способів на невеликій площі, і їх доцільно проводити, наприклад, у приміських лісах.

Запропоновані А.Й.Швиденко [91 комплексні рубки

передбачають проведення головної рубки і рубок догляду одночасно на одній і тій же лісосіці. Такі рубки доцільно проводити у різновікових насадженнях і розміщувати їх за біо-групами. У тих біогрупах, які сформовані старшим поколінням лісу, необхідно зрубати перестиглі дерева, не пошкодивши дерева, що залишаються на корені, і біогрупи молодшого покоління лісу. У біогрупах, сформованих з підросту різного віку, проводять рубки догляду з вирішенням тих же завдань, що і для відповідного віку молодих насаджень. Таким чином, у процесі комплексної рубки формується багатоярусне мішане насадження з природним східчастим наметом, який забезпечує найвищу продуктивність лісу. Коли одночасно з рубками дог­ляду проводяться добровільно-вибіркові чи групово-вибіркові

рубки, тоді забезпечується заміна окремих стиглих біогруп мо­лодим поколінням лісу. Комплексні рубки доцільно проводити у букових і ялицевих гірських лісах на крутих схилах.

Механізовані улоговинні рубки. Розроблені кафедрою лісівництва Львівського лісотехнічного інституту під керівни­цтвом проф. Μ.Μ. Горшеніна, вони поєднують короткострокове поступове рубання з суцільним невеликими ділянками.

Можливість механізації поступових рубань сприяє розши­ренню їх застосування. Лише механізовані поступові рубання можуть стати найбільш ефективними.

Механізовані улоговинні рубання відповідають екологіч­ним вимогам до способів головного рубання у гірських лісах, оскільки забезпечують комплексну механізацію лісосічних робіт, а також надійне поновлення вирубок. Вони мають також Інші переваги у порівнянні з рівномірними поступовими рубками: забезпечують краще збереження підросту і дерев, що залишаються на корені після перших прийомів рубання, підвищують продуктивність праці, знижують собівартість лісосічних робіт.

Механізовані улоговинні три-, п'ятиприйомні рубання мо­жуть застосовуватись у букових, буково-ялицевих, ялицевих, смереково-буково-ялицевих, яворових і смереково-ялицевих лі­сах. Цей спосіб дає змогу використовувати КПТУ різних типів. Ширина смуги деревостану, що може розроблятись з однієї стоянки КПТУ, досягає 160 м, а довжина - до 1290 м (рис.36).

Підготовчі роботи на лісосіці до рубки виконуються послідовно на смугах з урахуванням прийомів рубання, а не з охопленням всього деревостану одночасно. Після огляду ділян­ки нарізають траси КПТУ і улоговини (смуги), які бу­дуть вирубувати за перший прийом. Ширина улоговин не повинна перевищувати 40 м, а довжина, залежно від типу КПТУ і способу трелювання, може змінюва­тись від 60 до 100 м. Улого­вини відводяться з обох сторін від траси КПТУ. При цьому враховують умови рельєфу, біоекологічні вла­стивості деревних порід, умови їх поновлення і від­повідність останніх вимо­гливості деревних видів, а також способи трелювання кол о д-сортиментів.

Для збереження за­хисної функції лісостану, а також підвищення продук­тивності праці й ефектив­ного використання КПТУ улоговини відводяться під певним кутом до траси. Кут нахилу залежить від стрім-

127

кості бічного поперечного схилу лісосіки і буває звичайно 30-60°. Розширення улоговин при проведенні наступне рубання допускається лише в напрямку згори - вниз. Це дає можливість запобігти пошкодження підросту на перших вирубаних улоговинах і зберегти ґрунтозахисну функцію лісу. Час про­ведення чергового прийому рубання го прийому (розширення улоговин) визначається успішністю процесів поновлення на попередніх улоговинах.

Досвід підтверджує, що для цього потрібно 4-5 років. На основі спостережень та проведених досліджень автори способу дійшли висновку, що він за результатами поновлення не поступається рівномірним поступовим рубанням (рис.37).

улоговинні рубки є ефективнішими з точки зору умов використання досконалих засобів механізації лісосічних робіт і спускання деревини з улоговин до пунктів навантаження її на транспорт. Найкращі результати отримано там, де попередніми прохідними рубаннями забезпечено природне поновлення під наметом стиглих деревостанів.