3.9. Заготівля деревини у процесі головних рубок

Головні рубки - це специфічне, основне лісокористування, заготівля деревини в стиглих лісостанах для задоволення потреб господарства. Оскільки Україна не забезпечується деревиною із власних лісів, то головний напрямок у збільшенні розміру лісокористування і поліпшення сортиментної структури лісосічного фонду полягає в підвищенні продуктивності лісів на базі інтенсифікації лісового господарства. В умовах дефіциту деревини особливої уваги заслуговує відома ідея безперервно-продуктивного лісу або дауервальд. Рубки цим способом, який найбільш раціональний серед добровільно-вибіркових головних рубок, забезпечують:

75

•безперервне вирощування і користування лісом;

•постійне збереження і підтримання захисних функцій лісу;

•вирощування фанерних колод, найціннішого сортименту та інших грубих сортиментів, на які зараз на світовому ринку склався гострий дефіцит;

•якісне поновлення лісу цільовими породами;

•збереження генетичного фонду лісоформуючих деревних видів та Іншої рослинності лісів;

•уникнення шкідливих і збиткових екологічних проявів.

Завдяки застосуванню цього способу найефективніше враховується природа лісу, його здатність до самопоновлення. Проведення рубок головного користування за способом безперервно-продуктивного лісу дає змогу покращити використання лісових земель, підвищити продуктивність лісів, раціонально використовувати природне поновлення, поліпшити сортиментну структуру лісостанів, підвищити їх захисні, водоохоронні та інші екологічні функції. Заготівлю деревини, розробку лісосік можна здійснювати за технологією и інших сжюобів рубок головного користування, які належать до вибіркових І поступових рубок.

Перехід на поступові та вибіркові рубки в лісах Українських Карпат, відмова від суцільних рубок у регіоні (включаючи ялинники) сприятимуть подоланню багатьох не­гативних екологічних явищ, які щорічно нагадують про себе: повені, руйнування інженерних споруд, ерозія ґрунтів, вітровали І буреломи, сніголоми, забруднення водойм, орних земель, руйнування населених пунктів, втрата мисливської фауни і рибних запасів, зменшення продуктивності лісів, втрата генофонду, загибель людей тощо. Тому лісівники повинні використати весь арсенал лісівничих засобів для усунення таких негативних наслідків шляхом поліпшення методології рубок головного лісокористування.

При з'ясуванні питань вибору способу головної рубки необхідно враховувати також, що ліси Карпат - це в першу чергу вода для багатьох промислових центрів України і сусідніх держав, вода для населення карпатського і прилеглих районів в басейні р. Прут, Дністер, Тиса, Латориця, Уж, Сучава. Суцільні рубки в гірських лісах завдають великої шкоди навколишньому середовищу, природі лісу і прилеглих територій, водному, рибному та іншим галузям народного господарства, а також економіці та соціальній сфері, здоров'ю людини.

Тому основними концепціями у процесі здійснення цієї складової лісового природокористування повинні бути:

1. Постійність і безперервність лісокористування;

76

2.Відмова від суцільних рубок як способу заготівлі деревини, який екологічно неприйнятний для біосфери;

3.Широке впровадження поступових і добровільно-вибіркових рубок і, зокрема, методу дауервальду;

4.Підвищення віку головної рубки для найбільш продуктивних лісостанів і організація комплексного госпо­дарства на крупномірну деревину.

Науково-технічний прогрес супроводжується про­гресуючим зменшенням запасів викопних, забрудненням навколишнього середовища і підкисленням опадів (до 3,0-4,2 рН), що різко скорочує використання сонячної енергії

автотрофами.

Для підтримання енергетичного балансу біосфери пошуки повинні бути спрямовані на найбільш ефективне використання поновлюваних біотичних ресурсів енергії, а не на посилення експлуатації непоновлюваних ресурсів.

У цих умовах особливо загострюється питання раціонального лісового природокористування у процесі рубок головного користування, яке повинно забезпечувати:

1) максимальну утилізацію деревних ресурсів при лісозаготівлях;

2) використання відходів і дрібної деревини, зокрема дров для виробництва цінних продуктів, товарів для населення і сировини для хімічної промисловості;

3) удосконалення технології лісозаготівель;

4) зменшення висоти пеньків і зміну конфігурації підпилів (підрубів) у процесі повалення дерев;

5) використання спеціальних машин із корінняперерізуючим контуром.