3.6. Відновлення лісових ресурсів

Відновлення лісових ресурсів - одна з найважливіших складових лісокористування. Воно здійснюється в нашій державі за двома методами: 1) створення штучних насаджень; 2) сприянням природному поновленню найцінніших лісофррмуючих деревних порід.

При створенні лісостанів на вирубках після суцільних рубок лісу або на давно обезліснених ділянках визначається цільова деревна порода, яка здатна сформувати в даних конкретних умовах деревостан найвищої продуктивності. Така деревна порода за своїми біологічними и екологічними властивостями повинна найбільше відповідати вологості і родючості ґрунту на даній ділянці, а також кліматичним умовам місцезростання.

Штучні лісонасадження закладаються посівом насіння на лісокультурну площу або посадкою сіянців, саджанців, які попередньо вирощують у лісових розсадниках. Перед посівом, посадкою на кожну непокриту лісом ділянку складається "Проект лісових культур", у якому передбачається схема лісових культур і агротехніка їхнього створення до віку змикання кронами, а також необхідні техніко-економічні викладки. Проект затверджується на технічній раді підприємства. Ділянки, на яких посіяли або посадили ліс, називаються лісовими культурами або лісокультурами.

У відносно родючих і родючих умовах створюють змішані лісокультури, тобто крім цільової деревної породи, висаджують і супутні, підгонні породи, які сприяють ліпшому росту цільових, а також чагарники. Наприклад, супутніми породами

для бука можуть бути явір, ільм гірський, ялиця, вільха чорна, а підгонними - також граб, липа, клен гостролистий тощо. Отже, завершені лісові культури складаються з трьох компонентів: цільової головної деревної породи-едифікатора; підгонних і супутних порід і чагарників. Кожний з цих компонентів має специфічне, визначене наукою і практикою призначення.

Мета введення в лісові культури підгонних дерев і чагарників - створити в лісостані сприятливі екологічні умови для забезпечення вирощування найбільш високопродуктивних лісостанів, які задовольняли б потреби людини в найцінніших сортиментах, а також для створення сприятливих умов існування іншим компонентам лісових екосистем.

Головними цільовими деревними породами- едифікаторами лісів України є дуб черещатий і скельний, сосна звичайна, сосна кримська, ялина, ялиця, модрина європейська, бук, явір, вільха чорна, ясен. Крім того, в лісові культури впро­ ваджуються екзоти: дугласія, модрина японська, модрина сибірська, сосна Веймутова, горіх чорний тощо, а в степах також акація біла, гледичія, горіх волоський, софора японська, ясен гостроплодий та інші цільові породи.

ООН закликає країни світу здійснювати крупномасштабні лісовідновлювальні роботи. У поєднанні з заходами збереження вцілілих лісів їхнє лісовідновлення в наш час є обов'язковою умовою поліпшення екологічної ситуації. Лісовідновлення в перспективі сприятиме також піднесенню життєвого рівня населення.

В останні десятиріччя головними завданнями лісовідновлення були:

1) збільшення ресурсів ділової деревини та її поставки на міжнародний ринок;

2) забезпечення сировиною целюлозно-паперового виробництва;

3) подолання "паливної кризи" в багатьох країнах, збільшення ресурсів палива.

Тому лісовідновлення в таких цілях одночасно зі збільшенням ресурсів дає неабиякий безпосередній еко­номічний ефект. Водночас лісовідновним заходам, які не зв'язані з товарним виробництвом, ще й сьогодні у світі не приділяється належної уваги.

Україна - одна з держав, де відбувається щорічне відтворення лісів на великій площі. І тих, які мають промислове значення, і тих, які вирощують в екологічних цілях.

В умовах Карпат і Прикарпаття можна створювати складні двоярусні лісостани з головними цільовими породами в обох ярусах. Наявні лісорослинні умови України сприяють

70

створенню природних складних комплексів із двох-трьох головних цільових деревних порід. Це вказує на необхідність визначати не одну, а дві-три цільові деревні породи для тої чи іншої ділянки з відповідними природними вологістю та родючістю грунту, які забезпечують їх вибагливість. У таких випадках підбирати тільки одну цільову породу було б помилково.

Як відомо, лісове господарство України поки що майже не користується мінеральними й органічними добривами в процесі створення і вирощування лісів, за винятком розсадників, деревних і плодових шкіл і в деяких інших випадках. Ліс одвічно самоудобрює своє середовище. Лісостани інтенсивніше ростуть і швидко досягають високої продуктивності, якщо вони створені і сформовані з дерев, які взаємодіють і збагачують лісове середовище макро- і мікроелементами живлення. Особливо важливі для росту лісу і накопичення біомаси азот, фосфор, калій, кальцій. Деревні породи, які наділені властивостями не тільки споживати, а и збагачувати лісові ґрунти макроелементами і мікроелементами, є найбільш жаданими для вирощування як домішки в будь-яких лісах.

Лиш одна деревна порода - вільха чорна - здатна зба­гачувати ґрунт азотом завдяки симбіозу з клубеньковими бактеріями. Це надзвичайно цінна властивість вільхи, тому лісівники для підвищення продуктивності лісів почали широко впроваджувати її у лісокультурне виробництво, її вводять у лісові культури у свіжих, вологих і сирих типах лісу, формують лісостани з її домішкою як підгоном для інших цільових порід і, одночасно, цінним лісотвітним видом.

Природне відновлення лісів можна забезпечити шляхом сприяння природному поновленню як комплексу лісівничих заходів. Серед них в умовах Карпат, Прикарпаття і Поділля найбільш ефективними будуть такі заходи сприяння: поступові і вибіркові рубки головного користування, догляд за підростом і формування підросту з цінних деревних порід, резервування на лісових ділянках, які призначаються в рубку, насінників-засівачів: ялиці, явора, модрини тощо.

Основні концепції лісокультурної складової лісового природокористування:

1.Здійснювати відтворення лісових ресурсів в Україні за принципом розширеного виробництва, яке повинно передбачити:

А.Щорічне створення лісокультур на площі, що на 10-20 % більша, ніж площа тогорічних вирубок. До цього зобов'язує лісодефіцитність України і той очевидний факт, що краще виростити власні ресурси, ніж завозити 70 % деревини з інших

71

держав, бо перевезення вимагає вкладення більших коштів, ніж витрати на відновлення лісів.

Лісостани на вирубках доцільно створювати за рахунок лісозаготівельних підприємств. Відновлення лісових ресурсів має стати складовою собівартості заготовленої деревини. Тоді лісозаготівельникам стануть зрозумілі вимоги збереження підросту в процесі розробки лісосік І значення цього заходу для своєчасного відновлення лісів. Тільки лісорозведення на непокритих лісом землях може здійснюватись за бюджетні кошти держави у зв'язку з необхідністю виконання зобов'язань перед людством по відновленню вирубаних лісів у минулому, оскільки вони - найважливіший компонент біосфери;

Б. Створення складних лісостанів за розробленими методами;

В.Забезпечення певними додатковими заходами своєчасного змикання лісових культур, які не зімкнулися в минулому, щоб якнайскоріше перевести їх у покриту лісом площу, що прискорить приріст деревини;

ГЛровести реконструкцію малоцінних низькоповнотних лісостанів і підвищити їх продуктивність;

Д.Випробувати можливість ефективної інтродукції кипариса болотного в заплавах Дунаю, Дністра і Дніпра.

2.Забезпечити створення в Україні лісостанів з домішкою вільхи чорної, явора, ялиці білої та інших деревних порід, що сприятиме покращенню лісового середовища, прискорить приріст лісів, підвищить їх продуктивність та якість.

3.Організувати раціональне використання насіннєвої бази горіха чорного та інших екзотів, що сприятиме розширенню клина їх цінних лісостанів.

Зусилля світового співтовариства, які спрямовані на зупинення знеліснення планети, безумовно, заслуговують всілякої підтримки.