Глава 3. Принципи і концепції складових багатоцільового лісового природокористуваня

лісом

3.1. Поняття про користування

Людство і ліси, люди і дерева споконвіку тісно єднаються природними зв'язками. Наші пращури жили в лісах, які давали їм ягоди і горіхи, м'ясо і зелень, інші продукти й одночасно слугували оселею, захистком проти несприятливих природних сил.

Згодом ліси стали джерелом палива для обігрівання печер первісної людини і матеріалом для виготовлення знаряддя мисливства, бортництва і самооборони. Потім дерева почали використовувати для будівництва хат і укріплень.

Але ще задовго до цього деревна та інша зелена рослинність завдяки фотосинтезу створили умови для появи, виживання й еволюції людини. Першим її лісовим ресурсом став кисень, а кількість їх безперервно зростала. За період розвитку людства виникло багато напрямків використання лісових ресурсів, серед яких виділяється 14 основних складових лісового природокористування, що здійснюються одночасно і безперервно, а саме:

1. Біосферне прижиттєве використання лісів.

2. Побічні користування.

3. Бджільництво.

4. Мисливство.

5. Рибальство і рибництво.

6. Еколого-функціональне лісокористування.

7. Заготівля деревини в процесі головних рубок.

8. Сільськогосподарське використання земель лісового фонду.

9. Відновлення лісових ресурсів.

10. Формування й вирощування високопродуктивних лісостанів.

11. Лісохімічне користування лісами.

12. Рекреаційне лісокористування.

13. Захист і охорона лісів.

14. Управління і моніторинг лісів.

56

Такий перелік основних складових лісового приро­докористування подано в плані їх появи й історичного роз­витку, а не залежно від їх значення для людства в сучасних умовах.

Лісокористування - це діяльність людини, спрямована на створення, відновлення, вирощування і формування лісостанів, на захист, охорону, вилучення і використання лісових ресурсів для біосферних, вселюдських, суспільних та індивідуальних потреб. У найпростішому розумінні лісовими ресурсами є ліси, які виконують біосферш і середовищетвірні функції, їх деревина, технічна, лікарська і продовольча сировина, рекреаційне середовище, що використовуються для задоволення потреб населення й виробництва, а також лісові землі і нелісові угіддя, придатні для використання в інтересах людини (орні землі, природні і штучні водойми тощо).

Отже, лісове природокористування поділяється на користування деревними, не деревними та невагомими ресурсами і корисностями.

У прикладному розумінні лісові ресурси за своєю вагомістю у відповідності з "Лісовим Кодексом України" (1994) розподіляються на ресурси державного і місцевого значення. До лісових ресурсів державного значення відносять невагомі ресурси, деревину від рубок головного лісокористування і живицю. Лісовими ресурсами місцевого значення є: деревина і деревна маса від рубок догляду і вибіркових санітарних рубок, другорядні лісові матеріали (кора, луб, деревна зелень, осмол,

пеньки тощо), продукти побічних лісових користувань (гриби, , ягоди, горіхи, інші плоди, деревні соки, лікарські рослини, квіти, сіно, пасовища тощо) та- решта, які не належать до ресурсів державного значення.

Раціональне використання всіх лісових ресурсів, їх охорона, відтворення і вирощування неможливе без здійснення в лісових масивах лісицтв будівництва лісових доріг. У XX ст. споруджували в лісах в основному тимчасові, так звані лісовозні дороги. Але вони потрібні й для охорони лісів від пожеж, рекреаційного і побічних користувань тощо. Будувати дороги тільки для вивезення деревини нераціонально. Вони повинні забезпечувати успішне функціонування всіх складових багатоцільового господарювання та соціальні потреби населення (рис. 18).

Будівництво мережі лісових доріг постійного користування - одна із проблем багатоцільового лісового господарства, яку лісова галузь узмозі успішно розв'язати.

Багатоцільове господарювання в лісах передбачає раціональне використання кожного клаптика земель лісового фонду в інтересах держави і народу.