- •Глава 1. Лісівництво, його початок, розвиток і напрямки у XXI столітті
- •Глава 2. Географія типів лісу України 33
- •Глава 4. Рубки і поновлення лісу - синоніми о о
- •Глава 5. Екологічна, економічна і лісівнича ефективність поступових рубок
- •Глава 6. Сприяння процесу природного поновлення лісу
- •Глава 7. Теорія і практика формування і вирощування лісостанів
- •Глава 8. Особливості доглядових рубань у лісо станах основних лісотвірних порід 227
- •Глава 9. Проблема підвищення продуктивності
- •Глава 1. Лісівництво, його початок,
- •1.1. Предмет і метод лісівництва
- •1.2. Організаційна структура лісового фонду України
- •1.3. Лісистість
- •1.4. Групи лісів та категорії захисності
- •1.5. Стан лісового фонду держави
- •1.6. Деревні господарства, склад і вікова структура українських лісів
- •1.7. Сучасна продуктивність лісостанів
- •Глава 2. Географія типів лісу України
- •2.1. Лісотипологічне районування1
- •2.2. Типи лісу України
- •2.3. Визначення типів лісу та їх комплексів
- •Глава 3. Принципи і концепції складових багатоцільового лісового природокористуваня
- •3.1. Поняття про користування
- •3.2. Види користування
- •3.3.Складові невагомих корисностей лісу
- •3.4.Недеревні ресурси лісу
- •3.6. Відновлення лісових ресурсів
- •3.7. Класифікація рубок
- •3.8. Формування та вирощування високопродуктивних лісостанів
- •3.9. Заготівля деревини у процесі головних рубок
- •3.10. Лісохімічне користування у лісах
- •3.11. Рекреаційне лісокористування :і
- •3.13. Управління і моніторинг лісів
- •Глава 4. Рубки і поновлення лісу - синоніми
- •4.1. Проблема відновлення лісів в Україні
- •4.2. Класифікація головних рубок
- •4.3.Вибіркові рубки, їх обґрунтування та способи
- •4.4. Класифікація та проведення нос гумових рубок
- •4.5. Поступові рубання - екологічна основа лісовідновлення
- •4.6.Групово-вибіркові та групово-постуиові рубки, їх різновиди
- •Vjuioui ІлІрШіглиш уМови.
- •4.8. Суцільнолісосічні рубки
- •Глава 5. Екологічна, економічна і лісівнича ефективність поступових рубок6
- •5.1.Методи визначення економічної ефективності.
- •5.4. Скорочення періоду лісовирощування
- •5.5. Збереження екологічних функцій лісу
- •5.6. Загальний баланс порівняльної економічної ефективності
- •5.8. Ефективність поступових рубок в рівнинних районах України
- •Глава 6. Сприяння процесу природного поновлення лісу
- •6.2. Технологія лісосічних робіт
- •6.3. Рубання і поновлення лісу у рівнинних умовах
- •6.4. Особливості головних рубань у гірських лісах
- •6.6. Способи очищення вирубок
- •6.7.Очищення вирубок в інших країнах
- •6.8. Догляд за підростом лісотвірних порід
- •6.9. Визначення та залишення на вирубках засівачів
- •6.10. Особливості формування, росту і розвитку підросту сосни
- •6.11. Механічний вплив на підстилку, Грунт, трав'яний покрив, підлісок, деревостан
- •6.12.Шпиговка жолудів
- •Глава 7. Теорія і практика формування та вирощування лісостанів
- •7.1. Догляд за лісом, його методи та екологічні, біологічні й економічні основи
- •7.6. Час початку і завершення
- •7.9. Черговість рубок догляду в лісостанах
- •7.10. Розрахунок лісосіки рубок догляду
- •7.11. Відведення лісосік рубок догляду
- •7.14. Ефективність доглядових рубань
- •7.15. Моніторинг рубок догляду
- •7.16. Догляд за підростом і сприяння природному поновленню в насадженнях віку рубок догляду
- •7.18. Заходи догляду за лісом
- •7.19. Догляд за узліссям
- •Глава 8. Особливості доглядових рубань
- •8.1.Доглядові рубання в насадженнях сосни
- •8.2. Доглядові рубання у модринниках, насадженнях дугласії та сосни Веймутова
- •8.3. Рубки догляду у ялинниках
- •8.4. Формування ялицевих лісостанів
- •8.5. Вирощування лісостанів дуба
- •8.6. Вирощування бучинників
- •8.7. Вирощування високопродуктивних березняків та осичників
- •8.8. Рубки догляду в грабняках
- •8.9. Рубки догляду в лісах особливого призначення
- •9.1.Поняття продуктивності лісів
- •9.2. Кількісні та якісні показники деревної продуктивності
- •9.3. Методика моніторингу
- •9.4. Заходи підвищення деревної продуктивності лісу
- •9.5. Нерозв'язані проблеми лісівничої науки і практики
1.7. Сучасна продуктивність лісостанів
Фактична продуктивність лісостанів визначається запасом деревини на одному гектарі вкритих лісовою рослинністю земель у віці їх стиглості. Цей середній показник у лісах України для достигаючих насаджень складає дещо більше 250 м /га, а для стиглих, навіть менше 250 м /га (табл. 6). Така понижена продуктивність лісів держави пояснюється не природними умовами, а зрідженням їх за останні 50-60 років минулого століття. Найвищої продуктивності досягають хвойні, а серед них ялинові лісостани. Середні запаси деревини достигаючих і стиглих насаджень порівняно низькі. Ще в 50-х роках минулого століття була значна площа стиглих лісостанів ялиці, ялини з запасами більше 1000 м /га, бука - 600-700 м /га, дуба — 400 м /га. Отже, потенційно лісівники мають змогу підвищити продуктивність лісів у два рази.
Таблиця б Запаси деревостанів основних порід України
Групи порід, породи
|
Площа насаджень, тисяч га
|
Запас деревостанів, млн. куб. метрів
|
Середній запас деревостанів на 1 га, куб. метрів
|
|||
Усього
|
Достигаючих
|
Стиглих і перестійних
|
Достигаючих
|
стиглих і перестійних
|
||
Хвойні
|
3969
|
897
|
173
|
91
|
329
|
381
|
- сосна
|
3130
|
646
|
126
|
39
|
300
|
294
|
- ялина, ялиця
|
831
|
249
|
47
|
51
|
444
|
494
|
Твердолистяні
|
4065
|
663
|
91
|
123
|
191
|
196
|
-дуб
|
2273
|
367
|
38
|
38
|
200
|
186
|
- бук
|
688
|
191
|
29
|
46
|
341
|
353
|
М'яколистяні
|
1282
|
173
|
35
|
37
|
191
|
217
|
- береза
|
529
|
69
|
15
|
8
|
187
|
208
|
- осика
|
612
|
12
|
3
|
6
|
176
|
252
|
Разом
|
9316
|
1733
|
299
|
251
|
252
|
242
|
%
|
|
100
|
17
|
15
|
|
|
Аналіз середніх запасів стиглих і перестійних деревостанів показує, що у лісовому фонді Держкомлісу вони значно .вищі і досягають, загалом, 305 м , а в лісах 1-ї групи - 258 mj. При цьому найвищою продуктивністю виділяються ялинники (512 м ), насадження бука - 355, а дуба лише 270 м /га. Такий стан, зважаючи на значну різноманітність кліматичних умов на терені нашої держави, можна було б визнати задовільним, якби це підтверджувалось і іншими посередніми ознаками продуктивності. На добротність лісорослинних умов,
29
продуктивність лісостанів конкретного лісництва вказують і такі показники, як їх бонітети і повноти, частка в лісовому фонді низькостовбурного твердолистяного і м'яколистяного господарств та її динаміка. Збільшення площі низькостовбурного господарства в лісництві - показник незадовільної роботи лісничого.
Бонітет відображає не тільки фактичну, а й можливу потенційну продуктивність насаджень тої чи іншої деревної породи в конкретних типах умов місцевиростання і типах лісу.
Сучасна повнота українських лісів спонукає переглянути наше розуміння градації повноти, оскільки від цього в значній мірі залежить продуктивна діяльність лісівників кожного держлісгоспу, і продуктивність, якість лісів, про підвищення яких так давно і багато точиться дискусій.
У "Лісознавстві" (2001) ми навели поділ лісів за повнотами на групи: високоповнотні - 1,0-0,8, середньоповнотні - 0,7-0,6, низькоповнотні - 0,5-0,4 та рідколісся - 0,3 і менше. Але, очевидно, в такій градації ховається давня помилка, коли в лісовому фонді переважали лісостани з високими повнотами. Тоді таку вільність можна було і не помітити, хоч вона і неправильно орієнтувала лісівників. Хіба ж може бути повнота 0,6 середньою? Тому класифікацію лісів за повнотами доцільно змінити і відтепер прийняти більш об'єктивною, а саме: 1,0-0,9 - зімкнуті насадження, або високоповнотні, 0,8-0,7 -середньоповнотні, 0,6-0,5 - низькоповнотні, 0,4-0,3 -рідколісся, а 0,2-0,1 - ділянки нелісу з поодинокими деревами.
Фактичний розподіл українських лісів за бонітетами і повнотами розкриває не тільки їх незадовільний стан, а й вимагає негайного переходу до конкретних дій, спрямованих на підвищення продуктивності (табл. 7).
Адже половина стиглих і перестійних деревостанів - це низькоповнотні ліси і рідколісся, напівпустуючі землі. Високоповнотні займають лише 2,9 % від площі стиглих і перестійних. Чи можна вважати такий стан лісового фонду нормальним, задовільним? Якої повноти повинні бути стиглі деревостани як продукт лісогосподарського виробництва ми, лісівники, до цього часу не визначились.
Якщо хлібозавод випікає хліб, то кожна хлібина має форму, в якій міститься певна маса "від і до". Отож і продукція лісогосподарської галузі - стиглі ліси - повинна мати державні стандарти за повнотою залежно від типу лісу, типу лісостану, способів майбутнього головного рубання. Таким державним стандартом повинні бути високоповнотні або зімкнуті ЗО
деревостани (1.0-0.9), а для насаджень, де передбачені поступові і вибіркові рубки, не менше 0.8-0.7. Низькоповнотні деревостани з повнотою 0.6-0.5 і нижче - це брак, якщо таке явище не спричинене природними чинниками. Настав час хоч па початку XXI століття прийняти державні стандарти на продукцію лісогосподарського виробництва. А для оцінки її та обліку установити порядок передачі достиглих насаджень у фонд стиглих, товарних вирощених лісів, як це ми робимо з зімкнутими культурами, коли передаємо їх до покритих лісом земель.
Таблиця 7
Розподіл вкритих лісом земель держлісфонду Держкомлісу за повнотами і бонітетами (тис. га)
|
Бонітети
|
Разом
|
||||
Повноти
|
II і вище
|
III
|
IV
|
V
|
Тис. га
|
%
|
А. Загальна площа лісостанів
|
||||||
0,3-0,4
|
62,8
|
23,5
|
11,6
|
14,3
|
112,2
|
1,9
|
0,5-0,6
|
1063,4
|
210,4
|
86,7
|
63,9
|
1424,4
|
23,6
|
0,7-0,8
|
3506,1
|
389,4
|
135,7
|
80,0
|
4111,5
|
67,9
|
0,9-1,0
|
324,8
|
46,6
|
21,1
|
10,4
|
402,9
|
6,6
|
Разом
|
4957,2
|
669,9
|
255,2
|
168,7
|
6051,0
|
100
|
%
|
82,0
|
11,3
|
4,3
|
2,4
|
100
|
|
Б. Стиглих і перестійних
|
||||||
0,3-0,4
|
24,8
|
10,1
|
5,4
|
7,2
|
47,5
|
6,2
|
0,5-0,6
|
217,1
|
58,9
|
29,2
|
28,2
|
333,4
|
43,6
|
0,7-0,8
|
219,2
|
61.6
|
42,3
|
38,8
|
361,9
|
47,3
|
0,9-1,0
|
8,1
|
4,1
|
5,8
|
4,6
|
22,6
|
2,9
|
Разом
|
469,2
|
134,7
|
82,7
|
78,8
|
765,4
|
100
|
%
|
61,3
|
17,6
|
10,8
|
10,3
|
100
|
|
Аналіз розподілу покритих лісом земель за повнотами й бонітетами дає лісівникам ключ до розв'язання найважливішої лісівничої проблеми - підвищення продуктивності та якості лісів. Для розв'язання її необхідно, насамперед, проаналізувати причини такого розподілу лісів за повнотами та бонітетами по
31
кожному лісництву і держлісгоспу, скласти форму 2 обліку лісового фонду окремо за кожною категорією повноти; відповісти на питання: чому склалася така структура лісового фонду? Чому погіршився стан лісів? А потім розробити заходи, здійснення яких дало б змогу докорінно змінити становище.
В умовах України є всі можливості використати аборигенні деревні породи і екзоти для створення високопродуктивних лісостанів у тих едатопах, де сьогодні ростуть низькобонітетні зарослі. Життя вимагає від лісівників держлісгоспів і підприємств усіх користувачів лісовим фондом держави повернутись лицем до лісу, побачити його таким, яким він є, і зробити все можливе для його корінного поліпшення. Підвищення продуктивності та якості лісів - найважливіша лісівнича проблема XXI століття!
Контрольні запитання та завдання
1. Назвіть і поясніть зональні та функціонально-цільові аспекти лісівництва.
2. Які є основні групи продуктів і корисностей лісів (лісових ресурсів)?
3. У чому суть головної лісової концепції XXI століття в Україні?
4. Яка організаційна структура лісогосподарської галузі в Україні?
5. Проаналізуйте основні показники земель лісового фонду.
6. Охарактеризуйте ліси особливого призначення: їх категорії, ефективність.
7. Охарактеризуйте природні та штучні ліси України.
8. Розкажіть про деревні господарства в Україні: їх частка, продуктивність та значення.
9. Проаналізуйте склад українських лісів.
10. Яка вікова структура лісів України?
11. Назвіть про запаси деревини в лісах України.
12. Які показники характеризують продуктивність лісів України?
13. Яка найважливіша продукція лісогосподарської галузі?
