Кафедра економіки і управління

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання економічної частини

(3 розділ) дипломного проекту

(для студентів спеціальності 7.050107

“Економіка підприємства ”

V курсу всіх форм навчання)

Рекомендовано

на засіданні кафедри ЕіУ

Протокол № від

Затверджено

на засіданні методради ДонДТУ

Протокол № від

Алчевськ

ДонДТУ

2013

УДК 338.45 : 622.333

Методичні вказівки до виконання економічної частини дипломного проекту (для студ. спец. 7.050107 „економіка підприємства” V курсу всіх форм навч.)/ Укл.: Н. А. Куликова, О. Г. Доценко, - Алчевськ: ДонДТУ, 2013. – 33с.

Видання складається з двох частин у першій наведено методичні вказівки з обґрунтування доцільності впровадження управлінських рішень для вугільних підприємств. Друга частина містить у собі рекомендований перелік та зміст графічної частини.

Укладачі: Н. А. Куликова, доц.,

О. Г. Доценко, асист.

Рецензенти: В. М. Бєлозерцев, доц.,

Відповідальний за випуск Г. С. Каменева, ст. лаб.

3.Обґрунтування доцільності впровадження управлінських рішень для вугільних підприємств

Вихідними даними для розрахунку третьої частини проекту для вугільних підприємств є:техніко-економічні показники діяльності підприємства, форма 4 “Звіт про власний капітал ”, форма 10П “Звіт про собівартість готової вугільної продукції ”, інвестиційний проект.

У третьому розділі повинно міститися три підрозділи стосовно спеціальної частини дипломного проекту.

Перший та другий підрозділи містять у собі заходи спрямованні на отримання економічного ефекту з метою покращення фінансово-економічних показників діяльності підприємства. Процес розробки заходів з обраної теми передбачає ви­явлення «вузьких місць» у виробничих процесах. Необхідно консолідувати ці підрозділи з загальними заходами щодо технічного, економічного й соціального розвитку виробництва.

Також, перший та другий підрозділи можна виконувати по структурі бізнес-плану підприємства з обов’язковою наявністю плану виробництва та реалізації продукції, організаційного та фінансового плану, або за наведеною нижче структурою.

Третій підрозділ обов’язково повинен містити у собі оцінку ефективності запропонованих заходів.

3.1 Оцінка виробничого потенціалу підприємства та інвестиційних витрат

Вступ України до СОТ, створення зони вільної торгівлі, приватизація та передача в оренду чи концесію цілісних майнових комплексів державних підприємств, що здійснюють діяльність у сфері видобування кам'яного вугілля та лігніту (бурого вугілля) формують необхідність вдосконалення процесів пов’язаних з економічним обґрунтуванням проектних рішень та процедури складання прогнозних техніко-економічних показників діяльності вугледобувних підприємств, що належать до сфери управління Мінєнерговугілля.

Основою для визначення техніко-економічних показників є річна програма розвитку гірничих робіт підприємства з видобутку вугілля. Програма розвитку гірничих робіт визначає виробничий потенціал кожного підприємства, який стимулюватиме видобуток якісного вугілля із найменшими показниками зольності.

При обґрунтуванні управлінських рішень для вуглевидобувних підприємств необхідно визначити виробничий потенціал шахти за наведеною структурою та обсяг інвестиційних витрат необхідних для впровадження управлінського рішення.

Виробничий потенціал відображає гірничо-геологічні, технічні та господарсько-економічні умови функціонування вугледобувного підприємства.

Структура виробничого потенціалу

1. Природний потенціал - наявність балансових і промислових запасів вугілля з певним рівнем якості та напрямами використання. Природний потенціал характеризується такими показниками:

1. Балансові запаси вугілля, у тому числі промислові;

2. Якість, рівень зольності видобутого вугілля;

3. Напрями використання:

• марочна приналежність;

• споживче призначення (енергетичне, коксівне).

2. Технологічний потенціал - наявність умов і ресурсів, що дозволяють з мінімальними витратами вийняти запаси вугілля з надр та переробити їх до стадії готової продукції. Оскільки технологія ведення гірничих робіт визначається гірничо-геологічними умовами залягання корисних копалин, технологічний потенціал підприємства характеризується такими основними показниками:

1. Глибина розробки пластів;

2. Кут падіння;

3. Кількість пластів, що розробляється;

2.4. Довжина гірничих виробок, що підтримуються та ін.

3. Технічний потенціал - технічна забезпеченість виробничого процесу найбільш прогресивними засобами праці. Основні показники, якими характеризується технічний потенціал є:

1. Кількість очисних вибоїв, що знаходяться в роботі, у тому числі комплексно-механізованих;

2. Кількість лав, які будуть відпрацьовані у наступному році, у тому числі комплексно-механізованих;

3. Кількість лав, що необхідно підготувати та ввести в дію у наступному за звітним році, у тому числі комплексно-механізованих;

4. Наявність та відсоток використання обладнання та ін.

4. Організаційний потенціал - наявність просторових і часових умов для забезпечення взаємодії елементів виробничого процесу, які залежать від параметрів та рівня використання природного, технологічного та технічного потенціалу підприємства. Основні характеристики організаційного потенціалу:

4.1 Навантаження на очисні вибої;

4.2 Оснащення робочих місць засобами праці;

4.3 Рівень механізації виробництва та ін.

5. Соціально-економічний потенціал - це наявність соціальних та економічних умов для отримання максимального ефекту від використання природних, трудових, матеріальних та інших ресурсів та який знаходиться під впливом багатьох чинників внутрішніх (визначених виробничим, організаційним та технологічним потенціалами) та зовнішніх (демографічної структури, умов праці, укомплектованості промислово-виробничого персоналу, рівня мінімальної та середньої заробітної плати, продуктивності праці та ін.).

Структуру виробничого потенціалу можна наводити у вигляді таблиці. Після визначення виробничих можливостей підприємств необхідно визначити заходи спрямовані на вирішення проблеми які відповідають темі дипломного проекту (наприклад, заходи спрямовані на зниження собівартості, підвищення використання виробничої потужності, збільшення обсягів видобутку та інш.)

Заходи (мета проекту) спрямовані на вирішення проблеми необхідно описувати за наступним планом:

1.Сутність запропонованого заходу.

2.Особливості впровадження запропонованого заходу.

3.Яке обладнання необхідне для впровадження та його наявність.

4.Капітальні витрати пов’язанні з впровадженням цього заходу (на купівлю обладнання), та прямі витрати які збільшуються/зменшуються у зв’язку з впровадженням (матеріальні витрати, витрати на оплату праці).

4.За рахунок чого виникає економічний ефект від впровадження заходу (збільшення ціни, збільшення обсягу продукції, зниження собівартості, вивільнення чисельності персоналу та інше).

Доцільно у цьому підрозділі навести характеристику гірничо-геологічних та гірничо-технічних умов експлуатації дільниці (шахти) для якої розробляється проект

Основним джерелом інформації для написання цього підрозділу є періодичні галузеві видання, план заходів підприємства на якому студент проходив переддипломну практику, наукові праці провідних університетів країни, методичні вказівки.

Виробничою та технічною службами на підставі оцінки виробничого потенціалу, при розгляді програм розвитку гірничих робіт на наступний рік розробляється графік вводу та вибуття лав та плановий обсяг видобутку з лави.

Після визначення заходів необхідно провести розрахунок інвестиційних витрат, пов’язаних з проектом.

Інвестиціями є вкладення капіталу в усіх його формах з метою забезпечення його зростання в майбутньому періоді, отримання поточного доходу або рішення певних соціальних задач.

Напрям використання інвестицій для вугільних підприємств може бути придбання очисного обладнання, проведення гірничих виробок та інш.

Можливі джерела фінансування інвестиційних проектів

Власні кошти підприємства (амортизаційний фонд і прибуток).

Позикові кошти

Кошти, що виділяються державою з держбюджету. Форми присутності приватного капіталу у вугільної галузі України наведено рис. 2.1.

Приватизація цілісного майнового комплексу – найбільш вигідна форма проникнення приватного капіталу у вугільну галузь як для держави так і для інвестора. Однак, для цього необхідно об’єкти приватизації повинні мати інвестиційну привабливість.

Входження до акціонерного капіталу шахти – процес більш складний. Необхідно пройти усі стандартні процедури, які потребують додаткових витрат часу та коштів.

Лізинг – це довгострокова оренда машин та обладнання на строк від 3 до 20 років та більше, які були придбанні орендодавцем для орендоотримувача з метою їх використання у виробництві зі збереженням право власності на них за орендодавцем.

Товарній кредит – це надання інвестором необхідних шахті матеріалів або обладнання під відсоток або за умови сплати послуг видобутим вугіллям по договірній ціні.

Диверсифікація виробництва – це розширення асортименту виготовленої продукції. Шахта є монопродуктовим підприємством - її продукцією є тільки вугілля. Основа для диверсифікації організація видобутку метану.

При сумісній відробці цілого або частини пласта розрізнюють два варіанти:

1) інвестор за власні кошти підготовлює та обладнує лаву, здійснює видобуток і получає від шахти плату власне за видобуток вугілля, що залишається у власності шахти та реалізується нею;

Приватний капітал

Приватизація цілісних майнових комплексів

Оренда цілісного майнового комплексу шахти або його елементів

Лізинг гірничо-шахтного обладнання

Входження до акціонерного капіталу шахти

Товарний кредит

Спільна с інвестором відробка пласта або його частин

Диверсифікація виробництва

(використання інших ресурсів шахти в комерційних цілях)

Власник видобутого вугілля - інвестор

Власник видобутого вугілля - шахта

Рисунок 1 – Форми присутності приватного капіталу

у вугільної галузі України

2) інвестор за власні кошти підготовлює та обладнує лаву, веде видобуток і, придбавши у держави відповідну ліцензію, отримує право власності на видобуте вугілля і сам реалізує його. Шахта ж отримує дохід від представлення інвесторові послуг з убезпечення його виробничо-господарчої діяльності по транспортуванню, провітрюванню, підйому, водовідливу, послугам поверхневого комплексу і т. д.

Вочевидь, що вельми важливим є питання про розмір передбачуваних інвестицій.

Видобувні підприємства втілюють в життя, як правило, реальні інвестиційні проекти спрямовані на:

- реконструкцію;

- технічне переоснащення;

- підтримку потужності підприємства.

Реконструкція виробництва — комплекс заходів щодо збільшення виробничих потужностей, підвищення продуктивності праці, технічного рівня виробництва з метою збільшення випуску продукції, зниження її собівартості при найменших затратах матеріальних і грошових ресурсів на одиницю введеної потужності.

Технічне переоснащення, у відмінності від реконструкції, здійснюється без розширення виробничої площі, тобто без прирізки виробничих запасів.

До підтримки виробничої потужності відносять:

- підготовку нових горизонтів або блоків;

- розтин і підготовку ухильних і бремсбергових полів та проведення окремих гірничих виробок на діючих горизонтах;

- заходи щодо реконсервації запасів за умови, що вони не включені в проект реконструкції;

- влаштування відвалів породи;

- будівництво окремих будівель і споруд, що забезпечують нормальну експлуатацію діючих підприємств;

- заходи, направлені на підвищення безпечних умов праці, якщо вони не передбачені в проекті реконструкції шахти, підготовки нових горизонтів або планами технічного переоснащення.

Відтворення основних фондів на діючих підприємствах здійснюється за рахунок капітальних вкладень.

Капітальні вкладення – це витрати на створення нових, розширення, реконструкцію і модернізацію основних фондів.

Кошторисна вартість устаткування визначається як сума всіх витрат на придбання і доставку даного устаткування на склад або місце його передачі до монтажу.

На капітальні виробки, проведення яких передбачається проектом, слід скласти об’єктні кошторисні розрахунки, на підставі яких визначається кошторисна вартість проведення 1 м капітальної виробки.

Гірничі виробки при підземному способі розробки поділяються на гірничорозвідувальні, гірничо-капітальні, гірничопідготовчі, нарізні, очисні та закладні.

Підготовчі виробки – виробки, що проведені в процесі підготовки шахтного поля до очисної виїмки. До них відносять центральні (капітальні), панельні та дільничні бремсберґи і похили, головні (корінні) панельні або поверхові та дільничні штреки, дільничні квершлаґи, ґезенки, скати, розрізні печі. Підготовчі виробки забезпечують доступ до очисних вибоїв, їх провітрювання, транспортування корисних копалин, матеріалів і обладнання, доставку людей, енергопостачання, водовідлив і т.д., нормальні умови для створення й експлуатації очисних вибоїв.

Капітальні гірничі виробки— виробки, що пройдені за рахунок капітальних вкладень і значаться на балансі як основні засоби підприємства. До капітальних гірничих виробок відносять всі розкривні виробки ( похилі, круті та вертикальні стволи, штольні, квершлаґи), а також деякі основні підготовчі виробки До капітальних гірничих виробок відносять також виробки, які обслуговують всю шахту, крило, горизонт (поверх).

Орієнтуючись на швидкість проведення капітальних виробок, що потребується проектом та обумовлено можливостями прохідницького обладнання, скласти графік проведення по рокам капітальних гірничих виробок, передбачених проектом (табл. 1). В цій же таблиці розрахувати вартість проведення підготовчих виробок. У таблиці необхідно вказати період вкладання інвестицій згідно плану гірничих робіт та джерел фінансування. Враховуючи особливості обліку витрат кошти держбюджету не враховуються при розрахунку окупності капітальних вкладень.

Кошторисну вартість устаткування, придбання якого передбачено проектом, визначати в таблиці 2.

Таблиця 1 - Графік проведення капітальних ті підготовчих гірничих виробок, передбачених проектом шахти

Капітальні виробки

Довжина виробки, м

Вартість проведення 1м виробки , тис. грн

Плановий обсяг проведення по роках, м

Річні витрати на проведення виробки тис. грн

Загальна вартість проведення виробок, тис. грн

Джерела фінансування

t1

t2

…

tT

t1

t2

…

tT

(від 2-8км)

приблизно (8-до15тис.грн)

Державний бюджет

Разом вартість проведення капітальних виробок (КВ)

Підготовчі виробки

(1,6-2,4 км)

приблизно (1800-3000грн)

Витрати відносяться на собівартість вугілля

Разом вартість проведення підготовчих виробок (Зпр)

Таблиця 2- Перелік устаткування та капітальні витрати на його придбання з вказівкою вартості та джерел фінансування

Найменування устаткування	Одиниці виміру	Кількість	Вартість одиниці з ПДВ, тис. грн	Вартість устаткування по джерелах фінансування, тис. грн
				власні кошти	кредитні кошти	бюджетні кошти
		1

Вартість основних фондів після здійснення проекту розраховувати у таблиці 3.

Таблиця 3 – Розрахунок вартості основних фондів шахти за проектом

Фактична вартість ОВФ, тис. грн	Вартість основних фондів, тис. грн		Проектна вартість основних фондів	Індекс зміни вартості основних фондів (Іоф)
	введених за проектом, тис. грн	виведених зі складу діючих, тис. грн
приймається за шахтними даними (форма 4)	встановлюється на підставі інвесторської документації як вартість обладнання та капітальних виробок	дорівнює вартості ОФ що виводяться	п.4 = п.1 + п.2 – п.3	п.5 = п.4/п.1

Якщо проектом передбачається фінансування за рахунок позикових коштів, то слід скласти графік погашення кредиту який наведено у таблиці 4.

Порядок складання графіку погашення кредиту наступний:

В Україні банками надаються середньострокові кредити. Отже t приймати в інтервалі від 3 до 7 років.

1. Слід встановити розмір тіла кредиту, що підлягає погашенню щорічно. Визначається як відношення загальної початкової суми кредиту до кількості років, протягом яких кредит планується погасити (t).

2. Розмір щорічного відсоткового платежу встановлюється у відсотках до суми боргу на початок кожного року.

3. Сума кредиту, що залишається до сплати на кінець року – це різниця між сумою боргу на початок року та тілом кредита, виплаченого протягом року.

4. Сума боргу на початок кожного року дорівнює сумі боргу на кінець попереднього року.

При вірно складеному графіку сума боргу на кінець останнього року дорівнюватиме нулю.

Таблиця 4– Порядок складання графіку погашення кредиту

Рік	Сума боргу на початок року, тис. грн	Тіло кредиту, тис. грн	Сума відсотку по кредиту (плата за користування грошима), тис. грн	Сума боргу на кінець року, тис. грн
1
2
..
t

Погашення кредиту може проводитися аннуітетами (рівними платежами Y), розмір яких визначається по формулі:

де D – розмір боргу, тис. грн;

r – банківська відсоткова ставка;

t - строк погашення кредиту;

- коефіцієнт погашення заборгованості.

Розмір відсоткового платежу складе:

, тис. грн. (2)

де - розмір боргу на початок року, тис. грн..

Виплата основного боргу (R) дорівнює:

, тис. грн. (3)

Ціна капіталу (r) залежить від джерела фінансування. Якщо джерелом фінансування інвестиційного проекту виступає позиковий капітал – то його ціною буде ставка позикового відсотка16-24 (якщо немає льготних умов кредитування); якщо проект фінансується за власні кошти – то ціна капіталу дорівнює величині встановленого відсоткового доходу, або внутрішній нормі рентабельності (6-15% та більше). Наприклад, підприємство з вкладеного власного капіталу в інвестиційний проект бажає отримати 15% прибутку, тоді ціна власного капіталу дорівнює15%.

У результаті впровадження нової виймальної техніки та забезпечення фронту очисних робіт підготовчими виробками необхідно розрахувати плановий видобуток вугілля.

Плановий видобуток з очисного вибою визначається за нормативами навантаження на очисний вибій виходячи з потужності пласту (гірничо-геологічних умов) та продуктивності виймальної техніки.

Річний видобуток по кожній лаві можна розрахувати за формулою:

де - середня довжина очисного вибою,м;

- швидкість просування вибою, м;

- продуктивність пласту, (розраховується як добуток потужності пласту на об’ємну вагу вугілля ;

- кількість робочих днів у році.

Плановий річний видобуток по шахті визначається:

Зміна обсягів видобутку та вартості основних виробничих фондів за проектом викликає зміну показників ефективності використання основних виробничих фондів.

До показників, що характеризують ефективність використання основних фондів підприємства належать фондовіддача, фондомісткість та фондооснащеність.

Фондовіддача показує випуск продукції з розрахунку на 1 грн. основних виробничих фондів (ОФВ). Чим вище фондовіддача, тим краще використовуються ОВФ:

, т/грн або грн/грн., (6)

де Q – річний випуск продукції у натуральному або вартісному виразі;

ОФ_с.р – середньорічна вартість основних фондів шахти, тис. грн.

Фондомісткість – величина, зворотня до фондовіддачі, показує величину ОВФ, що доводиться на одиницю виробленої продукції:

, грн/т або грн/грн., (7)

Таблиця 5 – Розрахунок показників ефективності

використання основних фондів

Показник ефективності	Обсяг річного видобутку, тис. т		Вартість ОФ, тис. грн		Значення показника ефективності
	факт	проект	факт	проект	факт	проект
Фондовіддача, т/грн
Фондомісткість, грн/т