47

ЗМІСТ

Назва тем (розділів)	Сторінка
Вступ	2-3
1.Система, основні завдання та правова основа діяльності державної виконавчої служби	4-5
2. Права та обов’язки державного виконавця, організація його роботи	6-8
3. Порядок відкриття виконавчого провадження	9-11
4. Порядок та умови здійснення виконавчого провадження	12-16
5.Застосування заходів примусового виконання рішення державним виконавцем, оформлення матеріалів виконавчого провадження	17-22
6. Порядок виконання рішення в немайнових спорах.	23-25
7. Порядок захисту прав стягувача, боржника та інших осіб під час провадження виконавчих дій.	26
8.Приймання державним виконавцем коштів, видача їх стягувачам та звітність за цими сумами.	27-28
Висновок	29
Список використаної літератури	30
Додатки	31-41
Відгук	42

ВСТУП

Я Марко Микола Миколайович в період з 7 квітня по 14 травня 2010 року пройшовши виробничу практику під керівництвом старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Ватаманюка Олега Васильовича ознайомився з основними завданнями та принципами діяльності державних виконавців і відділу.

Виробнича практика проводилась згідно календарно – тематичного плану проходження практики . Мною під час проходження практики вивчалася законодавча база яка регулює діяльність відділу державної виконавчої служби, проходив ознайомлення з нормативно-процесуальними документами які виносяться державним виконавцем

Органами примусового виконання рішень є тільки державна виконавча служба, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Основні засади її організації та діяльності регулюються Законом „ Про державну виконавчу службу ” від 24 березня 1998 р.. Частина перша, стаття 3 цього Закону встановлює перелік органів державної виконавчої служби. До них відносяться : Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції; районні, міські ( міст обласного значення ), районні у містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Ознайомившись із частиною 2 статті 3 Закону „ Про державну виконавчу службу ” я дізнався що безпосереднє примусове виконання рішень судів покладається на державних виконавців.

За час стажування ознайомився з положеннями Інструкції з діловодства в районних, міських (міст обласного значення) районних у містах відділах ДВС (далі „Інструкція”), затвердженої наказом Мінюсту № 470/7 від 05.07.1999 р. Інструкція складається з 6 розділів та 16 додатків, розроблена на основі Законів України „Про державну виконавчу службу”, „Про виконавче провадження” та „Про звернення громадян” та інших нормативних документів „Інструкція” встановлює єдиний порядок прийому, реєстрації розподілу та подальшого передання для виконання виконавчих документів та іншої кореспонденції, методику складання документів, які регламентують діяльність відділу державної виконавчої служби. Положення „інструкції” визначають порядок загального діловодства і поширюються на всю службову документацію, що не містить конфіденційної інформації. Загальне керівництво роботою відділу, канцелярії, стан діловодства, зберігання і використання документів, здійснює начальник відділу, своєчасно вживає заходів до усунення недоліків і недоглядів у роботі.

„Інструкція” визначає порядок реєстрації кореспонденції та діловодства з виконання рішень, що забезпечує організацію належного обліку, контролю та оперативного їх пошуку.

Окрім того „Інструкція” регулює порядок реєстрації та обліку звернень громадян, організацію особистого прийому громадян, складання і оформлення службових документів та складання номенклатури та формування справ.

У відповідності до Закону України „Про звернення громадян” усі звернення класифікуються на пропозиції, заяви та скарги. Усі звернення які надійшли на розгляд до ДВС повинні прийматися та централізовано реєструватися у день їх надходження на реєстраційно – контрольних картках, або в журналах. Журнальна форма реєстрації звернень громадян допускається в організаціях з річним обсягом надходження до 600 пропозицій, заяв, та скарг і такою ж кількістю звернень громадян на особистому.

Письмові звернення громадян після їх реєстрації передаються на розгляд начальнику ДВС не пізніше наступного дня після їх надходження. Розглянуте начальником звернення передається через діловода державному виконавцю під розписку, а діловод виставляє картку контролю за виконанням у встановлений термін. Якщо начальник не визначив термін виконання, то звернення повинні бути розглянуті і вирішені по суті протягом одного місяця від дня їх надходження. На кожне звернення повинна бути надана письмова відповідь за підписом начальника ДВС.

Особистий прийом громадян проводить начальник ДВС, його заступник, головний, старший та державний виконавець. Прийом проводиться регулярно у визначені дні та години відповідно до графіка, затвердженого начальником ДВС. Облік особистого прийому громадян ведеться у спеціальному журналі.

Враховуючи особливу роль звернень громадян до органів державної влади у забезпеченні постійного зв’язку між державою та громадянами, Президент України в указі № 700 від 13.08.2002 р. „Про додаткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення”, відзначив що на сучасному етапі одним із пріоритетних завдань посадових і службових осіб є забезпечення всебічного розгляду звернень громадян та оперативне вирішення порушених у них проблем.

1. Система, основні завдання та правова основа діяльності державної виконавчої служби

До юридичного термінологічного обігу вводяться два поняття : „ органи примусового виконання рішень ” і „ органи виконання рішень ”. Органи виконання рішень – це державні органи на які покладена реалізація рішень, ухвал і постанов судових та інших органів, спрямованих на захист прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб і держави.

Органами примусового виконання рішень є тільки державна виконавча служба, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Основні засади її організації та діяльності регулюються Законом „ Про державну виконавчу службу ” від 24 березня 1998 р.. Частина перша, стаття 3 цього Закону встановлює перелік органів державної виконавчої служби. До них відносяться : Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції; районні, міські

( міст обласного значення ), районні у містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону „ Про державну виконавчу службу ” безпосереднє примусове виконання рішень покладається на державних виконавців.

До державних виконавців належать: заступник директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України – начальник відділу примусового виконання рішень, заступник начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, головний державний виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, начальники підрозділів примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, їх заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці підрозділів примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, начальник, заступник начальника, головний державний виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець районного, міського ( міст обласного значення ), районного у місті відділу державної виконавчої служби ( частина 1, стаття 4 Закону „ Про державну виконавчу службу ”). Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Державний виконавець у своїй діяльності регулюється Конституцією України, законом України „Про державну виконавчу службу", „Про виконавче провадження", „Про звернення громадян", актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України, Інструкцією „Про проведення виконавчих дій", та посадовою інструкцією.

За час стажування ознайомився з положеннями Інструкції з діловодства в районних, міських (міст обласного значення) районних у містах відділах ДВС (далі „Інструкція”), затвердженої наказом Мінюсту № 470/7 від 05.07.1999 р. Інструкція складається з 6 розділів та 16 додатків, розроблена на основі Законів України „Про державну виконавчу службу”, „Про виконавче провадження” та „Про звернення громадян” та інших нормативних документів „Інструкція” встановлює єдиний порядок прийому, реєстрації розподілу та подальшого передання для виконання виконавчих документів та іншої кореспонденції, методику складання документів, які регламентують діяльність відділу державної виконавчої служби. Положення „інструкції” визначають порядок загального діловодства і поширюються на всю службову документацію, що не містить конфіденційної інформації. Загальне керівництво роботою відділу, канцелярії, стан діловодства, зберігання і використання документів, здійснює начальник відділу, своєчасно вживає заходів до усунення недоліків і недоглядів у роботі.

„Інструкція” визначає порядок реєстрації кореспонденції та діловодства з виконання рішень, що забезпечує організацію належного обліку, контролю та оперативного їх пошуку.

Окрім того „Інструкція” регулює порядок реєстрації та обліку звернень громадян, організацію особистого прийому громадян, складання і оформлення службових документів та складання номенклатури та формування справ.

У відповідності до Закону України „Про звернення громадян” усі звернення класифікуються на пропозиції, заяви та скарги. Усі звернення які надійшли на розгляд до ДВС повинні прийматися та централізовано реєструватися у день їх надходження на реєстраційно – контрольних картках, або в журналах. Журнальна форма реєстрації звернень громадян допускається в організаціях з річним обсягом надходження до 600 пропозицій, заяв, та скарг і такою ж кількістю звернень громадян на особистому.

Письмові звернення громадян після їх реєстрації передаються на розгляд начальнику ДВС не пізніше наступного дня після їх надходження. Розглянуте начальником звернення передається через діловода державному виконавцю під розписку, а діловод виставляє картку контролю за виконанням у встановлений термін. Якщо начальник не визначив термін виконання, то звернення повинні бути розглянуті і вирішені по суті протягом одного місяця від дня їх надходження. На кожне звернення повинна бути надана письмова відповідь за підписом начальника ДВС.

Особистий прийом громадян проводить начальник ДВС, його заступник, головний, старший та державний виконавець. Прийом проводиться регулярно у визначені дні та години відповідно до графіка, затвердженого начальником ДВС. Облік особистого прийому громадян ведеться у спеціальному журналі.

Враховуючи особливу роль звернень громадян до органів державної влади у забезпеченні постійного зв’язку між державою та громадянами, Президент України в указі № 700 від 13.08.2002 р. „Про додаткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення”, відзначив що на сучасному етапі одним із пріоритетних завдань посадових і службових осіб є забезпечення всебічного розгляду звернень громадян та оперативне вирішення порушених у них проблем.