2. Детінізація економіки - пріоритетний та принципово важливий напрямок сучасної економічної політики держави.

Зосередженість інституційних реформ лише на зміні форми власності, тим часом як формування інститутів соціального партнерства, захисту інтересів бізнесу та цивілізованого лобізму відбуваються надто повільно, призвела до того, що зростання потужності приватних економічних суб’єктів у несприятливих умовах супроводжувалося їхньою схильністю до забезпечення власної економічної безпеки за рахунок механізмів тіньової економіки. Отже, значною мірою звернення до тіньових операцій є засобом економічного виживання у несприятливому макроекономічному середовищі. У цьому контексті тіньова економіка може розглядатися як певний стабілізуючий чинник, який компенсував неефективність державної економічної політики.

Виходячи із вищезазначеного, можна зробити висновок, що пріоритетним та принципово важливим напрямом сучасної економічної політики держави є детінізація економіки. При розробці стратегії детінізації слід враховувати наявність досить широкої бази зацікавленості у збереженні існування тіньової економіки серед:

– самих суб`єктів тіньової економіки, які, нагромадивши значні капітали, зацікавлені у подальшому розвитку свого бізнесу, проте не мають правових умов і, часто, економічної зацікавленості в їх виведенні в офіційний сектор економіки;

– легальних підприємців, які вважають за доцільне частково здійснювати операції поза межами чинного законодавства з метою оптимізації витрат, уникнення фіскального тиску та збільшення доходності бізнесу;

– пересічних громадян, які змушені поповнювати власні доходи за рахунок тіньової сфери через низький рівень офіційного доходу;

– представників керівництва частини державних підприємств, які, скориставшись фактичною безконтрольністю використання держвласності, перевели юридично державні виробничі ресурси під фактичний приватний контроль, що зробило державну власність джерелом доходів тіньового сектору, призвело до різкого зниження ефективності державних підприємств;

– частини державних службовців різного рівня, насамперед – у місцевих органах влади та силових структурах, які отримували зиск від корупційних дій, зумовлених здійсненням тіньових операцій.

Зволікання із впровадженням у попередні роки дієвої політики детінізації економіки, яка б передбачала «м’яку» модель адаптації некримінальних тіньових капіталів до діяльності у легальній економіці та відокремлення бізнесу від влади, обумовило значне загострення проблем, пов’язаних з детінізацією економіки, після зміни влади. Оскільки сфера тіньової економіки зберігатиме привабливість доти, доки не буде створено умови належної прибутковості діяльності в офіційній сфері, на нашу думку, слід очікувати намагань зберегти контакт місцевих ділових та управлінських еліт з метою збереження усталених схем тіньових економічних операцій, в тому числі – шляхом зрощування бізнес-структур з новими структурами місцевої влади. Ця загроза посилюється внаслідок призначення в ході зміни влади на керівні посади значної кількості осіб, близьких до підприємницьких структур, які часто не мають належних навичок управлінської діяльності.

Важливими загальними чинниками детінізації економіки є:

–  визначення чіткого курсу економічних перетворень з артикульованими прозорими стратегічними пріоритетами;

–  деполітизація економіки, введення підконтрольності та відповідальності влади;

–  встановлення в Україні сприятливого економіко-правового клімату для розвитку національного підприємництва та відновлення стійкого економічного зростання;

–  обмеження монопольної поведінки в усіх сферах економічної діяльності;

–  запровадження відкритого діалогу органів державної влади з представниками суб’єктів господарювання.

Важливим чинником детінізації економіки має стати продовження широкомасштабної податкової реформи, спрямованої на зниження і вирівнювання податкового тягаря, спрощення податкової системи, посилення податкового контролю за рівнем витрат виробництва, заохочення інвестиційної діяльності та нагромадження амортизаційних фондів підприємств, мінімізацію витрат на виконання й адміністрування податкового законодавства.

Поряд з загальним поліпшенням підприємницького середовища внаслідок дерегулювання та зниження фіскального навантаження суб’єктів господарювання, має бути вжито комплекс спеціальних заходів, які стимулюватимуть детінізаційні процеси. Необхідно також запровадити на певний перехідний період політику амністії по відношенню до тіньового некримінального капіталу через відкриття йому шляхів для легального інвестування. Це потребуватиме прийняття Закону «Про легалізацію коштів, отриманих некримінальним шляхом» з відповідним врегулюванням процесу та умов легалізації та гарантій непереслідування суб’єктів легалізації. Додатком до Закону має стати Програма заходів щодо легалізації тіньового капіталу.

ВИСНОВКИ

Проведене курсове дослідження дозволило сформувати ряд висновків.

1. Тіньова економіка являє собою складне суспільно-економічне явище, пов’язане з незаконним привласненням особою або групою людей частини створеної вартості або частки майна через різні спотворення об’єктивної інформації про рух грошових коштів та матеріальних цінностей, спотворення даних первинного обліку для заплутування джерел походження доходу, а також через організацію та реалізацію методом лобіювання відповідних законодавчих норм і нормативів, схем корисливого перетікання капіталів, здійснення яких не підлягає під кримінальну відповідальність, але зумовлює матеріальні втрати державних або підприємницьких структур, або окремих громадян.

2. Тіньова економіка функціонує поряд з легальною економікою. Певний її рівень притаманний кожній країні у світі (10−15 % від ВВП). Водночас наявність тіньової економіки суперечить державному устрою та закону. Структурними складовими тіньової економіки є: кримінальна діяльність, неформальна та фіктивна діяльність. Причини виникнення тіньової економіки можуть бути класифіковані за часом, тобто мати короткострокове, середньострокове та довгострокове джерела утворення. Збільшення рівня тіньової економіки до 40−50 % ВВП є критичним, а за оцінками багатьох експертів рівень тіньової економіки в Україні становить близько 50 %.

3. Негативними наслідками існування тіньової економіки є: скорочення податкових надходжень до бюджету та фінансування інноваційно важливих та стратегічних напрямів розвитку держави, погіршення умов існування соціального сектора країни; „втеча” капіталу за кордон, скорочення обсягів офіційного виробництва, вивільнення працівників, поглиблення некерованості економічними процесами, збавлення міжнародного престижу країни, довіри інвесторів як зовнішніх, так і внутрішніх тощо. Найголовніший негативний чинник тіньової економіки – викривлення умов функціонування підприємств.

4. Вилучення фінансових ресурсів з реальної економіки і спрямування значної частини за межі країни в умовах напруженості бюджетного фінансування і наявності значного державного боргу (як внутрішнього, так і зовнішнього) становить серйозну проблему для економічного розвитку. Реальним виявом такого стану є скорочення прибутковості реального сектора навіть в умовах розширення його масштабів останнім часом. Такий стан зумовлено тим, що сьогодні існують цілком легальні засоби зменшення фінансового результату і, навіть, утворення збитку, внаслідок чого постійно збільшуються розміри неплатежів, значна частина яких за терміном давності списується без проведення відповідних компесаційних санкцій. За такої практики формуються фінансові потоки, які розділяють одержані реальні доходи на легальні (мінімально потрібні для продовження виробничого процесу) і тіньові (що формуються без обмежень на приватних рахунках).

5. Найчастіше для перерозподілу на користь тіньового сектора використовують фінансові установи в офшорних зонах. Привабливість цих зон для тіньових структур пояснюється особливим їх статусом та умовами функціонування. Особливостями їх є створення для підприємців сприятливого валютно-фінансового, фіскального режиму, високого рівня банківської і комерційної таємниці, а також лояльність державного регулювання. В Україні значна частина тіньових операцій здійснюється через офшорні компанії.

6. Детінізація української економіки пов’язана з комплексним реформуванням системи відносин, яка здійснюється в економічній сфері між державою, підприємцями та найманими працівниками, і має спрямовуватися на усунення тих чинників, які негативно впливають на економіку і зумовлюють її тінізацію, а саме: порушення економічних інтересів між суб’єктами економічних відносин, що скорочує базу розширеного відтворення одних суб’єктів на користь іншим; скорочення офіційних джерел ресурсно-фінансового забезпечення підприємств; зростання витратності, в тому числі й тієї, що виникла внаслідок штучного завищення витрат на ресурси, вузли та напівфабрикати (у деяких товарних групах українські ціни перевищили світові); прояви монопольної поведінки.

7. Механізмами детінізації на сучасному етапі можуть бути: реформування національної системи фінансового контролю за здійсненням протизаконної діяльності у напрямі розробки конкретних інструментів обмеження тіньових систем перерозподілу фінансових ресурсів за кожним конкретним випадком; формування спеціального реєстру та загального переліку декларацій із заявленими до відшкодування сумами ПДВ, які вважаються сумнівними; застосування мінімальних цін на високоліквідні імпортні товари (передусім підакцизні) для розрахунків і сплати податків; створення інституту представників митної та податкової служби в зарубіжних країнах (для обміну інформацією про оподатковування зовнішньоекономічної діяльності українських суб’єктів підприємництва).

Якщо нинішній уряд справді має намір змінити наявну ситуацію, то незрозуміло, навіщо він ухвалює «косметичні» даремні рішення. Єдиним виправданням є «окозамилювання» Міжнародному валютному фонду, щоб отримати подальші транші.

А поки що в тіньовій економіці є і плюси. Це один із тих факторів, який допомагає населенню легше пережити фінансову кризу. А в Україні такі кризи зазвичай настають частіше, ніж у всьому світі, адже нам для цього не потрібні проблеми з іпотечними деривативами. Цього разу було достатньо кількох років правління обраного президента, незгоди сусідньої країни з євроінтеграцією України та нерішучих дій нинішньої влади.

Список використаної літератури:

1. Варналій З.С. Монографія /ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА: СУТНІСТЬ, ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ. //[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/book/tyn_ekon/index.htm

2. Вишневский В.П. Налоги Украины: теория и практика. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1997. - 201 с.

3. Базілінська О. Я. Макроекономіка// Електронний підручник. C.- 34-39

4. Базилевич В.Методичні аспекти оцінки масштабів тіньової економіки/ Базилевич В., Мазур І.//ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ.-2004.-№ 8.-С.36-44.

5. Заболоцький М. Тіньова нація// Економічна Правда//[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/publications/2010/04/13/232545/

6. Давиденко Борис. Теневую економику подсветили. Газета «ДЕЛО» //[Електронний ресурс]. Режим доступу: // http://www.ukrrudprom.com:85/digest/Tenevuyu_ekonomiku_podsvetili.html

7. Фрадинський О. Макроекономічна характеристика тіньової економічної діяльності // Наука молода №2. – 2004р, с.83-90.

8. Мазур І.І. Мотивація суб’єктів тіньової економічної діяльності 2006р, с.40-45.

9.Кужель О. Корупція і розвиток малого бізнесу // Економіка і прогнозування. – 2002. – № 2. С.- 137-141

10. Варналій З. С. Шляхи детінізації економіки України та ії особливості //Банківська справа. - 2007. - № 2. - C. 56-66

11. Мазур І.І. Державний вплив на обмеження процесів тінізації економіки в умовах ринкової трансформації / Вісник КНУ ім. Т. Шевченка, серія “Актуальні проблеми міжнародних відносин”. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. - Випуск 41. – Ч. 1. - С. 221-230

12.  Мазур І.І. Детінізація економіки України в сучасних умовах / Зб. наук. праць. МОН України. Теорії мікро-макроекономіки. К.: Академія муніципального управління, 2005. - Вип. 21. - С. 30-35

Додаток 1

Рівень тінізації економіки, % від офіційного ВВП

Підхід Шнайдера цікавий застосуванням одного методу для 120 країн. Україна при його використанні має найбільшу "тінь" у Європі.

Джерело: economics-ejournal.org

Додаток 2

Показники рівня тіньової економіки обраховані Мінекономіки*

(відсотків від ВВП)

Назва відомчого документу	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Тенденції тіньової економіки в Україні за І півріччя 2008р.	-	27	28	30	29	26 (1півріч.)	28 (1півріч.)
Стан економічної безпеки України  в І півріччі 2008р.	-	-	-	-	-	26 (1півріч.)	28 (1півріч.)
Тенденції тіньової економіки в Україні за І півріччя 2007р.	45	38	36	33	30	30   (1півріч.)	-
Тенденції тіньової економіки в Україні за 2007р.	-	31	31	34	34	32	-

*граничний рівень для такого показника у цілях економічної безпеки для держави не повинен перевищувати 30% від ВВП.

Додаток 3.

Високий рівень тінізації української економіки підтверджується також показником обсягу використання готівки у розрахунках. Серед східноєвропейських країн Україна посідає перше місце за обсягом готівки в обігу щодо ВВП.

Джерело: МВФ

Додаток 4.

Джерело:НБУ

Додаток 5.

За даними НБУ, сальдо купівлі готівкової іноземної валюти фізичними особами сягнуло 25,6 мільярда доларів. Це лише обсяг валюти, придбаної за гривню. Для об'єктивнішої картини слід враховувати ще й поточні трансферти заробітчан, які складають 3 мільярди доларів щорічно.

Джерело: НБУ

Додаток 6.

Середня заплата у даному сегменті начебто невисока: 2 512 гривень, і все ж вона вища, ніж в середньому в Україні. Її ріст не поступався середньому росту номінальної зарплати в Україні за останні роки.

Джерело: Держкомстат

Додаток 7

Легкість  ведення бізнесу, рейтинг Світового Банку за 2009 рік
Країни	Отримання дозволів   на будівництво	Країни	Сплата  податків
Гонконг	1	Мальдіви	1
Сінгапур	2	Катар	2
Св. Вінцент і Гренадіни	3	Гонконг	3
Зімбабве	179	Центр. Африканська респ.	179
Китай	180	Конго	180
Україна	181	Україна	181
Росія	182	Венесуела	182
Ерітрея	183	Білорусь	183

Джерело: doingbusiness.org