Шкірні захворювання.

Введення. Розвиток дерматології.

1. Анатомія та фізіолагія шкіри.

   1. Будова шкіри.

   2. Фізіологія шкіри.

   3. Гігієна шкіри.

2. Причини шкірних захворювань.

   1. Зовнішні причини хвороб шкіри.

   2. Внутрішні причини шкірних захворювань.

3. Шкірні захворювання.

   1. Гнійничкові захворювання шкіри.

   2. Грибкові захворювання шкіри.

   3. Туберкульоз шкіри.

   4. Проказа.

   5. Хвороби шкіри, викликані тваринами – паразитами.

   6. Екзема.

   7. Сверблячі захворювання шкіри.

   8. Дерматити.

   9. Професійні захворювання шкіри.

   10. Псоріаз.

   11. Червоний плоский лишай.

   12. Рожевий лишай.

   13. Хвороби залоз шкіри.

   14. Хвороби потових залоз.

4. Загальні принципи лікування шкірних хвороб.

   1. Загальне лікування шкірних хвороб.

   2. Місцеве лікування шкірних хвороб.

   3. Фізіотерапія шкірних хвороб.

Висновок.

Список літератури.

Введення. Розвиток вітчизняної дерматології.

Людина як один з об’єктів вивчення науки біології в значній мірі складається з шкірного і волосяного покриву. Вивченням шкіри і її хвороб більш докладно займається наука дерматологія.

В даний час вітчизняна дерматологія вважає:

Шкірні захворювання – це захворювання всього організму;

Головні напрямки – профілактика і точна діагностика шкірних хвороб.

1. Анатомія та фізіологія шкіри

Шкіра – природний покрив людського тіла, кордон між організмом і зовнішнім середовищем. Шкіра виконує функції захисту оргаізму від несприятливих впливів зовнішньогго середовища. Численні і складні засвоєю будовою нервові закінчення шкіри тісно по’язують її з цуентральною нервовою системою. Ці закінчення нервів в шкірі сприймають різноманітні дії зовнішнього середовища і сигналізують про них в центральну нервову систему.

1. Будова шкіри

Загальна поверхня шкіри у людини досягає 1.5 – 2м. Вага шкіри становить у дорослих блисько 18%, у новонароджених- блисько 20% ваги всьогго тіла. На поверхні її є поверхневі борозенки і більш глибокі складки.

Поверхневі борозенки покривають всю шкіру, утворюючи при перетині шкірні поля у вигляді трикутників, ромбів. Складки розташовані на місцях з підвищеною рухливістю шкіри (на обличчі, долончях, мошонці).

Шкіра складається з тьох шарів: 1). зовнішнього – епідермісу або надкожіци, 2). власне шкіри або дерми, 3). підшкірного жирового шару.

Епідерміс складається з епітельних клітин, що володіють великою здатністю до розмноження і заміщенню різних пошкоджень. Епідерміс складається з п’яти шарів: 1). зародкового або базального, 2). шиповидного, 3). зернистого, 4). блискучого, 5). рогового.

Під епідермісом знаходиться власне шкіра або дерма. Дерма багата соедінітельнотканих волокнами, що утворюють пучки, які переплітаються в різних напрямках. Дерма ділиться на два шари: сосочковий і сітчастий. Товщина дерма – 0.5…4мм.

Підшкірний жировий шар відіграє велику роль в жировому обміні. Він складається з переплетених пучків соедінітельнотканих волокон і включає також жирові дольки.

Шкіра має розвинену систему кровоносних і лімфатичних судин, нервових волокон, у шкірі містяться м’язи, потові і сальні залози, волосся і нігті (придатки шкіри).

1.2 Фізіологія шкіри

Вплив зовнішнього середовища сприймаються рецепторами шкіри і передаються нам як відчуття. Таким чином, шкіра є органом почуттів. Крім того, вона бере участь в процесах білкового, жирового і вуглеводного обмінів.

В якості природного покриву шкіра захищає організм від несприятливих зовнішніх впливів. Вона бере участь в процесах терморегуляції\ організму.

Секркторна функція шкіри здійснюється потовими і сальними залозами. Разом з потом з організму видаляються непотрібні їй речовини, а також відбувається терморегуляція. Сальні залози виділяють шкірне сало, яке служить жирової мастилом шкіри.

Здорова неушкоджена шкіра частково здатна до всмоктування води, рідких і твердих речовин. Шкіра бере участь в диханні організму, всмотуючи кисень і виділяючи вуглекислоту і пари кислоти.

1.3 Гігієна шкіри

Умовою збереження здорової шкіри є дотримання чистоти. Необхідно періодично очищати шкіру за допомогою води і мила. Зазвичай це роблять один – два рази на день. Серед заходів догляду за шкірою особливе місце займають ванни. Розрізняють ванни очисні, що зміцнюють і заспокійливі. Очисні ванни тривають 15…300хвилин при тнмпературі води 35…40С, зміцнюють ванни можуть бути холодними ( Т<20C, 1…5хв.) І теплувату (Т=34…35С), але з додатком неочищеної кухоної солі. Заспокійливі ванни приймають при 34 … 37С у відварах дубової кори, соснових голок, пшеничних висівок.

Сонячні опромінення шкіри надають енергійний вплив на весь організм в цілому. При надмірному перебування на сонці виходить зворотній ефект – з’являється швидка стомлюваність, підвищена збудливість нервової системи, порушується сон.

Перебування з оголеною шкірою на свіжому повітрі підвищує тонус нервової системи, покращує кровообіг шкіри і її секркторну функцію.

Для зберенження здорової шкіри важливі систематичні заняття спортом, гімнастикою. Фізкультура охоплює процеси обміну речовин і покращує стан шкіри.