11 Сучасні заходи та засоби щодо колективного та індивідуального захисту працюючих від дії шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища

Засоби захисту від небезпечних та шкідливих факторів виробництва поділяють на колективні й індивідуальні:

До засобів колективного захисту належать:

- технічні засоби безпеки, призначені для захисту людей від дії механічних факторів (огороджувальні, пристрої дистанційного керування);

- засоби нормалізації повітряного середовища приміщень і робочих місць (вентил., опалення);

- засоби нормалізації освітлення приміщень і робочих місць (освітлювальні прилади і т.д.);

- засоби захисту від іонізуючих, ультрафіолетових, інфрачервоних, електромагнітних лазерних;

- засоби захисту від шуму і вібрації (звукоізоляція, віброізоляція, огородження тощо);

- засоби захисту від враження електричним струмом (захисне заземлення, занулення тощо).

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) призначені для убезпечення одного працюючого (наприклад, спеціальний одяг, взуття, шоломи, бронежилети, які захищають від травм).

Обидві категорії способів захисту передбачають запобігання чи зменшення впливу на працюючих шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

Засоби індивідуального захисту поділяються на основні та допоміж-ні. До основних засобів індивідуального захисту належать:

1) засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори). Проти-гази за принципом дії поділяються на фільтруючі (ГП-4, ГП-7, ЕО-16) та ізолюючі (ИП-4, ИП-5, КИП-8, АСВ-2). Респіратори застосовують для захисту організму від пилу, парів, аерозолів, шкідливих газів. Вони поділяються на протипилові (ШБ-1 «Лепесток»), протигазові (РПГ-67) та універсальні (РУ-60);

2) засоби захисту слуху від інтенсивного шуму – навушники та за-глушки. Навушники знижують високочастотний шум на 40 дБ, а вушні заглушки, вкладиші – на 25 дБ;

3) засоби захисту очей – захищають очі від твердих частинок, бризок лугів і кислот, іскор, різних видів випромінювання.

4) засоби захисту голови і обличчя (маски, щитки, капелюхи, каски, шоломи)

5) засоби захисту шкірного покриву (спеціальний одяг) – видаються працівникам для захисту тіла від забруднення, механічних впливів, води, кислот, лугів,

6) засоби захисту ніг – спеціальне взуття, призначене для захисту від дії вібрації, іонізуючого випромінювання, статичної електрики тощо.

7) засоби захисту рук від механічних пошкоджень, опіків, холоду та інших небезпечних і шкідливих факторів (рукавиці, рукавички, напаль-ники, дерматологічні засоби (мазі, креми));

8) засоби запобігання враженню електричним струмом : діелектри-чні рукавички, боти, чоботи, калоші, виготовлені зі спеціальної діелект-ричної гуми.

Допоміжні захисні засоби призначенні для захисту персоналу від па-діння з висоти (запобіжні пояси та страхові канати), для безпечного під-німання на висоту (драбини, кігті).

12 Аналіз умов праці за травмонебезпечними факторами щодо характерних технологічних процесів

Існує дві методики аналізу умов праці:

- за окремими елементами умов праці;

- за інтегральною оцінкою.

Аналіз умов праці за окремими елементами припускає виявлення усіх діючих і потенційно можливих небезпечних і шкідливих виробничих факторів, визначення їх природи, характеру дії на людину, рівень і тривалість впливу протягом зміни. Потім, керуючись діючою нормативно-технічною документацією, визначається допустимий рівень виявлених факторів.

Аналіз умов праці за інтегральною оцінкою грунтується на застосуванні показника – тяжкості праці. Під тяжкістю праці розуміється ступінь сукупної дії всіх факторів умов праці (санітарно-гігієнічних, соціально-психологічних та інших) на працездатність людини і його здоров'я.

До першої категорії тяжкості відносяться будь-які види робіт, які виконуються в оптимальних умовах зовнішнього середовища. Тут трудове навантаження знаходиться у відповідності до фізіологічних можливостей людини і відповідає його здібностям і схильностям.

До другої категорії тяжкості відносяться такі роботи, в результаті виконання яких нормальний стан організму практично не змінюється. У кінці роботи при перемиканні діяльності у більшості виконавців не наголошується погіршення досліджуваних показників у порівнянні з початковим рівнем.

До третьої категорії тяжкості відносяться роботи, при виконанні яких в організмі людини через підвищене навантаження, або ж не цілком сприятливі умови праці,

До четвертої категорії тяжкості відносяться роботи, при виконанні яких в організмі виконавця формується глибокий прикордонний функціональний стан. Основна ознака цього стану — розгальмовування.

До п'ятої категорії тяжкості відносяться роботи, при виконанні яких в організмі людини формується патологічний функціональний стан. Цей стан виникає в результаті надмірного навантаження, особливо, коли воно здійснюється в несприятливих санітарно-гігієнічних умовах.

До шостої категорії тяжкості відносяться роботи, при виконанні яких ознаки патологічного функціонального стану в організмі людини виразно з'являються порівняно рано, нерідко вже в першій половині робочого дня. Для цієї категорії тяжкості характерна найбільша кількість виробничо обумовлених і професійних захворювань, які виявляються рано і набувають важкого перебігу.