12 Пит . Культурні звязки Київської Русі та Візантії

З прийняттям Київською Руссю в 988р. християнства православного (візантійського) зразка на її території почалося активне поширення візантійської культури, що була тісно пов’язана з християнською вірою і церквою.

Для детального аналізу культуру слід розглянути у таких її виявах, як:

• література;

• архітектура;

• освіта й наука;

• музика.

Всі вони були тісно пов’язані між собою християнською релігією, що в ті часи була змістом всіх виявів культури, і спиралися на культуру Візантії.

Література.

Літературу княжої доби не можна розглядати окремо від релігії та культу, адже, з одного боку, саме з культових книг черпалися основи нової віри, за ними йшла церковна відправа, з іншого – на кілька століть церква отримала "монополію" на літературу – абсолютна більшість творів мала релігійний характер.

Вони формували новий світогляд читачів, давали зразки моральності, дотримання віри. За зразком візантійських житій пізніше були створені "Києво-Печерський Патерик" і княжі житія. Загалом новий християнський світогляд створювався на базі візантійських тенденцій до аскетизму і більша частина культури Київської Русі є його виявом.

Архітектура.

В архітектурі Київської Русі відбулося переплетіння привнесених та місцевих традицій. Саме з Візантії було запозичено архітектурну форму хрестово-купольного храму, основою якого є квадрат, розділений чотирма стовпами, а приміщення, що приєднуються до підкупольного простору, утворюють архітектурний хрест. Храм міг бути розширений за рахунок добудов до цих прилеглих приміщень. Це було важливим нововведенням. За цією схемою було зведено Десятинну церкву й собор св. Софії в Києві.

Освіта й наука

Наука Київської Русі була перш за все візантійською за походженням та християнською за змістом. Під впливом нової віри донаукові давньоруські знання були витіснені запозиченими через перекладну природничу та історичну наукову літературу. Вплив хронік помітний у "Повісті временних літ" та у Галицько – Волинському літописі.

Отже, можна твердити, що книжна література та наука Київської Русі мають або пряме візантійське походження, або розвинулись на основі запозичень.

Музика.

У сфері музики вплив є менш помітним (це спричинено значним розвитком народної музики), проте церковний хоровий спів та духовна музика запозичені з Візантії.

Загалом, можна зробити такий висновок: прийшовши на Русь з прийняттям християнства, будучи перш за все християнською і церковною, візантійська культура, змішуючись з місцевими традиціями, стала основою для розвитку культури Київської Русі у всіх її виявах (література, освіта, наука, архітектура, образотворче мистецтво, музика). Таке швидке поширення відбулося завдяки підтримці духовної та світської влади.

20. Культурна діяльність першодрукаря Івана Федорова в Україні.

Іван Федоров (1510—1583) — засновник книгодрукування в Росії та Україні.

Свою діяльність розпочав разом з П. Мстиславцем у 1563 p. у Москві, де видрукував першу датовану російську книгу “Апостол”. У ній він виступив не лише як друкар, а й як редактор. Видання багато ілюстроване: на фронтиспісі зображено апостола Луку. Заставки та кінцівки, а їх 48, виконані на високому художньому рівні. Шрифт розроблено на базі московського півуставу.

Але в 1566 p. І. Федоров разом з П. Мстиславцем залишив Москву і переїхав в Україну. Свою діяльність в Україні він почав в Заблудові у маєтку гетьмана князівства Литовського Г. Ходкевича, де друкує “Учительнеє Євангеліє”. Після від’їзду П. Мстиславця до Вільно І. Федоров уже один випустив “Псалтир” з “Часословом”. Із Заблудова він переїхав до Львова, де в 1573 p. заснував першу в Україні друкарню, а вже в 1574 p. виходить “Апостол”. В книзі є післямова “Повесть… откуда начася и како свершися друкарня сия”, — це перший зразок української мемуарної літератури.

1574 рік знаменний тим, що цього року вийшла “Азбука” — перша українська граматика. На сьогодні відомий один повний примірник у Гарвардському університеті США. Видання цього підручника демонструє І. Федорова як просвітителя українського народу. Четверта його друкарня почала діяти в 1578 p. в Острозі, у маєтку князя К. Острозького, де було ще раз перевидано абетку. Вона призначалася для навчання дітей у школі, заснованій у місті. Тут же, в Острозі, І. Федоров випустив першу повну слов’янську Біблію кириличного шрифту, так звану Острозьку Біблію. Нині відомо близько 250 її примірників. Це одна з найвизначніших пам’яток історії та культури слов’янського народу.Свій життєвий шлях І. Федоров закінчив у Львові в 1583 p.

Велика заслуга Івана Федорова полягала в тому, що його діяльність відповідала назрілим потребам суспільного розвитку. Виникнення друкарства на українських землях було зумовлене розвитком економіки й культури, піднесенням визвольної боротьби народних мас проти соціального та національного гноблення. Врахування передумов і обставин зародження книговидавництва дає змогу глибше усвідомити значимість внеску першодрукаря у скарбницю української культури..