Підходи до оцінки ефективності управління організацією та прийняття управлінського рішення

Ефективність управління визначається шляхом зіставлення ефекту, тобто результату, отриманого в системі, з витратами, пов'язаними з досягненням даного результату.

Багатогранність ефективності управління зумовлює ряд понятійних схем, потрібних дослідникам для її вираження. У кожній такій схемі ефективність управління має особливе якісний зміст, особливий обсяг.

У числі таких схем:

ефективність праці управлінського працівника;

ефективність праці апарату управління, його окремих органів і підрозділів;

ефективність процесу управління;

ефективність системи управління.

В даний час визначення ефективності управління проводиться за такими основними напрямками:

аналіз і оцінка організаційно-технічних заходів з удосконалення управління;

визначення загального ефекту, створеного сукупним робітником;

визначення частки ефекту системи управління в загальному ефекті;

визначення результатів діяльності функціональних під розділень.

При переході від однієї схеми до іншої обсяг змісту ефективності зростає.

Результат функціонування системи управління - ефективність управління організацією, що забезпечує досягнення поставлених перед об'єктом управління цілей при найменших витратах.

Види ефективності. Нерідко можна почути думку, що ставлення досягнутих результатів до встановленої мети (цільова ефективність) і відношення ресурсів до цих результатів (витратна або ресурсна ефективність) вичерпують будь-яку ефективність управлінських процесів.

Проте мало розрізняти ефективність результативну (доцільну) і економічну (витратну). Необхідний ще й аналіз обгрунтованості самих цілей діяльності. Словом, необхідний аналіз ефективності останньої з точки зору відповідності її цілей нормативним ідеалам і ціннісним нормам, прийнятим суспільством на певному етапі її розвитку.

На цій підставі виділяють наступні три види ефективності:

потребностну (відношення цілей до потреб, ідеалам і нормам);

результативну (відношення досягнутого результату до переслідуваним цілям);

витратну (відношення витрат до досягнутими результатами).

Ці види ефективності утворюють ланцюжок: потребностная ефективність визначає зміст результативною, а та - витратну.

Ланцюжок ж «потреби - цілі - завдання - ресурси» (рис. 3) вичерпує зміст розробки будь-якого плану.

Тому виділені види ефективності повністю відповідають змісту планування і забезпечують єдність таких функцій управління, як планування та аналіз ефективності - і планів, і підсумків їх виконання.

Якщо потребностную (П), результативну (Р) і витратну (3) ефективності висловити відносинами Ц / П, Р / Ц і Р / 3, де Ц - цілі, то комплексного поняття ефективності відповідає вираз:

Е = Ц / П * Р / Ц * Р / 3.

Розрізняють три основні елементи економічної ефективності управління виробництвом: ефективність комплексу процесів, яким є управління, і перш за все організація управління; економічна ефективність удосконалення окремих підсистем, що відповідають певним функціям управління; ефективність застосування обчислювальної техніки та впровадження заходів щодо створення автоматизованих систем управління.