Позитивний економічний ефект - це економія, негативний - збиток.

Одним з видів економічного ефекту (при підвищенні якості та надійності виробів) є відвернена збиток, тобто не виник негативний економічний ефект (цей ефект іноді помилково називають економією). Під збитками розуміють, по-перше, зменшення наявного майна, або так званий позитивний збиток (наприклад, втрати через брак). По-друге, збитком називають упущену вигоду, тобто неотримання тих майнових благ, які могли б бути отримані, якщо б не мало місця шкідливе дію. Економія, під якою розуміється позитивний економічний ефект, - це заощаджені суспільна праця (живий або минулий), ресурси, час при виготовленні та споживанні продукції.

Рентабельність визначається у відсотках як відношення балансового прибутку Пб до середньорічної вартості виробничих основних і нормованих оборотних фондів:

Р= Пб/(Ф + Ф )100,

Показник рентабельності характеризує суму прибутку на кожну гривню середньорічної наявності основних виробничих фондів і нормованих оборотних фондів. Цей показник може розраховуватись в якості додаткового як відношення тієї ж суми прибутку до експлуатаційних витрат – такий рівень рентабельності буде вищим. Загальна рентабельність – відношення планового балансового прибутку до запланованої середньорічної вартості основних виробничих фондів і нормованих оборотних фондів, що числяться на балансі підприємства.

Розрахункова рентабельність – відношення планової суми балансового прибутку, зменшеного на суму плати в бюджет за виробничі фонди і уплати процентів по кредитам,  до запланованої середньорічної вартості основних виробничих фондів і нормованих оборотних фондів, що обкладаються платою (за фонди).

Аналіз загальної ефективності господарської діяльності підприємства є прерогативою вищої управлінської ланки і пов'язаний з визначенням ціни продукту, розміру партії закупівель сировини чи поставок продукції, заміни обладнання або технології. Інші рішення також повинні пройти оцінку з точки зору загального успіху фірми, характеру її економічного зростання і ефективності.

Основні завдання аналізу ефективності: оцінка господарської ситуації, виявлення чинників і причин досягнутого стану, підготовка та обгрунтування прийнятих управлінських рішень, виявлення і мобілізація резервів підвищення ефективності господарської діяльності.

Один з напрямів аналізу - виявлення екстенсивних та інтенсивних факторів її зміни. Екстенсивні фактори пов'язані зі збільшенням обсягів виробництва за рахунок кількісних факторів економічного зростання: додаткової робочої сили, розширення торговельних площ, будівництва нового об'єкту і т. д. Інтенсивні фактори пов'язані з використанням якісних чинників економічного зростання, характеризуються мірою віддачі кожного з використовуваних ресурсів.

Кількісне співвідношення цих факторів виражається в показниках використання виробничих і фінансових ресурсів

Обсяг виробництва у вартісному вираженні є функцією або результатом впливу використання всіх видів ресурсів. Оскільки процес виробництва здійснюється лише за наявності всіх елементів процесу праці в їх взаємозв'язку, остільки неможливо виявити окремо вплив на результати виробництва кожного з цієї групи чинників.

Особливістю екстенсивного та інтенсивного використання ресурсів є їх взаємозамінність. Наприклад, недолік у робочій силі можна заповнити підвищенням продуктивності праці. І навпаки, випуск продукції може бути збільшений за рахунок додатково залученої робочої сили.

Кожен показник використання ресурсів, у свою чергу, складається з дії факторів другого і наступних порядків. Наприклад, продуктивність праці залежить від екстенсивної величини, тобто від тривалості робочого часу, а також від інтенсивної величини, тобто від навантаження протягом робочого часу і продуктивної сили праці, яка визначається організаційно-технічної та іншими (природними і соціальними) умовами виробництва.

Оцінка ефективності. Ефективність можна досліджувати з різних сторін: з точки зору формування витрат, планування обсягу виробництва, прибутку, реалізації інвестиційних проектів. Однак аналіз поведінки витрат, методів їх розподілу, складання і контроль виконання кошторисів, калькулювання собівартості виробів і продукту, визначення порогу рентабельності виробництва і реалізацій продукції - лише необхідний початковий етап аналізу загальної ефективності діяльності підприємства, яке функціонує як єдине ціле. Результати аналізу дають адміністрації підприємства та іншим користувачам - суб'єктам аналізу необхідну інформацію про стан аналізованих об'єктів.

Оцінка діяльності підприємства повинна враховувати результати і витрати виробництва. Однак практика показує, що оцінка виробничих ланок тільки за допомогою показників результатної-витратного підходу не завжди націлює їх на досягнення високих кінцевих результатів діяльності, вишукування внутрішніх резервів і на ділі не сприяє підвищенню загальної народногосподарської ефективності (почасти винен у даному випадку і існуючий раніше жорсткий механізм ціноутворення).