УРОК №29

Клас: 10

Тема. Цивільне право. Поняття спадкового права. Порядок спадкування. Підстави цивільно-правової відповідальності. Цивільно-правова відповідальність неповнолітніх.

Мета: ознайомити учнів зі структурою й джерелами цивільного права, розкрити роль цієї галузі у системі права України; розвивати навички учнів аналізувати поняття, працювати з нормативно-правовими актами, розвивати навички кри­тичного читання, формувати правову компетентність учнів як учасників цивільно-правових правовідносин.

Очікувані результати: Після опрацювання теми учні зможуть: дати визначення цивільного права, назвати його основні інститути та джерела;

• дати визначення права власності, розкрити його зміст;

• назвати види строків позовної давності, пояснити їх пра­вове значення;

• назвати види власності та підстави набуття й припинення права власності;

• надати загальну характеристику цивільних договорів; ви­значення і підстави цивільно-правової відповідальності;

• пояснити особливості цивільної правосуб’єктності фізич­них і юридичних осіб;

• пояснити, що таке правочини, назвати їх види та умови дійсності;

• розкрити особливості права власності неповнолітніх;

• розкрити зміст спадкового права, особливості спадкуван­ня за законом і заповітом;

• пояснити порядок одержання спадщини;

• пояснити особливості цивільно-правової відповідальності неповнолітніх;

• назвати способи захисту цивільних прав.

Базові поняття і терміни: «цивільне право», «цивільна правосуб’єктність», «право власності», «позовна давність», «правочин», «цивільний до­говір», «спадкове право», «спадкодавець», «спадкоємець», «цивільно-правова відповідальність».

Обладнання уроку: підручник, Цивільний кодекс України, схема «Спадкування».

Структура уроку

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

3. Вивчення нового матеріалу

1. Поняття спадкового права. Порядок спадкування.

2. Підстави цивільно-правової відповідальності.

3. Цивільно-правова відповідальність неповнолітніх.

4. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок

5. Підсумки уроку

6. Домашнє завдання

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Фронтальне опитування

• Що таке позовна давність?

• Назвіть види строків позовної давності. Із чим пов’язане встановлення за­конодавством різних строків позовної давності?

• Що таке правочин?

• Які умови дійсності правочинів установлено законодавством?

• Назвіть види правочинів.

• Охарактеризуйте цивільний договір.

• Назвіть види цивільних договорів.

• Назвіть способи захисту цивільних прав.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Поняття спадкового права. Порядок спадкування.

Розповідь учителя

Спадкове право — це сукупність правових норм, які регулюють порядок переходу майна померлого до інших осіб.

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спад­кодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема:

• особисті немайнові права;

• право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їхніми установчими документа­ми;

• право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкоджен­ням здоров’я;

• права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, установлені зако­не;

• права та обов’язки особи як кредитора або боржника.

Спадкування — процес переходу прав і обов’язків (спадщини) від фізич­ної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, а також юридичні особи та інші учасни­ки цивільних відносин (держава Україна, Автономна Республіка Крим, тери­торіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права). Спадкування відбувається за заповітом або за законом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. За законом спадкування відбувається у випадку, якщо заповіт не був укладений або є недійсним. Спадкування за законом відбувається почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом отримує право на спадкуван­ня у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

(Учитель ілюструє свою розповідь за допомогою схеми.)

Не мають права на спадкування за законом:

• особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя;

• особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування в них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їх­ньої частки у спадщині;

• батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини;

• батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші осо­би, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;

• одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, не­працездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка у спадщині).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її помер­лою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи чи день, із якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце про­живання спадкодавця.