Закон України «Про систему оподаткування» визначає такі обов’язки платників податків і зборів:

• вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання в терміни, установлені законами;

• подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші доку­менти і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів);

• сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у вста­новлені законами терміни;

• допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для перевірок із питань обчислення й сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Відповідно до цього закону, платники податків і зборів мають такі права:

• подавати державним податковим органам документи, що підтверджують право на пільги щодо оподаткування у порядку, установленому законами України;

• отримувати та ознайомлюватися з актами перевірок, проведених держав­ними податковими органами;

• оскаржувати в установленому законом порядку рішення державних по­даткових органів та дії їхніх посадових осіб.

4. Відповідальність за порушення фінансового законодавства.

Розповідь учителя

Фінансове правопорушення — це порушення врегульованого фінансово- правовою нормою порядку формування, розподілу та використання грошо­вих коштів, за яке законодавством передбачено юридичну відповідальність. Фінансові правопорушення мають загальні ознаки правопорушень: проти- правність, винність, суспільну шкідливість (небезпечність), караність. Фінансові правопорушення поділяються на:

• бюджетні;

• податкові;

• правопорушення в банківській сфері;

• правопорушення у сфері валютного обігу.

Склад фінансових правопорушень включає об’єкт, об’єктивну сторо­ну, суб’єкт та суб’єктивну сторону. Загальним об’єктом фінансових право­порушень є правовідносини, які виникають у процесі формування, розподілу та використання фондів грошових коштів. Об’єктивна сторона характеризує спосіб скоєння правопорушення і може виражатись у цілому ряді дій (прихо­вування доходів із метою ухилення від оподаткування) або бездіяльності (не­подання звітності). Суб’єктами фінансових правопорушень є фізичні і юри­дичні особи. Суб’єктивна сторона може характеризуватись виною у формі умислу або необережності.

Відповідальність за порушення фінансового законодавства може наступа­ти як у формі особливих фінансово-правових санкцій, так і у формі санкцій адміністративно-правового та кримінально-правового характеру (якщо такі порушення закріплені як відповідні правопорушення у Кодексі України про адміністративні правопорушення або Кримінальному кодексі України).

Основними фінансово-правовими санкціями є штраф і пеня. Штраф — це міра матеріального впливу на особу, яка порушила фінансове законодавство, що визначається у певній грошовій сумі.

Пеня — це міра матеріального впливу, яка застосовується при несвоєчас­ному виконанні грошових зобов’язань і нараховується як відсоток від суми .зобов’язання за кожний день прострочення.