1. Класифікація доходів бюджету:

• податкові надходження;

• неподаткові надходження (доходи від власності та підприємницької ді­яльності; адміністративні збори та платежі тощо);

• доходи від операцій із капіталом (надходження від продажу основно­го капіталу; надходження від реалізації державних запасів товарів тощо); '

• трансферти (кошти, одержані від інших органів державної влади, ор­ганів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самовря­дування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі).

2. Класифікація видатків бюджету:

• функції, із виконанням яких пов’язані видатки;

• економічна характеристика операцій, під час проведення яких здійсню­ються ці видатки;

• головний розпорядник бюджетних коштів;

• бюджетні програми.

3. Класифікація фінансування бюджету.

4. Класифікація боргу.

3. Система оподаткування. Платники податків, їхні права та обов’язки. Види податків і зборів.

Розповідь учителя.

Систему оподаткування становить сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, що справляються у визна­ченому законами України порядку.

Податок — це обов’язковий, індивідуально безоплатний платіж до бю­джету, що сплачується фізичними та юридичними особами в порядку та тер­міни, визначені в податковому законі.

Із правової точки зору не існує різниці між поняттями «податок» і «збір», але з економічної — основна різниця між ними полягає в цільовому характері остан­нього. '

Систему оподаткування України становлять загальнодержавні та місцеві податки і збори. Загальнодержавні податки встановлюються Верховною Радою України і справляються на території всієї України; місцеві податки встановлю­ються місцевими радами на територіях, що належать до їхньої компетенції, але в межах встановленого законодавством переліку та граничних ставок.

Існує ряд класифікацій податків. Залежно від форми оподаткування податки поділяються на прямі та непрямі. Прямими є податки, які справ­ляються безпосередньо з платників і розмір цих податків залежить від розмірів об’єкта оподаткування. Прямими є більшість податків (податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб тощо). Непрямі податки включаються до ціни товарів, робіт, послуг, а їхній розмір не залежить від доходу платника (наприклад, податок на додану вартість, акцизний збір).

За об’єктом оподаткування податки поділяються на податки на дохід (наприклад, податок на доходи фізичних осіб), податки на власність (плата за землю), податки на споживання (акцизний збір).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожний зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом. Разом із тим, кожний податок має чітко окреслене коло платників.

Платник податку — суб’єкт податкових правовідносин, на якого за наявності об’єкта оподаткування покладено певний комплекс податкових обов’язків і прав, установлених законодавством.

У свою чергу, об’єкт податку — це певний об’єкт (дохід, прибуток, май­но, господарська операція), з яким законодавство пов’язує виникнення обов’язків щодо сплати податку. Наприклад, платниками податку на при­буток є суб’єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші під­приємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку, а об’єктом цього податку є прибуток.