1.2. Правомірна поведінка, її ознаки, мотиви, види

Діяльність людей в суспільстві складається з різноманітних дій і вчинків, які можна розглядати з точки зору права. Право  важливий засіб регламентації, розвитку та охорони суспільних відносин, а самі ці відносини є продукт життєдіяльності людей, їх поведінки в суспільстві. Але чи будь-яка поведінка людини оцінюється правом? Наприклад, захоплення людини спортом, музикою, танцями, такі відносини між людьми як - дружба, любов, співчуття, ненависть не потребують правового визначення. Ці відносини можна оцінити з моральної точки зору. Для юридичної науки найбільш значуща поведінка, підлягає правовому регулюванню, тобто поведінка людей у сфері правового впливу. К. Маркс [6] характеризував роль поведінки людей у правовому регулюванні, підкреслюючи, що крім своїх дій людина зовсім не існує для закону, не є його об'єктом. Німецький вчений Готліб Хуфелеланд в 1815 році зазначав, що «право ніколи не сприймається органами почуттів безпосередньо, але тільки через його здійснення, тільки завдяки тому, що воно реалізується» [7]. Право регулює передусім поведінку людини, то як вона діє, як вона повинна діяти. Поведінка людини завжди є, свідомим вольовим проявом, тим самим, відрізняючись від інших дій, які носять, наприклад, інстинктивний або рефлекторний характер. Піддаючись впливу з боку права, людина співвідносить з ним свої вчинки і може відповідно виконувати його приписи або діяти в їх порушення. Здійснення права поряд з поняттям права розкриває саму ідею права [8, с. 59]. Юридичний інтерес до поведінки - це одне з важливих напрямків у пізнанні права як цілісного соціального інституту [9, с. 278].

…………….

Дослідженні різноманітні аспекти правомірної поведінки, а саме: іі поняття, ознаки, класифікації, елементи. Дозволяють зробити висновок про те, що правомірна поведінка є багатогранним, складним явищем, що свідомо здійснюється всіма учасниками суспільних і державних відносин, є необхідною і бажаною для держави і окремих громадян, сприяє гармонійному розвитку суспільства.

Отже, правомірна поведінка особи – це позитивна поведінка особи, що перебуває в межах правового регулювання і полягає в чіткому дотриманні і використанні правових норм.

Розділ 2 юридична відповідальність як наслідок правомірної поведінки

2.1. Поняття, ознаки та принципи юридичної відповідальності

Юридична відповідальність - одна з найскладніших та гострих тем сучасної юридичної науки. У статтях та монограіях цю проблематику висвітлювали багато українських та зарубіжних вчених, зокрема: К. В. Басін, С. В. Бобровник, С. Н. Братусь, А. Б. Венгеров, М. С. Кельман, В. В. Лазарєв, О. Г. Мурашин, Н. М. Оніщенко, Н. М. Пархоменко, О. Ф. Скакун, Н. А. Слободчиков, А. А. Собчак, Т. І. Тарахонич та інші.

Як зазначається у філософській літературі, відповідальність - це категорія етики і права, що відображає особливе соціальне та морально-правове ставлення особи до суспільства, яке характеризується виконанням свого морального обов'язку та правових нормі [46, с. 35]. Відповідальність - один із проявів зв'язку і взаємної залежності особи та суспільства [47, с. 198].

Між суспільством та індивідом існує взаємозв'язок. З одного боку, суспільство покладає на індивіда обов'язок вчиняти соціально корисні вчинки, а з іншого - воно зобов'язане сприяти суб'єкту в здійсненні ним своїх прав та обов'язків та несе за це відповідальній [48, с. 247].

Термін «відповідальність» нині є доволі не визначеним і з точки зору юридичної науки. Якщо прийняти термін «відповідальність» у тому широкому змісті, у якому він застосовується в повсякденному житті, у філософській літературі і навіть у побуті юристів, губиться специфіка юридичного розуміння відповідальності і виникає потреба в уточненні дефініції, що позначає те, що сьогодні включається в поняття відповідальності в юридичному змісті. Необхідність спеціального юридичного поняття відповідальності, нехай і самого загального, дозволить відмежовувати відповідальність у юридичному сенсі від інших явищ, визначених тим же терміном, оскільки воно означає один з найважливіших інститутів правам [49, с. 346].

Відповідальність особи, зазначає К. Басін, має соціально-комунікативну природу та виникає тоді, коли поведінка людини має соціальну значущість і регулюється соціальними нормами [50]. При цьому реалізація будь-якої соціальної норми є добром, соціальною цінністю, а дії, що порушують соціально значущі правила, визначаються як неприпустимі, що розривають соціальну комунікацію та зумовлюють негативну реакцію суспільства - соціальну відповідальність.

…………………..

В сучасній юридичній думці, відповідно до позитивної та негативної (ретроспективної) юридичної відповідальність, сформувалося кілька позицій. Передусім, це позиції вчених, які: 1) категорично заперечують «двоаспектну» юридичну відповідальність (М. Марченко, О. Лейст, С. Полєніна); 2) не менш категорично констатують її наявність (В. Нерсесянц, А. Шголкин, В. Лазарєв та ш.); 3) у своїх працях згадують про наявність негативної (ретроспективної) та позитивної юридичної відповідальності, не аргументуючи власного погляду з цього приводу (А. Васильєв, Л. Морозова).

Позитивна юридична відповідальність - це вид юридичної відповідальності, який має відповідну реакцією держави та суспільства на здійснене соціально корисне правомірне діяння особи у вигляді застосування різних заходів правового заохочення.