- •Тема: Судження План
- •Загальна характеристика судження та його структури
- •Структура судження:
- •Прості судження, їх види і структура
- •Поділ категоричних суджень за якістю
- •Поділ простих суджень за кількістю За кількістю прості судження поділяються на:
- •1. Одиничні - в яких щось стверджується або заперечується про один предмет.
- •2. Часткові - в яких щось стверджується або заперечується про частину даного класу предметів.
- •3. Загальні - в яких щось стверджується або заперечується про всі предмети даного класу.
- •Виділяючі судження
- •1. Одиничні виділяючі судження.
- •Об'єднана класифікація категоричних суджень за якістю та кількістю
- •Розподіленість термінів у категоричних судженнях
- •Логічні відношення між категоричними судженнями
- •«Логічний квадрат»
- •Відношення підпорядкування
- •Відношення часткової сумісності (субконтрарності)
- •Відношення протилежності
- •Відношення суперечності (контрадикторності)
- •Відношення еквівалентності
Слайд 1
Тема: Судження План
Загальна характеристика судження та його структури
Прості судження, їх види і структура
Поділ простих суджень за якістю
Поділ простих суджень за кількістю
Виділяюче судження
Об’єднана класифікація простих категоричних суджень
Розподіленість термінів у категоричних судженнях
Логічні відношення між простими судженнями
- Відношення часткової сумісності
- Відношення підпорядкування
- Відношення протилежності
- Відношення суперечності
- Відношення еквівалентності
Слайд 2
Загальна характеристика судження та його структури
Судження – це форма мислення, в якій стверджується або заперечується зв'язок між предметом та його ознакою або відношення між предметами. Наприклад, «Підозрюваний має право на захист» Мовна форма судження – розповідне речення. |
|
Істинним називається судження, в якому стверджується зв'язок, що існує в дійсності, або заперечується зв'язок, якого в дійсності немає. |
Хибним називається судження, в якому стверджується зв'язок, якого в дійсності не існує, або заперечується зв'язок, що є дійсним.
|
Структура судження:
Суб'єкт (S) - це поняття, що відображає предмет думки.
Предикат (Р) - це те, що мовиться у судженні про предмет думки.
Логічна зв'язка - елемент судження, який поєднує терміни судження, стверджуючи або заперечуючи належність ознаки предметові.
Зв'язка виражається словами «є», «не є», «суть», «не суть», «являє собою», «не визначається», «не відноситься», «належить» тощо. У слов’янських мовах логічна зв’язка часто замінюється на тире.
Квантори (від лат. guantum - скільки) - показники кількості:
- квантор існування - Ǝ - «деякі», «окремі», «більшість», «частина», «кілька» тощо;
- квантор загальності - Ɐ - «всі», «кожен», «усякий», «будь-який», «жоден», «ніякий» і т. і.
Слайд 3
Прості судження, їх види і структура
-
Судження
Прості, що виражають зв'язок двох і тільки двох понять |
|
Складні, що складаються з двох і більше простих суджень. |
Види простих суджень: |
||
Атрибутивні (або категоричні) – це судження, в яких у безумовній формі стверджується або заперечується якась ознака предмета |
Релятивні (судження з відношенням) - це судження, що виражають відношення між предметами або їхніми ознаками |
Судження існування - це судження, в яких відображається сам факт буття чи небуття предмета |
Логічна формула простих суджень: |
||
S - Р, S ~ Р. |
x R y «x знаходиться у відношенні R до y». |
«S - Р», «S ~ Р».
|
Приклади: |
||
«Україна – демократична держава», «Сніг - білий» "Петренко не знає логіку"
|
"Київ більше за Білу Церкву", "Таня краща за Люсю" |
"Матерія існує", "Справедливість є" |
Слайд 4