Міністерство охорони здоров`я України

комунальний заклад

«Бериславський медичний коледж»

Херсонської обласної ради

Лекція №7

на тему: «Спостереження за пацієнтами.

Оцінювання функціонального стану пацієнта»

Викладач: Азарова Л.І.,

спеціаліст вищої категорії

Берислав

План лекції

1. Клінічні симптоми захворювання органів дихання. Можливі проблеми пацієнта: задишка, кашель, кровохаркання. Спостереження та догляд за пацієнтом. (α ІІ)

2. Клінічні симптоми захворювань кровообігу. Можливі проблеми пацієнта: біль у серці, запаморочення, брадикардія, тахікардія, аритмія, гіпотензія, гіпертензія тощо. Спостереження та догляд за пацієнтом. (α ІІ)

3. Клінічні симптоми при захворюваннях органів травного каналу. Можливі проблеми пацієнта: блювання, аспірація блювотних мас, метеоризм, закрепи тощо. Спостереження та догляд за пацієнтом. (α ІІ)

4. Клінічні симптоми при захворюваннях органів сечової системи. Можливі проблеми пацієнта: нетримання або затримка сечі, анурія, олігоурія, поліурія тощо. Спостереження та догляд за пацієнтом. (α ІІ)

5. Загальні висновки по основним розділам лекції.

6. Усний інструктаж по самопідготовці за темою лекції.

Спостереження та догляд за пацієнтом з захворюваннями органів дихання

Основними ознаками захворювань органів дихання є:

- задишка; - кашель; - кровохаркання; біль у грудній клітці.

Задишка.

В нормальних умовах частота дихання (ЧД) у здорової людини становить від 14 до 20 за 1 хв.

За­дишка - зміна частоти, глибини, ритму дихання, що супро­воджується суб'єктивним відчуттям нестачі по­вітря. Задишка може супроводжуватися різким прискорен­ням дихання (тахіпное) і його уповільненням (брадипное) аж до повної зупинки дихання (апное). Залежно від того, яка фаза дихання стає утрудненою, розрізняють: інспіраторну (яка проявляється утрудненим вдихом і зустрічається, наприклад, при звуженні трахеї та великих бронхів), екс­піраторну (затруднений видих при спазмі дрібних бронхів і скупченні в їхньому просвіті в'язкого секрету) та зміша­ну задишку (затруднений вдих і видих).

Причина виникнення задишки у більшості випадків по­в'язана и зміною газового складу крові - підвищеним вмі­стом вуглекислого газу і зниженим - кисню, що супрово­джується зрушенням рН крові в кислий бік, наступним подразненням центральних та периферичних хеморецепто­рів, збудженням дихального центру і зміною частоти ди­хання.

Догляд за пацієнтом під час задишки:

• заспокойте пацієнта; -створити хворому повний фізичний та психічний

спокій; - надайте підвищеного положення (піднявши головний кінець функціонального ліжка; використавши додаткові подушки; застосувавши підголовник); - звільніть грудну клітку від одягу, що стискає її; - забезпечте доступ свіжого повітря; - забезпечте проведення призначеного лікарем лікування киснем, який хворий вдихає з кисневої подушки, а зволожений кисень - з кисневого балона або в кисневому наметі; - прикладіть грілку до нижніх кінцівок; - за призначення лікаря надайте невідкладну допомогу, застосувавши медикаментозні препарати.

Задишка, що досягає крайнього сту­пеня (ядуха), спостерігається при бро­нхіальній астмі. Її усувають за допо­могою дібраних лікарем бронхолітичних засобів. Останніми роками багато хворих з цією метою використовують "кишенькові інгалятори": "Астмопент", "Сальбутамол".

Догляд за хворими передбачає постійний кон­троль за частотою, ритмом та глибиною дихання.

Визначають частоту дихання (по рухам грудної клітки або черевної стінки) непомітно для хворого (в цей час за допомогою своєї руки можна імітувати визначення частоти пульсу або достатньо покласти під грудьми). Отримані результати медична сестра щодня заносить до температурного листка. Відповідні крапки з'єднує синім олівцем, утворюючи графічну криву частоти дихання.

Кашель

Кашель - це складний рефлекторно-захисний акт, під час якого організм

звільняється від залишків, що утвори­лися внаслідок патологічного процесу

в легенях (слиз, гній, кров) і сторонніх часточок (пил, їжа тощо), які потрапили туди із зовнішнього середовища.

Виникає кашель внаслідок подразнення слизової обо­лонки гортані, трахеї, бронхів та при ураженні плеври. Ка­шель може бути: постійним, періодичним, приступоподібним. Виникає звичайно при захворюваннях органів дихан­ня, але може виникнути і при застої крові в малому колі кровообігу (при вадах серця). Іноді кашель буває цен­трального походження.

Розрізняють кашель: сухий і вологий (з виділенням хар­котиння).

Наприклад, при бронхіальній астмі харкотиння буває скловидне, безбарвне, в'язке, при бронхопневмонії - слизисто-гнійне, при прориві абсцесу легені у просвіт брон­ха або при бронхоектазах - гнійне.