
- •Капітальний ремонт спортивного комплексу миргородського художньо – промислового коледжу ім. М.В. Гоголя ПолтНту ім. Ю. Кондратюка
- •1 Архітектурно-конструктивна частина
- •1.1 Характеристика місця розташування лабораторного корпусу
- •1.1.1 Географічне положення лабораторного корпусу
- •1.1.2 Характеристика кліматичних та природних умов
- •1.1.3 Інженерно-геологічні умови
- •1.2 Генеральний план
- •1.2.1 Розміщення будівлі на ситуаційному плані
- •1.2.2 Розміщення та орієнтація будівель на ділянці, їх горизонтальна прив’язка
- •1.2.3 Благоустрій ділянки
- •1.2.4 Техніко-конструктивні показники генплану
- •1.3 Об’ємно-планувальне вирішення будівлі
- •1.3.1 Опис функціонального процесу
- •1.3.2 Опис і обґрунтування об’ємно-планувального вирішення
- •1.3.3 Техніко-конструктивні показники по будівлі
- •1.4 Розрахунки до архітектурно-будівельної частини
- •1.4.1 Теплотехнічний розрахунок стінового огородження
- •1.4.2 Теплотехнічний розрахунок покриття
- •2 Результати обстеження лабораторного корпусу
- •2.1 Склад дефектів
- •2.1.1 Дефекти вимощень
- •2.1.3 Залізобетонні конструкції
- •2.3 Заходи щодо усунення виявлених дефектів та пошкоджень
- •2.4 Систематизація дефектів та пошкоджень з метою виконання ремонту
- •3. Конструктивний розрахунок міцності пошкоджених елементів лабораторії
- •3.1 Розрахунок плити перекриття
- •3.2 Розрахунок кроквяної балки
- •3.2.1 Підсилення кроквяної балки
- •4 Розрахунок фундаментів
- •4.1 Методика та об’єм дослідження інженерно-геологічних умов
- •Методи інженерно-геологічних досліджень
- •4.2 Оцінка інженерно-геологічних умов ділянки
- •Підрахунок тиску від власної ваги природного та замоклого ґрунту
- •Нормативні значення фізико-механічних властивостей ґрунтів
- •4.3 Визначення осідань та просідання основи
- •Визначення осідання у перерізі 1-1
- •Визначення осідання у перерізі 2-2
- •Визначення осідання у перерізі 3-3
- •4.4 Розрахунок підсилення основ фундаментів
- •5 Організація і технологія проведення робіт
- •5.1 Улаштування покрівлі
- •5.2 Улаштування утеплення фасаду
- •1. Плити утеплювача; 2. Шар клею; 3. Цокольний профіль; 4. Дюбель-анкер
- •1. Плити утеплювача; 2. Протипожежний пояс
- •5.3 Визначення обсягів та трудомісткості будівельно-монтажних робіт
- •5.4 Розробка календарного графіку виконання робіт
- •Аналітична частина календарного графіка
- •7 Заходи з охорони праці
- •7.1 Аналіз шкідливих і небезпечних факторів, які діють на працюючих при експлуатації даного об’єкту
- •7.2 Технічні засоби і організаційні заходи передбачені у проекті із усунення небезпечних виробничих факторів
- •7.3 Заходи пожежної безпеки
- •7.4 Інженерні рішення з охорони праці та техніки безпеки
- •8 Цивільний захист
- •8.1 Організація і проведення спеціальної обробки на випадок надзвичайних ситуацій
- •Додаток а. Вихідні дані до завдання на дипломне проектування
- •Додаток б. Фотографії дефектів та пошкоджень
- •Список використаної літератури
2.1 Склад дефектів
У результаті обстеження лабораторного корпусу виявлено ряд дефектів і пошкоджень несучих і огороджувальних конструкцій та елементів. Усі дефекти і пошкодження систематизовано за признаками їх належності до конструкцій будівлі.
2.1.1 Дефекти вимощень
При обстеженні було
виявлено локальні пошкодження вимощень
уздовж єдиної зовнішньої стіни по осі
А. Асфальтове покриття має значні тріщини
та місцеві деформування на всій площині
вимощення. Тріщини досягають ширини
розкриття
(фото Б.1-Б.3).
2.1.2 Стіни
Виявлено замочування зовнішньої поверхні стіни (фото Б.4, Б.5). У результаті відбулося осипання зовнішньої облицювальної плитки (фото Б.4, Б.5). Усередині будівлі також встановлено наявність замочування зовнішньої стіни на рівні під перекриттям і біля віконних прорізів, що і призвело до зниження міцності і руйнування штукатурки. На внутрішніх поверхнях стін виявлені поодинокі тріщини, також тріщини є у пілястрах, між пілястрою і стіною, наявна похила тріщина над віконним прорізом по осі А біля осі 9 (фото Б.8-Б.10).
2.1.3 Залізобетонні конструкції
По осі А виявлено значні пошкодження плит парапету, а саме: замочування поверхні, відшарування захисного шару бетону і корозія арматури. По осі 1 у стіні над вентиляційними каналами відсутня перемичка, у результаті чого виявлено пошкодження цегляної кладки. На пілястрах у місці обпирання підкранових балок спостерігається сколювання залізобетонної подушки. Підкранові балки також мають ряд дефектів і пошкоджень, а саме: пошкоджена поверхня бетону у полиці, оголення арматури. На перетині осей Б і 6 пошкоджена опорна частина у підкрановій балці. У більшості випадків спостерігається недостатнє обпирання підкранових балок на пілястри. По осях 5, 6 спостерігається пошкодження поверхні бетону залізобетонної ребристої плити перекриття у місці спирання її на кроквяну балку. Також по осі 3 зафіксоване недостатнє спирання плит перекриття на кроквяну балку.
2.1.4 Підлога
Під час обстеження виявлено пошкодження силової підлоги біля устаткування, також у підлозі наявні тріщини довжиною до 10 м та шириною розкриття acrc до 10 мм (фото Б.20, Б.21).
2.1.5 Покрівля
Під час обстеження виявлені точкові та окремі локальні пошкодження, здутини покрівлі на площі до 10 % покрівлі будівлі (фото Б.22-Б.24).
2.1.6 Прорізи
Під час обстеження виявлено пошкодження (тріщини, гниття деревини, перекоси, розсихання та деформування) віконних блоків (фото Б.25) та воріт (фото Б.26).
2.2 Ймовірні причини виникнення дефектів чи пошкоджень
Пошкодження вимощення відбулося за рахунок атмосферно-вологісних впливів, відсутності відливів та організації рельєфу, що забезпечує відвід атмосферної вологи від стін будівлі. Також вимощення можливо пошкодилось за рахунок нерівномірної деформації ґрунтів. Ці причини також призвели і до пошкодження плит парапету, зовнішніх і внутрішніх поверхонь стін, їх замочування, обпадання облицювальної плитки та штукатурки, утворення тріщин.
Із-за неправильного влаштування покриття порушується відведення води з його поверхні, і водоізоляційний килим, постійно знаходячись у водонасиченому стані, швидше руйнується (розшаровується). Температурні і усадкові деформації матеріалу вирівнюючого стягування приводять до розривів водоізоляційного килима; замкнуті порожнини в його товщі, приклеїли рулонного матеріалу, що є дефектом, сприяють швидкій освіті і зростанню здуття.
Проте головна причина руйнування покрівлі – старіння бітуму, що міститься у верхніх шарах водоізоляційного килима. Цей процес обумовлений хімічними реакціями, що протікають між вуглеводнями бітуму і киснем повітря. Активатори старіння – сонячна радіація, тепло і волога атмосферних опадів. Під їх дією змінюється груповий склад бітуму унаслідок хімічного переходу масел в смоли, смол – в асфальтени, а останніх – в карбони. Зміни приводять до ущільнення високомолекулярної частини бітуму, що викликає усадку і розтріскування поверхневого (покривного) шару рулонних матеріалів, поступове оголення і руйнування картонної основи і проникнення атмосферних опадів в товщу покриття.
Дефекти усіх залізобетонних конструкцій скоріш за все виникли за рахунок механічних пошкоджень при монтажу, неточності або неправильності монтажу.