
- •Капітальний ремонт спортивного комплексу миргородського художньо – промислового коледжу ім. М.В. Гоголя ПолтНту ім. Ю. Кондратюка
- •1 Архітектурно-конструктивна частина
- •1.1 Характеристика місця розташування лабораторного корпусу
- •1.1.1 Географічне положення лабораторного корпусу
- •1.1.2 Характеристика кліматичних та природних умов
- •1.1.3 Інженерно-геологічні умови
- •1.2 Генеральний план
- •1.2.1 Розміщення будівлі на ситуаційному плані
- •1.2.2 Розміщення та орієнтація будівель на ділянці, їх горизонтальна прив’язка
- •1.2.3 Благоустрій ділянки
- •1.2.4 Техніко-конструктивні показники генплану
- •1.3 Об’ємно-планувальне вирішення будівлі
- •1.3.1 Опис функціонального процесу
- •1.3.2 Опис і обґрунтування об’ємно-планувального вирішення
- •1.3.3 Техніко-конструктивні показники по будівлі
- •1.4 Розрахунки до архітектурно-будівельної частини
- •1.4.1 Теплотехнічний розрахунок стінового огородження
- •1.4.2 Теплотехнічний розрахунок покриття
- •2 Результати обстеження лабораторного корпусу
- •2.1 Склад дефектів
- •2.1.1 Дефекти вимощень
- •2.1.3 Залізобетонні конструкції
- •2.3 Заходи щодо усунення виявлених дефектів та пошкоджень
- •2.4 Систематизація дефектів та пошкоджень з метою виконання ремонту
- •3. Конструктивний розрахунок міцності пошкоджених елементів лабораторії
- •3.1 Розрахунок плити перекриття
- •3.2 Розрахунок кроквяної балки
- •3.2.1 Підсилення кроквяної балки
- •4 Розрахунок фундаментів
- •4.1 Методика та об’єм дослідження інженерно-геологічних умов
- •Методи інженерно-геологічних досліджень
- •4.2 Оцінка інженерно-геологічних умов ділянки
- •Підрахунок тиску від власної ваги природного та замоклого ґрунту
- •Нормативні значення фізико-механічних властивостей ґрунтів
- •4.3 Визначення осідань та просідання основи
- •Визначення осідання у перерізі 1-1
- •Визначення осідання у перерізі 2-2
- •Визначення осідання у перерізі 3-3
- •4.4 Розрахунок підсилення основ фундаментів
- •5 Організація і технологія проведення робіт
- •5.1 Улаштування покрівлі
- •5.2 Улаштування утеплення фасаду
- •1. Плити утеплювача; 2. Шар клею; 3. Цокольний профіль; 4. Дюбель-анкер
- •1. Плити утеплювача; 2. Протипожежний пояс
- •5.3 Визначення обсягів та трудомісткості будівельно-монтажних робіт
- •5.4 Розробка календарного графіку виконання робіт
- •Аналітична частина календарного графіка
- •7 Заходи з охорони праці
- •7.1 Аналіз шкідливих і небезпечних факторів, які діють на працюючих при експлуатації даного об’єкту
- •7.2 Технічні засоби і організаційні заходи передбачені у проекті із усунення небезпечних виробничих факторів
- •7.3 Заходи пожежної безпеки
- •7.4 Інженерні рішення з охорони праці та техніки безпеки
- •8 Цивільний захист
- •8.1 Організація і проведення спеціальної обробки на випадок надзвичайних ситуацій
- •Додаток а. Вихідні дані до завдання на дипломне проектування
- •Додаток б. Фотографії дефектів та пошкоджень
- •Список використаної літератури
1.4 Розрахунки до архітектурно-будівельної частини
1.4.1 Теплотехнічний розрахунок стінового огородження
Вихідні дані:
1. Розрахункова
температура внутрішнього повітря
.
2. Відносна вологість
внутрішнього повітря
.
3. Район будівництва – Миргород.
4. Конструкція зовнішньої стіни:
– панелі з ніздрюватого бетону;
– цементно-піщаний розчин.
Рис. 1.1. Розрахункова схема стіни
Розрахунок
1. За дод. В 4 визначаємо температурну зону – I.
2. За дод. Г 4 визначаємо вологісний режим приміщення – вологий.
3. За дод. К [4] визначаємо вологісні умови експлуатації матеріалу в огороджувальній конструкції – Б.
4. За дод. Л 4 розрахункові коефіцієнти теплопровідності матеріалів шарів огороджуючої конструкції:
– панелі з ніздрюватого
бетону:
,
,
;
– цементно-піщаний
розчин:
,
,
.
5. За табл. 1 4 визначаємо мінімально допустиме значення опору теплопередачі зовнішньої стіни:
.
6. За дод. И [4] опір теплопередачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної конструкції визначається за формулою:
;
де
,
– коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої
і зовнішньої поверхонь огороджувальної
конструкції,
,
які приймають згідно дод. Е [4] і становлять:
,
;
– термічний опір і-го шару конструкції,
;
– теплопровідність матеріалу і-го
шару конструкції в розрахункових умовах
експлуатації (згідно з дод. Л [4]),
.
Тоді термічний опір стіни складатиме:
;
.
З розрахунку видно,
що термічний опір зовнішньої стіни
недостатній, отже потрібно зробити
утеплення. Приймаємо утеплювач з
мінераловатних плит на синтетичному
зв’язуючому:
,
.
Товщину утеплювача визначаємо за формулою:
;
;
Тоді опір теплопередачі становитиме:
;
.
Отже, товщина утеплювача
становитиме
.
1.4.2 Теплотехнічний розрахунок покриття
Вихідні дані:
1. Розрахункова температура внутрішнього повітря .
2. Відносна вологість внутрішнього повітря .
3. Район будівництва – Миргород.
4. Конструкція покриття:
– залізобетонна плита;
– керамзитобетон;
– стяжка з цементно-піщаного розчину;
– руберойд.
Рис. 1.2. Розрахункова схема покриття
Розрахунок
1. За дод. В 4 визначаємо температурну зону – I.
2. За дод. Г 4 визначаємо вологісний режим приміщення – нормальний.
3. За дод. К [4] визначаємо вологісні умови експлуатації матеріалу в огороджувальній конструкції – Б.
4. За дод. Л 4 розрахункові коефіцієнти теплопровідності матеріалів шарів огороджуючої конструкції:
– залізобетон:
,
,
;
– керамзитобетон:
,
,
;
– стяжка з
цементно-піщаного розчину:
,
,
;
– руберойд:
,
,
.
5. За табл. 1 4 визначаємо мінімально допустиме значення опору теплопередачі покриття:
.
Тоді термічний опір покриття складатиме:
;
.
З розрахунку видно,
що термічний опір покриття недостатній,
отже потрібно зробити утеплення.
Приймаємо утеплювач з мінераловатних
плит на синтетичному зв’язуючому:
,
.
Товщину утеплювача визначаємо за формулою:
;
;
Тоді опір теплопередачі становитиме:
;
.
Отже, товщина утеплювача
становитиме
.
2 Результати обстеження лабораторного корпусу
Відповідно до [7, 8] встановлено такий порядок проведення робіт з обстеження й оцінки технічного стану: підготовка до проведення обстеження, обстеження, обробка результатів, оцінювання стану конструкцій і будівлі в цілому, оформлення науково-технічного звіту.
До підготовки робіт з проведення обстеження відносять: ознайомлення з проектною та виконавчою документацією, попередній огляд об’єкта, складання програми обстеження й угоди на виконання робіт.
Обстеження будівлі (споруди) складається з візуального огляду, встановлення фактичних навантажень і впливів на конструкції, інструментальних обстежень (у тому числі інженерно-геологічних).
Норми [7, 8] встановлюють правила обробки результатів обстежень та параметри для виконання перевірних розрахунків за несучою здатністю, деформативністю, утворенням і розкриттям тріщин тощо.
Оцінювання технічного стану конструкцій виконується шляхом зіставлення результатів перевірних розрахунків (або даних натурних випробувань) контрольних параметрів з їх величинами, які задаються в проекті чи встановлюються в нормах (стандартах).