8 Цивільний захист

8.1 Організація і проведення спеціальної обробки на випадок надзвичайних ситуацій

У Полтаві знаходиться 13 хімічно небезпечних об’єктів (ХНО), аварія на яких може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій (НС). Окрім того, можливі інші НС техногенного, природного характеру. Внаслідок виникнення НС люди, будівлі, споруди, територія, вода, продукти харчування, сировина можуть бути заражені радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами. З метою виключення можливості ураження людей проводять спеціальну обробку.

Спеціальна обробка є складовою частиною ліквідації наслідків НС і являє собою комплекс заходів, що проводиться з метою відновлення готовності транспортних засобів, техніки і особового складу формувань до виконання завдань з проведення РіІНР в осередках ураження і підготовки об’єктів до продовження виробничої діяльності. Вона може бути частковою і повною.

У проекті передбачена часткова спеціальна обробка, яка повинна забезпечити можливість діяти без засобів захисту шкіри при контакті із знезараженими частинами транспортних засобів, техніки та інших поверхонь.

Повна спеціальна обробка передбачає забезпечення можливості виконання роботи без засобів захисту шкіри і органів дихання.

Спеціальна обробка включає комплекс робіт із знезараження різних поверхонь і санітарну обробку особового складу формувань і населення.

Знезараження – виконання робіт з дезактивації, дегазації і дезінфекції заражених поверхонь.

Дезактивація – видалення радіоактивних речовин (РР) із забруднених поверхонь і транспортних засобів і техніки, будівель і споруд, території, одягу і засобів індивідуальною захисту, а також з води. Проводиться у випадках, коли ступінь забруднення перевищує допустимі норми. Дезактивація поділяється на часткову і повну. Проводиться вона, в основному, двома способами – механічним і фізико-хімічним. Механічний спосіб – механічне видалення РР і забруднених поверхонь. Фізико-хімічний спосіб базується на процесах, що виникають при змиванні РР розчинами різних спеціальних препараті.

Для проведення дезактивації використовується вода. Разом з водою застосовуються спеціальні препарати, що підвищують ефективність змивання радіоактивних речовин. Це поверхнево активні і комплексоутворюючі речовини, кислоти і луги. До перших належать порошок СФ-2 і препарати OП-7, ОП-10; до других – фосфати натрію, трилон Б, щавлева і лимонна кислоти, солі цих кислот. Для отримання розчину порошок додають у воду невеликими порціями при постійному перемішуванні. Дезактивацію транспортних засобів і техніки проводять із застосуванням 0,15% розчину СФ-2 у воді (влітку) або аміачній воді, що вміщує 20-24% аміаку (взимку). Препарати OП-7 і ОП-10 застосовують як складову частину дезактивуючих розчинів, що призначені для дезактивації поверхонь будівель, споруд і обладнання.

Дезактивація транспортних засобів і техніки на території ПолтНТУ проводиться при ступені їх зараження 200 мР/год і більше. Вона проводиться змиванням водою під тиском 2-3 атм або обробкою дезактивуючими розчинами, протиранням ганчірками, що змочені в бензині, гасі, дизельному паливі. Обробка може проводитися газокрапельним потоком.

Дезактивація будівель і споруд на території ПолтНТУ і прилеглих районів проводиться обмиванням водою. Змив починається з даху і ведеться зверху донизу. Особливо ретельно миються вікна, двері, нижні поверхи будівлі. Для недопущення потрапляння зараженої води у внутрішні приміщення, необхідно щільно закрити двері, вікна, вентиляційні отвори і т. ін.

Дезактивація внутрішніх приміщень, і робочих місць в університеті проводиться шляхом обмивання розчинами або водою, обмітанням віниками і щітками, а також протиранням. Починають. дезактивацію зі стелі. Стеля, стіни, обладнання протирається вогкими ганчірками, підлога миється Теплою водою з милом або 2-3% содовим розчином.

Дезактивація ділянок території університету, що мають тверді покриття (асфальт, асфальтобетон, бетон) проводиться змиванням радіоактивного пилу струменем води під великим тиском за допомогою поливальних машин або змітанням радіоактивних речовин спеціальними машинами. Ділянки території, що не мають твердого покриття, дезактивуються шляхом зрізання забрудненого шару ґрунту завтовшки 5-10 см шляховими машинами (бульдозерами, грейдерами), засипанням забруднених ділянок території шаром незараженого ґрунту завтовшки 8-10 см, переорюванням забрудненої території тракторними плугами на глибину до 20 см, устроєм настилів для проїздів і проходів по зараженій території, збиранням снігу (зрізується верхній шар снігу завтовшки до 20 см ) і сколюванням ожеледі, льоду.

Дезактивація води проводиться фільтруванням, дистилюванням, а також за допомогою іонообмінних смол або шляхом відстоювання. Колодязі дезактивуються шляхом багаторазового відкачування з них води і видалення ґрунту з днища, а прилегла ділянка місцевості в радіусі 15-20 м дезактивується шляхом зняття шару ґрунту завтовшки 5-10 см з подальшим покриттям ділянки незараженим піском.

Продукти і харчова сировина дезактивуються шляхом обробки або заміни забрудненої тари, а також зняттям забрудненого шару. Олію та інші жири, які зберігалися в негерметичній тарі, знезаражують методом відстоювання протягом 3-5 діб. Овочі промивають водою. Забруднена готова їжа та хліб знищуються.

Дегазація – розклад отруйних речовин до нетоксичних продуктів і видалення їх із заражених поверхонь з метою зниження ступеня зараженості до допустимих норм. Проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів, комплектів, поливомийних машин із застосуванням дегазуючих речовин, а також води, органічних розчинників, миючих засобів. Розрізняють часткову і повну дегазацію.

До дегазуючих розчинів відносять хімічні сполуки, які вступають в реакцію з отруйними речовинами і перетворюють їх в нетоксичні сполуки. Розрізняють дегазуючі речовини: окислювально-хлоруючої дії (гіпохлорити, хлораміни) і лужні (їдкі луги, сода, аміак, амонисті солі і т. ін.), які застосовуються у вигляді розчинів. До перших належить дегазуючий розчин №1, який містить в собі 5% розчину гексахлормеламіну або 10% розчину діхлораміну в діхлоретані і призначений для дегазації ОР тину іприт і V-газів. До других відносять дегазуючий розчин №2ащ, що являє собою водний розчин, який містить 2% їдкого натру, 5% моноетаноламіну і 20% аміаку, і призначений для дегазації ОР типу зоман.

Розчинниками можуть бути як вода, так і органічні рідини (діхлоретан, трихлоретан, бензин і т. ін.).

Для дегазації як допоміжні речовини можуть бути використані порошки СФ-2У, а за їх відсутності – звичайні пральні порошки та інші миючі засоби у вигляді водних розчинів (влітку) або розчинів в аміачній воді (взимку). Необхідно пам’ятати, що миючі засоби не знешкоджують ОР, а тільки сприяють швидкому видаленню їх із зараженої поверхні.

Дегазацію транспортних засобів і техніки здійснюють шляхом обробки дегазуючим розчином №1 або №2ащ (в залежності від виду ОР) за допомогою технічних засобів дегазації або протиранням ганчіркою чи щіткою, змоченими у розчині. За відсутності розчинів ОР змивають роз­чинниками (бензин, гас, дизпаливо). Дегазація може проводитися з використанням газового потоку за допомогою теплових машин.

Дегазація території може проводитися за допомогою хімічного або механічного способів. Хімічний спосіб здійснюється шляхом поливання дегазуючими розчинами або розсіювання сухих дегазуючих речовин за допомогою поливомийних або інших шляхових машин. Механічний спосіб – зрізання і видалення верхнього зараженого шару ґрунту (снігу) за допомогою бульдозера, грейдера на глибину 7-8 см, пористого снігу – до 20 см або ізоляція зараженої поверхні з використанням настилів з соломи, очерету, гілок, дошок і т. ін.

Дегазація території з твердим покриттям, зараженої шкіряно-наривною і нервово-паралітичною ОР. проводиться обробкою розчином хлорного вапна, при зараженні нервово-паралітичними ОР – розчином їдкого натру (лугом).

Дезінфекція – знищення у зовнішньому середовищі збудників заразних хвороб при застосуванні бактеріологічних засобів. Розрізняють профілактичну, поточну і заключну дезінфекції (останні дві мають загальну назву осередкової).

Профілактична дезінфекція проводиться до виникнення захворювань серед населення шляхом використання миючих і чистящих засобів, що містять бактерицидні добавки (пасти, порошки та інші засоби). Поточна дезінфекція – обов’язковий протиепідемічний захід при багатьох інфекційних захворюваннях, що передбачає виконання санітарно-гігієнічних заходів в осередку і знезараження різних об’єктів зовнішнього середовища. Заключна дезінфекція в осередку проводиться після госпіталізації хворого або після його смерті. Виконують її бригади дезінфекційних станцій або дезінфекційних відділів санепідемстанцій.

Дезінфекція може бути здійснена хімічним, фізичним, механічним і комбінованим способами. Хімічний спосіб – знищення хвороботворних мікробів і руйнування токсинів дезінфікуючими та дегазуючими речовинами, що є основним способом дезінфекції. Дезінфекція здійснюється шляхом поливання споруд, території суспензіями. Для знищення вегетативних форм мікробів і руйнування токсинів при температурі +5°С і вище застосовуються суспензії 2/3 основної солі гіпохлорита кальцію з вмістом 5-6% активного хлору для знешкодження спорових форм мікробів. Для знешкодження спорових та вегетативних форм мікробів і руйнування токсинів нижче 5°С застосовують 5% розчин гексахлормеламіну або 10% розчин дихлораміну в дихлоретані.

Фізичний спосіб дезінфекції – кип’ятіння білизни, посуду, предметів догляду за хворими і т. ін. Застосовується, в основному, при кишкових інфекціях. Механічний спосіб дезінфекції здійснюється тими ж методами та заходами, що і дегазація, і передбачає видалення зараженого шару ґрунту, влаштування настилів.

В районах виявлення ознак застосування бактеріальних засобів в першу чергу знезаражується територія об’єктів, які продовжують роботу, проходи від сховищ і укриттів, негерметизовані приміщення, райони пунктів управління ЦО, транспортні засоби, основні проїжджі магістралі, лікувальні заклади. Дезінфекція магістралей, проходів та іншої території здійснюється спеціальними формуваннями комунально-технічної служби. Знезараження на об’єктах, в тому числі і в лікувальних закладах, проводиться об’єктовими формуваннями і персоналом об’єкта. Робочі місця дезінфікуються самими робітниками.

Дезінфекція в широкому розумінні передбачає:

– дезінфекцію – знищення хвороботворних мікроорганізмів;

– дезінсекцію – знищення комах – збудників інфекційних захворювань;

– дератизацію – знищення гризунів, що є переносниками інфекційних захворювань.

Дезінсекція і дератизація на місцевості проводяться: пропалюванням поверхневого шару ґрунту і випалюванням рослинності; інсектицидами, що розпилюються з літаків і гелікоптерів, аерозольних машин, ранцевих дегазаційних приладів і аерозольних балонів.

В житлових приміщеннях комах знищують дезінсекційними порошками, аерозолями та розчинами (дихлофос, хлорофос і т. ін.).

Перевірка повноти дезактивації і дегазації здійснюється дозиметричними і хімічними приладами, а дезінфекції – за допомогою прове­дення бактеріологічного дослідження.