7.3 Заходи пожежної безпеки

Втілення методів, спрямованих на забезпечення пожежної безпеки на будівництві лежить на керівництву.

При розробці буд генплану було передбачено і забезпечено виконання санітарних і протипожежних розривів між сусідніми будівлями, проїзди і під’їзди пожежних автомобілів до будівлі та гідрантів. Будівля має ІІ ступінь вогнестійкості – приміщення з несучими і огороджуючими конструкціями із природних та штучних кам’яних матеріалів, бетону та залізобетону з використанням листових та плитних негорючих матеріалів.

До засобів для тушіння невеликих загорань передбачені вогнегасники. Пісок зберігають у спеціальних ящиках поряд з лопатами для закидання джерела пожежі. Пісок переважно застосовують там, де можливий розлив невеликої кількості горючих і легкозаймистих речовин.

7.4 Інженерні рішення з охорони праці та техніки безпеки

Задача №1 Розрахунок блискавкозахисту лабораторного корпусу

Розрахуємо одиночний стрижневий блискавковідвід для лабораторного корпусу розмірами A×B×h_x=12м×48м×11м при інтенсивності грозової діяльності в даній місцевості t = 70год [20].

1. Середня кількість ударів блискавки в рік на площі 1 км²:

при

2. Імовірна кількість ударів блискавки в рік у будівлю:

;

3. Категорія будівлі за потрібним ступенем захисту від блискавки:

відповідно до [20] ІІІ категорія;

4. Визначення типу зони захисту:

відповідно до [20] зона блискавкозахисту типу Б;

5. Максимальний радіус зони захисту на рівні верху будівлі:

;

6. Висоту блискавковідводу знаходимо з виразу:

;

7. Максимальний радіус зони захисту на рівні поверхні землі:

;

8. Максимальна висота зони захисту:

;

Відповідь: .

Задача №2 Розрахунок системи захисного занулення для електромережі .

Вихідні дані:

1. Потужність трансформатора ;

2. Потужність мережі ;

3. Схема з’єднання обмоток трансформатора – “зірка”;

4. Матеріал фазного і нульового провідників: сталь;

5. Довжина фазного провідника ;

6. Довжина нульового провідника ;

7. Перетин фазного провідника: ;

8. Перетин нульового провідника: ;

9. Коефіцієнт режиму роботи .

Перевіряємо умову забезпечення вимикальної здатності занулення:

; ,

де – фазна напруга, В; – опір трансформатора, Ом; – опір кола фаза – нуль, яке визначається із залежності ,

де , – активні опори фазного і нульового провідників, Ом; , – внутрішні індуктивні опори фазного і нульового провідників, Ом; – зовнішній індуктивний опір кола фаза – нуль, Ом.

Визначаємо опір трансформатора . При розрахунках занулення береться з табл. VI.1 [23]:

.

Визначаємо номінальний струм електромережі:

,

де – номінальна потужність мережі, кВт; – номінальна напруга, В; – коефіцієнт потужності.

Активні та індуктивні опори привідників визначаємо по табл. VI.2 [23], маючи довжину провідника і профіль перерізу та попередньо визначивши очікуване значення сили струму короткого замикання. Величину зовнішнього індуктивного опору кола фаза – нуль у практичних розрахунках приймають рівним 0,6 Ом/км.

Визначаємо номінальний струм плавкої вставки:

,

де – коефіцієнт режиму роботи.

Знаходимо очікуване значення сили струму короткого замикання:

,

Задаємось стандартним значенням нульового провідника і розраховуємо щільність струму :

,

По табл. VI.2 [23] знаходимо активні та індуктивні опори сталевих провідників:

;

;

;

;

Загальна довжина кола фаза – нуль , тоді .

Використовуючи отримані дані, розраховуємо і визначаємо струм короткого замикання.

,

.

Перевіряємо умову надійного спрацювання захисту:

; .

Струм більш ніж у три рази перевищує номінальний струм плавкої вставки, тому при замиканні на корпус плавка вставка перегорить за 5…7 с и вимкне пошкоджену фазу. По номінальній силі струму в VI.4 [23] приймаємо плавку вставку серії НПН60М з номінальним струмом 20 А. При напрузі мережі 220 В.