
- •Капітальний ремонт спортивного комплексу миргородського художньо – промислового коледжу ім. М.В. Гоголя ПолтНту ім. Ю. Кондратюка
- •1 Архітектурно-конструктивна частина
- •1.1 Характеристика місця розташування лабораторного корпусу
- •1.1.1 Географічне положення лабораторного корпусу
- •1.1.2 Характеристика кліматичних та природних умов
- •1.1.3 Інженерно-геологічні умови
- •1.2 Генеральний план
- •1.2.1 Розміщення будівлі на ситуаційному плані
- •1.2.2 Розміщення та орієнтація будівель на ділянці, їх горизонтальна прив’язка
- •1.2.3 Благоустрій ділянки
- •1.2.4 Техніко-конструктивні показники генплану
- •1.3 Об’ємно-планувальне вирішення будівлі
- •1.3.1 Опис функціонального процесу
- •1.3.2 Опис і обґрунтування об’ємно-планувального вирішення
- •1.3.3 Техніко-конструктивні показники по будівлі
- •1.4 Розрахунки до архітектурно-будівельної частини
- •1.4.1 Теплотехнічний розрахунок стінового огородження
- •1.4.2 Теплотехнічний розрахунок покриття
- •2 Результати обстеження лабораторного корпусу
- •2.1 Склад дефектів
- •2.1.1 Дефекти вимощень
- •2.1.3 Залізобетонні конструкції
- •2.3 Заходи щодо усунення виявлених дефектів та пошкоджень
- •2.4 Систематизація дефектів та пошкоджень з метою виконання ремонту
- •3. Конструктивний розрахунок міцності пошкоджених елементів лабораторії
- •3.1 Розрахунок плити перекриття
- •3.2 Розрахунок кроквяної балки
- •3.2.1 Підсилення кроквяної балки
- •4 Розрахунок фундаментів
- •4.1 Методика та об’єм дослідження інженерно-геологічних умов
- •Методи інженерно-геологічних досліджень
- •4.2 Оцінка інженерно-геологічних умов ділянки
- •Підрахунок тиску від власної ваги природного та замоклого ґрунту
- •Нормативні значення фізико-механічних властивостей ґрунтів
- •4.3 Визначення осідань та просідання основи
- •Визначення осідання у перерізі 1-1
- •Визначення осідання у перерізі 2-2
- •Визначення осідання у перерізі 3-3
- •4.4 Розрахунок підсилення основ фундаментів
- •5 Організація і технологія проведення робіт
- •5.1 Улаштування покрівлі
- •5.2 Улаштування утеплення фасаду
- •1. Плити утеплювача; 2. Шар клею; 3. Цокольний профіль; 4. Дюбель-анкер
- •1. Плити утеплювача; 2. Протипожежний пояс
- •5.3 Визначення обсягів та трудомісткості будівельно-монтажних робіт
- •5.4 Розробка календарного графіку виконання робіт
- •Аналітична частина календарного графіка
- •7 Заходи з охорони праці
- •7.1 Аналіз шкідливих і небезпечних факторів, які діють на працюючих при експлуатації даного об’єкту
- •7.2 Технічні засоби і організаційні заходи передбачені у проекті із усунення небезпечних виробничих факторів
- •7.3 Заходи пожежної безпеки
- •7.4 Інженерні рішення з охорони праці та техніки безпеки
- •8 Цивільний захист
- •8.1 Організація і проведення спеціальної обробки на випадок надзвичайних ситуацій
- •Додаток а. Вихідні дані до завдання на дипломне проектування
- •Додаток б. Фотографії дефектів та пошкоджень
- •Список використаної літератури
7 Заходи з охорони праці
7.1 Аналіз шкідливих і небезпечних факторів, які діють на працюючих при експлуатації даного об’єкту
Шкідливі та небезпечні фактори діляться на: фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні.
До групи фізичних факторів відносяться:
1. Висока чи низька температура, відносна вологість і швидкість руху повітря, які викликають тепловий чи сонячний удар, бронхіти чи обмороження. Рівень цих факторів регулюється в закритому приміщенні і не регулюється на відкритому будівельному майданчику. Характерні для будівельно-монтажних робіт, процесів зі значним виділенням енергії, робіт на кранах, екскаваторах.
2. Висока запиленість та загазованість. Багато технологічних процесів в будівництві супроводжуються виділенням пилу, що негативно діє на організм людини і в основному на його органи дихання. Виробничий пил не тільки негативно впливає на організм людини, але і погіршує виробничу обстановку (видимість, орієнтацію) в межах робочої зони і одночасно призводить до швидкого зношування поверхонь машин, що труться. Крім цього, пил може бути вибухонебезпечним і є джерелом статичних електричних зарядів. Ступінь впливу пилу на організм людини залежить від його фізико-хімічних властивостей, токсичності, дисперсності та концентрації. Пил розрізняють органічний, неорганічний і змішаний. Характер і ефективність дії пилу на організм залежить від її заряду. Відомо, що заряджені частинки довше затримуються в організмі – тому вони є більш небезпечними. Довготривала робота в запиленому середовищі може призвести до професійного захворювання. Тверді пилинки з гострими кутами можуть викликати травми очей. Їдкий та дратівливий пил при попаданні на слизисту оболонку чи шкіру викликає різні захворювання.
3. Освітлення. Вірно спроектоване і виконане виробниче освітлення – запорука швидкості та якості будівництва, робить позитивний психологічний вплив на робочих, збільшує безпеку та знижує втому і травматизм на виробництві. Неправильно виконане освітлення може стати причиною травматизму, осліплюючої дії ламп та блисків від них, різких тіней, які можуть визвати повну втрату орієнтації. Неправильна експлуатація світлових приладів, а також помилки допущені в проектуванні, установці можуть привести до вибуху, пожежі і нещасного випадку.
4. Високий рівень променевої енергії, електромагнітних випромінювань, напруженого магнітного і електричного поля, що викликають захворювання очей. Зустрічаються при електро- і газозварювальних роботах.
5. Шум та вібрація. Джерелами інтенсивного шуму та вібрації є машини і механізми з масами що нерівномірно обертаються, в окремих кінематичних парах яких виникає тертя і співудари, а також технологічні установки та апарати, в яких рух газів і рідин проходить з великими швидкостями і можливі пульсації. До таких джерел шуму та вібрації відносять, компресори, насоси, електродвигуни, вібротрамбівки та ін. При довготривалій дії шуму знижується гострота слуху, змінюється кров’яний тиск, ослаблюється увага, погіршується зір, проходять зміни в рухомих центрах, що порушує координацію рухів. Крім того значно збільшується витрати енергії. Вібрації викликають в організмі функціональні розлади різних органів: зміни в периферійній та центральній нервових системах, сердечно-судинній системі, опорно-руховому апараті. Шкідлива дія вібрації виявляється у вигляді втоми, головної болі, болі в суглобах, порушенні координації рухів.
Група хімічних факторів ділиться по характеру дії на організм:
– загально токсичні;
– подразнюючі;
– канцерогенні.
Значна кількість виробничих процесів на будівельному майданчику пов’язано з виділенням в навколишнє середовище шкідливих речовин: малярні роботи, покрівельні, паркетні і дорожні з використанням різних лакофарбових матеріалів та розчинників, нафтобітумних, ізолюючих та ін. Шкідливі речовини можна поділити на 2 групи: тверда отрута, рідкі і газоподібні. Ступінь і характер заподіяних речовиною порушень нормальної роботи організму залежить від шляху попадання в організм, дози, часу дії, концентрації, характеристики оточуючого середовища. До дії не кумулятивної отрути організм звикає. Кумулятивна отрута викликає гострі отруєння. Найбільш вірогідне проникнення отрути в організм у виді газу, пари, пилу через дихальні шляхи. Характерно для внутрішніх робіт, ізоляційних, покрівельних.
До групи психофізіологічних факторів по характеру дії на працюючих відносяться:
фізичні перевантаження (статичні, динамічні), що викликають розширення вен, тромбофлебіти, неврити, хронічні артрити, грижу. Можливі при виконанні завантажувально-розвантажувальних, покрівельних, кам’яних, паркетних, облицювальних робіт.
Нервово-психічні перевантаження (розумові перевантаження, монотонність праці, емоційні перевантаження), викликаючи розлади нервової системи та інші захворювання.
До небезпечних виробничих факторів відносяться:
Технічні (недосконалі технології, конструктивні недоліки захисних та огороджуючи конструкцій, поломки машин);
Організаційні (неякісна проектно-технологічна документація, допуск до роботи не проінструктованих та ненавчених робітників, використання працівників не по спеціальності та кваліфікації, порушення трудового розпорядку);
Особисті (порушення вимог безпеки, нехтування особистою безпекою, невикористання засобів індивідуального та колективного захисту).