4.2 Оцінка інженерно-геологічних умов ділянки

По даних отриманих в результаті інженерно-геологічних випробувань ґрунту, взятого з місця будівництва об’єкту, проводимо оцінку інженерно-геологічних умов ділянки будівництва. Оцінку інженерно-геологічних умов ділянки будівництва проводимо згідно [10, 36].

ІГЕ 1 – грунтово-рослинний шар потужністю 0,6-1,4 м. Як основа фундаменту не використовується. Плідну частину шару зберігають до моменту благоустрою.

ІГЕ 2 – суглинок.

1. Знаходимо вид глинистого ґрунту за числом пластичності:

.

Отже це суглинок по [36] табл. Б11.

2. Визначаємо коефіцієнт пористості ґрунту:

.

де – щільність частинок ґрунту;

– щільність ґрунту;

– природна вологість ґрунту.

3. Визначаємо щільність ґрунту в сухому стані:

.

4. Визначаємо коефіцієнт водонасичення:

.

5. Визначення показника текучості глинистого ґрунту в природному стані:

.

де – природна вологість ґрунту;

– вологість ґрунту на межі пластичності;

– вологість ґрунту на межі текучості.

Отже це суглинок твердий за [36] табл. Б14.

6. Обчислення коефіцієнту пористості ґрунту за його вологістю на межі текучості:

.

7. Визначення показника для попереднього висновку щодо просадковості та набухливості глинистого ґрунту:

.

Отже це суглинок просадочний. Ґрунт ненабухаючий, так як – див. п.2.41 [10].

8. Ґрунт до мулів не належить, так як W=0,16<0,3 та е=0,893.

Отже даний шар ґрунту – суглинок твердий, просадочний, ненабухаючий, до мулів не належить з розрахунковим опором (за дод. 3 табл. 4 [10]).

ІГЕ 3 – суглинок.

1. Знаходимо вид глинистого ґрунту за числом пластичності:

.

Отже це суглинок по [36] табл. Б11.

2. Визначаємо коефіцієнт пористості ґрунту:

.

де – щільність частинок ґрунту;

– щільність ґрунту;

– природна вологість ґрунту.

3. Визначаємо щільність ґрунту в сухому стані:

.

4. Визначаємо коефіцієнт водонасичення:

.

5. Визначення показника текучості глинистого ґрунту в природному стані:

.

де – природна вологість ґрунту;

– вологість ґрунту на межі пластичності;

– вологість ґрунту на межі текучості.

Отже це суглинок твердий за [36] табл. Б14.

6. Обчислення коефіцієнту пористості ґрунту за його вологістю на межі текучості:

.

7. Визначення показника для попереднього висновку щодо просадковості та набухливості глинистого ґрунту:

.

Отже це суглинок просадочний. Ґрунт ненабухаючий, так як – див. п.2.41 [10].

8. Ґрунт до мулів не належить, так як W=0,14<0,3 та е=0,969.

Отже даний шар ґрунту – суглинок твердий, просадочний, ненабухаючий, до мулів не належить з розрахунковим опором (за дод. 3 табл. 4 [10]).

ІГЕ 4 – суглинок.

1. Знаходимо вид глинистого ґрунту за числом пластичності:

.

Отже це суглинок по [36] табл. Б11.

2. Визначаємо коефіцієнт пористості ґрунту:

.

де – щільність частинок ґрунту;

– щільність ґрунту;

– природна вологість ґрунту.

3. Визначаємо щільність ґрунту в сухому стані:

.

4. Визначаємо коефіцієнт водонасичення:

.

5. Визначення показника текучості глинистого ґрунту в природному стані:

.

де – природна вологість ґрунту;

– вологість ґрунту на межі пластичності;

– вологість ґрунту на межі текучості.

Отже це суглинок напівтвердий за [36] табл. Б14.

6. Обчислення коефіцієнту пористості ґрунту за його вологістю на межі текучості:

.

7. Визначення показника для попереднього висновку щодо просадковості та набухливості глинистого ґрунту:

.

Отже це ґрунт ненабухаючий, так як – див. п.2.41 [10].

8. Ґрунт до мулів не належить, так як W=0,22<0,3 та е=0,69.

Отже даний шар ґрунту – суглинок напівтвердий, непросадочний, ненабухаючий, до мулів не належить з розрахунковим опором (за дод. 3 табл. 4 [10]).

ІГЕ 5 – суглинок.

1. Знаходимо вид глинистого ґрунту за числом пластичності:

.

Отже це суглинок по [36] табл. Б11.

2. Визначаємо коефіцієнт пористості ґрунту:

.

де – щільність частинок ґрунту;

– щільність ґрунту;

– природна вологість ґрунту.

3. Визначаємо щільність ґрунту в сухому стані:

.

4. Визначаємо коефіцієнт водонасичення:

.

5. Визначення показника текучості глинистого ґрунту в природному стані:

.

де – природна вологість ґрунту;

– вологість ґрунту на межі пластичності;

– вологість ґрунту на межі текучості.

Отже це суглинок м’якопластичний за [36] табл. Б14.

6. Обчислення коефіцієнту пористості ґрунту за його вологістю на межі текучості:

.

7. Визначення показника для попереднього висновку щодо просадковості та набухливості глинистого ґрунту:

.

Отже це ґрунт ненабухаючий, так як – див. п.2.41 [10].

8. Ґрунт до мулів не належить, так як W=0,26<0,3 та е=0,755.

Отже даний шар ґрунту – суглинок м’якопластичний, непросадочний, ненабухаючий, до мулів не належить з розрахунковим опором (за дод. 3 табл. 4 [10]).

ІГЕ 6 – глина.

1. Знаходимо вид глинистого ґрунту за числом пластичності:

.

Отже це глина пилувата по [36] табл. Б11.

2. Визначаємо коефіцієнт пористості ґрунту:

.

де – щільність частинок ґрунту;

– щільність ґрунту;

– природна вологість ґрунту.

3. Визначаємо щільність ґрунту в сухому стані:

.

4. Визначаємо коефіцієнт водонасичення:

.

5. Визначення показника текучості глинистого ґрунту в природному стані:

.

де – природна вологість ґрунту;

– вологість ґрунту на межі пластичності;

– вологість ґрунту на межі текучості.

Отже це глина тугопластична за [36] табл. Б14.

6. Обчислення коефіцієнту пористості ґрунту за його вологістю на межі текучості:

.

7. Визначення показника для попереднього висновку щодо просадковості та набухливості глинистого ґрунту:

.

Отже це ґрунт ненабухаючий, так як – див. п.2.41 [10].

8. Ґрунт до мулів не належить, так як W=0,44<0,3 та е=0,75.

Отже даний шар ґрунту – глина тугопластична, непросадочна, ненабухаюча, до мулів не належить з розрахунковим опором (за дод. 3 табл. 4 [10]).

Визначаємо тип ґрунтових умов за просадковістю:

• Обчислюємо щільність природного і водонасиченого ґрунту за його щільністю

у природному стані:

.

після зволоження до ступеня вологості :

.

• визначаємо тиск на рівні підошви

від ваги природного ґрунту:

.

від ваги замоклого ґрунту:

.

• будуємо графік залежності вказаних тисків від глибини (рис. 4.2). Результати розрахунків наведено в табл. 4.2.

Якщо уважно розглянути графік залежності разом з даними щодо мінливості відносної просадковості, можна зазначити, що просідають другий і третій шари.

• просідання від власної ваги замоклого лесового ґрунту відбуватиметься у другому шарі ґрунту починаючи з глибини, де тиск від власної ваги замоклого ґрунту . Це станеться на глибині 1,3 + x, яку можна знайти з рівняння:

,

звідки (від поверхні на глибині ). Від цього рівня до підошви шару 2 буде . Просідання від власної ваги розвиватиметься в товщі другого шару ґрунту товщиною . Середній тиск від власної ваги замоклого ґрунту становитиме . Тоді за графіком (рис. 4.1) знаходимо відносну просадковість, яка відповідає середньому тиску: . Тоді маємо:

,

• отже, робимо висновок, що ґрунтові умови за просадковістю можна віднести до I типу, бо величина просідання від власної ваги не перевищує 5 см.

• просідання від власної ваги замоклого лесового ґрунту у третьому шарі ґрунту відбуватиметься починаючи з глибини, де тиск від власної ваги замоклого ґрунту . Це станеться на глибині 1,3+2,9 + x, яку можна знайти з рівняння:

,

звідки (від поверхні на глибині ). Від цього рівня до підошви шару 3 буде . Просідання від власної ваги розвиватиметься в товщі третього шару ґрунту товщиною . Середній тиск від власної ваги замоклого ґрунту становитиме . Тоді за графіком (рис. 4.1) знаходимо відносну просадковість, яка відповідає середньому тиску: . Тоді маємо:

,

• отже, робимо висновок, що ґрунтові умови за просадковістю можна віднести до I типу, бо величина просідання від власної ваги не перевищує 5 см.

Рис. 4.1. Графік мінливості відносної просадковості лесового ґрунту

Рис. 4.2. Епюри тиску від власної ваги природного ґрунту (I)

та ваги замоклого ґрунту (II)

Таблиця 4.2