Оборотні кошти

Оборотні виробничі фонди (сфера виробництва)

Фонди звернення (сфера звернення)

Оборотні кошти на виробничих запасах

Оборотні кошти на виробництві

Готовая продукція

Кошти (розрахунки)

Сировину, основні матеріали, куплені напівфабрикати, допоміжні матеріали; паливо; тара; запчастини; малоцінні і быстроизнашивающиеся предмети

Незавершене будівництво; напівфабрикати власного виготовлення; витрати майбутніх періодів

Кошти на рахунках, в російських банках й у касі; кошти на розрахунках; дебіторська заборгованість

1.2 Кругообіг оборотних засобів

Оборотні кошти перебувають у постійному русі. На про тяжении одного виробничого циклу вони роблять кругообо рот, трійка стадій (змінюючи свою форму).

У першій стадії підприємства витрачають кошти оплату рахунків за що їх предмети праці (оборотні фон ди). І на цій стадії оборотні кошти з грошової форми пе реходят в товарну, а кошти - зі сфери звернення до сферу виробництва.

У другий стадії придбані оборотні фонди переходять у процес виробництва та перетворюються спочатку у виробничі запаси й напівфабрикати, а після завершення про изводственного процесу - в готової продукції (товарна форма).

На третьої стадії готову продукцію реалізується, в результа ті чого оборотні фонди зі сфери виробництва майже остаточно дійшли сферу обігу євро і знову приймають грошову форму. Ці цифри на правляются купівля нових предметів праці та входять у новий кругообіг (Д-Т-П-Т-Д-Т-П-Т-Д) тощо. Але але це означає, що його оборотні кошти послідовно переходять із однієї стадії кругообігу до іншої. Навпаки, вони відразу перебувають переважають у всіх трьох стадіях кругообігу. Щось у кожний мо мент купується, виробляється, продають, а знову купується. Саме це забезпечує безперервність і безперебійність про изводства та її реалізації продукції.

У цьому слід пам'ятати, що у кожної стадії час на ходіння оборотних засобів неоднаково. Воно залежить від потреби тельских і технологічних властивостей продукції, особливостей її виробництва та реалізації. Це можна проілюструвати на при мері підприємств харчової промисловості. Приміром, сезон ность, характерна таких галузей, як цукрова, масло-жировая, крахмало-паточная та інших., викликає затримку коштів у першої (де ніжної) стадії кругообігу. Тривалість виробничого циклу і щодо великий обсяг незавершеного виробництва, у в таких галузях, як виноробна, пивоварна, коньячне про изводство, затримують вартість другий стадії кругообігу -виробничої. Нерівномірність реалізації продукції такий галузі, як плодоовочева, б'є по відволіканні засобів у третьої стадії кругообігу - товарної. Отже, з изло женного слід, що це загальна тривалість кругообігу оборотних засобів (Т) є функція часу перебування цих коштів у каж дой стадії кругообігу. Насправді це, що передвиборне збільшення тривалості кругообігу оборотних засобів наводить як до відволіканню власних коштів, до необхідності залучення додаткові засоби про те, ніж порушувати не переривчастість виробництва.

У разі ринкових відносин усе веде до їх зниження конкурентоспроможності підприємства у цілому, погіршення його еко номики. Тож у умовах ринкового системи господарювання ра циональное забезпечення підприємства обіговими коштами у розвитку його економіки має надзвичайно важливе значення і обу словливает необхідність відповідної організації та хозяй ствования з тими засобами.

Для характеристики оборотності оборотних засобів при змінюється ряд показників. Простейшим є коэффици ент оборотності оборотних засобів. Він визначається за такою формулою

де Р - вартість реалізованої продукції (прибуток від реалізації) за опреде ленний період;

Про - середній залишок оборотних засобів за ж період.

Якщо прибуток від реалізації, наприклад, береться протягом року, те й середній залишок оборотних засобів також береться протягом року. У цьому середньорічний залишок оборотних засобів протягом року розраховується як середня хронологічна величина із залишків по місяців.

Тож якщо прибуток від реалізації становила протягом року 200 млн. крб., а середньорічний залишок оборотних засобів - 40 млн. крб., то коэффи циент оборотності оборотних засобів становитиме:

Це означає, що з рік кожен карбованець, вкладений в його оборотні кошти, зробив 5 оборотів.

Звідси легко й показник середньої продовж тельности одного обороту в днях. Особливість цей показник проти коефіцієнтом оборотності у цьому, що не зави сит від тривалості у той час, протягом якого був вирахувано.

Наприклад, 2 оборотів засобів у кожному кварталі року буде соот ветствовать 8 обертів за рік за незмінної тривалості одного обороту в днях.

У практиці фінансових розрахунків при обчисленні показників оборотності для деякого їх спрощення прийнято вважати тривалість будь-якого місяці, рівну 30 дням, будь-якого кварти ла - 90 дням і пора року - 360 дням. Тривалість ж обороту в днях може бути обчислена за такою формулою

де Коб - коефіцієнт оборотності;

Т - тривалість періоду, протягом якого визначаються показники днів

(Т = 30; 90; 360).

Після підстановки в формулу відповідних величин підлозі чим визначення тривалості обороту в днях (Д) развер нутое вираз, що пов'язує все вихідні величини:

Сенс цієї формули у цьому, що, оскільки величина Т заздалегідь дана в умови завдання, з її допомогою по відомим двом величи завжди можна визначити третю. Саме тому вона широко застосовується у практиці різноманітних фінансових і планових розрахунків.

У розглянутий вище прикладі маємо: Д = 360 : 5 = 72 дням

(інакше 360 • 40 : 200 = 72). З наведеної формули випливає, що до неї включений іще одна показник, що характеризує швидкість про рота обігового капіталу, - середньодобовий оборот капіталу.

Це дозволяє визначити тривалість обороту в днях:

і навіть визначити величину коефіцієнта закріплення оборотних засобів.

Цей коефіцієнт - величина, зворотна коефіцієнта оборачи ваемости

яке економічний зміст у тому, що він характеризує суму середовищ нього залишку оборотних засобів, що припадає на 1 крб. виручки від.

У розглянутий прикладі Цю величину можна інтерпретувати так: на 1 крб. виручки від реали зации продукції середньому за аналізований період приходь лось 20 коп. вартості запасів оборотних засобів.

Ефект прискорення оборотності оборотних засобів выража ется в вивільненні, зменшенні потреби у зв'язки України із улучше нием їх використання.

Ефективність використання предметів труднощів можна оцінити показником матеріаломісткості (ME) продукції, який опреде ляется як ставлення

де М - витрати сировини, палива, матеріалів, енергії та інших.;

П - обсяги виробництва.

Зворотний показник називається материалоотдачей (МО) і вираховується за формулою

Чим краще використовуються сировину, матеріали та інші материаль ные ресурси, тим нижче матеріаломісткість і від материалоотдача. Для зниження матеріаломісткості продукції необхідно покращувати використання предметів праці, скорочувати відходи, не випускати бракованих і низькоякісних виробів, недопущення втрат матеріальних ресурсів, використовувати дешевші замінники ресурсів, не які знижуватимуть якості продукції.

Оборотні кошти після основних фондів займають зі своєї величині друге місце у загальному обсязі ресурсів, визначальних підприємства. З позиції вимог ефективного Веде ния економіки підприємства обсяг оборотних засобів має вистачати для продукції асортименті і кількості, запрашиваемом ринком, й те водночас мінімальним. не провідним до підвищення витрат виробництва з допомогою образова ния наднормативних запасів.

Достатність оборотних засобів встановлюється з урахуванням нормування витрати оборотних засобів за кожним видом продук ции, і навіть визначення оптимального обсягу поточного складско го і гарантійного (страхового) запасу, який буде необхідний обеспече ния безперервності виробництва.

За підсумками визначення як загальної кількості товарно-матеріальних цінностей, і кожного виду продукції рассчиты вается необхідний обсяг оборотних засобів. Особливість їх оп ределения у тому, що й величина залежить тільки від объ ема оборотних фондів, а й від часу виділення коштів, необхідні забезпечення безперервності производст ва. Це досягається шляхом їх нормування.