МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ХАРЬКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ім. П.Василенка

ННІ___Бізнесу та менеджменту____________

Кафедра_Економіки та маркетингу_________

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧПАЛЬНО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ

з дисципліни:

політична економія

на тему «Оборотний капітал»

Студентки групи 13 ЕП

Лісман Ольги Валентинівни

Керівник:

д.е.н., проф.. Онегіна В.М.

Харків – 2015

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………….3

1. Теоретична частина …………………………………………… 4

1.1 Сутність і структура обігового капіталу…………………….4

1.2 Кругообіг оборотних засобів ……………………………….....6

1.3 Визначення потреби у оборотних засобах…………………...9

2. Розрахункова частина ………………………………………… 16

2.1 Вихідні дані………………………………………………………...

2.2 Функціональний блок річного плану ……………………….....

2.3 Ресурсний блок річного плану ………………………………….

2.4 Результативний блок річного плану ……………………..……

Висновок ……………………………………………………………. 31

Список використовуваної літератури …………………….……..33

Запровадження

Джерелом освіти основний капітал є довгострокові фінансові вкладення, а відмітним ознакою — досить тривалу період використання коштів, вкладених у основний капітал з метою одержання прибутку;

оборотний капітал — це фінансові ресурси, спрямовані на об'єкти, використання є здійснюється фірмою або у однієї відтворювального циклу, або у рамках відносно короткого календарного періоду часу (зазвичай, трохи більше один рік).

Для зручності і спрощення внутрішньофірмового бухгалтерського обліку до об'єктів, які включаємо у складі обігового капіталу, відносять предмети, мають термін їхньої служби трохи більше року, незалежно від своїх вартості, і навіть предмети (інструмент, інвентар, оснащення) вартістю нижчих за встановлений ліміту (нині 500 тис. крб.) незалежно від своїх вартості. У бухгалтерському балансі фірми всі такі предмети відбиваються за рахунком "Малоцінні и швидкозношувані предмети" (інструмент, інвентар і пристосування).

Чинний порядок обліку витрат виробництва дозволяє щодо облікової політики фірми або одночасно переносити на поточні витрати виробництва повну вартість переданих експлуатацію зі складів малоцінних предметів, або списувати в останній момент передачі у експлуатацію 50% вартості малоцінних предметів з наступним списані їм на витрати виробництва 50% вартості залишених мало цінних предметів в останній момент їх визнання повністю втративши свою потребницьку цінність (після досягнення повної зношеності).

Перший варіант спрощує дисконтну роботу в фірмі, не погіршує умови забезпечення схоронності малоцінних предметів;

другий — потребує врахування малоцінних предметів особами, відповідь с право їх схоронність (матеріально відповідальним обличчям), своєчасного документального оформлення фактично повного

зносу відповідних малоцінних предметів і суворого дотримання порядку віднесення сум зносу малоцінних і швидко зносившихся предметів на поточні витрати виробництва.

У складі обігового капіталу, утворить, більш-менш значну частину всього майна (активів) фірми, передусім виділяють матеріально-речові елементи майна (його оборотні кошти), кошти й короткострокові фінансові вкладення (облігації та інші цінних паперів; депозити; позики, надані контрагентам фірми; векселі, ви дані клієнтам, тощо. п.), які у принципі може бути джерелом додаткового доходу фірми — власника зазначених фінансових вливань.

Саме це критерій дозволяє відрізняти короткострокові фінансові вкладення від елементів, які включаємо у складі про ротних коштів фірми як засобів у розрахунках, залишки яких по відповідним рахунках позначаються на активі бухгалтерського балансу, і навіть від залишків власних коштів фірми (готівки у касі, безготівкових в чеках, акредитивах, на розрахункових та інших рахунках банках).

Теоретична частина

1.1 Сутність і структура обігового капіталу

Матеріальною основою продукування є виробничі фонди як коштів праці. У процесі функціонування кошти праці та предмети праці по-різному й у різного рівня переносять свою вартість на вартість виробленого продукту. Цим й зумовлено розподіл виробничих фондів на основні оборотные1.

Оборотні виробничі фонди по речовинному зі триманню є предмети праці та знаряддя праці, у складі малоцінних і швидкозношуваних предметів. Ці фонди обслуговують сферу виробництва та повністю переносять свою вартість на вартість готової продукції, змінюючи початкову форму у процесі одного виробничого циклу.

Фонди звернення хоча й беруть участь у процесі виробництва, але необхідні забезпечення єдиних виробництва та звернення. Характер і сфера функціонування створюють передумови виділення в самостійне поняття "фонди звернення".

Оборотні виробничі фонди й фонди звернення, знаходячись у постійному русі, забезпечують безперебійний кругообіг коштів. У цьому відбувається стала і закономірна зміна форм авансованої вартості: з грошової перетворюється на товарну, потім у виробничу, знову у товарну і де ніжну, Так виникає об'єктивній необхідності авансування коштів на забезпечення безперервного руху тих і інших з метою створення необхідних виробничих запасів, зачепила незавершеного виробництва, готової продукції і на умов його реалізації.

Рух оборотних виробничих фондів та обороту носить однаковий характері і становить єдиний процес. Це дає можливість об'єднати оборотні виробничі фонди й фонди звернення до єдине поняття - його оборотні кошти.

Оборотні кошти - це сукупність коштів, авансованих до створення й порядку використання оборотних виробничих фондів та звернення задля забезпечення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції (рис. 1).

Функція оборотних засобів полягає у розрахунковому обслуговуванні кругообігу тих матеріальних цінностей на стадіях при здобуття, виробництва та реалізації. І тут рух про ротних виробничих фондів у кожний час відбиває оборот матеріальних чинників відтворення, а рух оборотних засобів - кругообіг грошей у, платежів.

На в кожному конкретному підприємстві величина оборотних засобів, до їхнього складу і структура залежить від характеру і труднощі виробництва, тривалості виробничого циклу, вартості сировини, умов його, прийнятого порядку тощо. У різних галузях питому вагу оборотних фондів у складі виробничіх фондів підприємства є неоднаковим. Так, на підприємствах важкої промисловості він нижчий, ніж підприємствах легкої промисловості.

Організація оборотних засобів для підприємства включає прерозподіл потреби у оборотних коштах, їх складу, структури, джерел формування та їх регулювання, управління исполь зованием оборотних засобів.

Залежно від місця у процесі кругообігу оборотні середовищ ства діляться на оборотні виробничі фонди й фонди обраще ния, від джерел формування - за власні і позикові.

При визначенні статутного фонду підприємство самостійно встановлює плановий розмір оборотних засобів, необхідний його виробничої діяльності, як нормативу. за рахунок власних джерел його оборотні кошти формуються в разме ре постійних неснижающихся запасів і витрат, з допомогою позикових за підвищеної потреби у оборотних коштах. Потреба останніх коливається протягом року внаслідок сезонності про изводства, нерівномірності поставок, невчасність надходження грошей за відвантажену продукцію.