Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1215421.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
141.84 Кб
Скачать

Іі етап. Мета: Виявити симптоми, що характерні для ураження черепно-мозкових нервів.

Для цього необхідно:

1. Проаналізувати дані об’єктивного огляду, враховуючи такі критерії:

 

 

Критерії

Трійчастий нерв

Скарги на болі в обличчі, утруднення жування на ураженому боці.

Об’єктивно: розлади чутливості на обличчі, атрофія жувальних м’язів, трофічні розлади.

Лицевий нерв

Скарги на сльозотечу або сухість в оці, асиметричність обличчя.

Об’єктивно: неможливість з одного боку наморщити чола, нахмурити брову, закрити око, ощирити зуби, опущений кут рота, лягофтальм, симптом окличного знаку.

Вестибулокохлеарний. Завиткова частка

Скарги на зниження слуху, шум у вухах, слухові галюцинації.

Об’єктивно: зниження гостроти слуху на шепітну і розмовну мову, проби: Рінне, Вебера, Швабаха, аудиограма.

Вестибулярна частка

Скарги на головокружіння, нудоту, блювоту, порушення рівноваги. Об’єктивно: похитування в позі Ромберга, ністагм, атаксія при ході.

2. Зробити висновок про наявність у хворого ураження нервів мосто-мозочкової групи.

 

Ііі етап. Мета: Виявити семіотику ураження V, vіi, vіii пар черепно-мозкових нервів на різних рівнях.

 

Критерії

Ураження чутливих ядер трійчастого нерва

 

 

Скарги на зниження чутливості на обличчі.

Об’єктивно: зниження чутливості на обличчі з одного боку, а на тулубі і кінцівках з протилежного (синдром Раймонда), сегментарно-дисоційований тип розладів чутливості на обличчі в ділянках Зельдера. Скарги на болі в обличчі.

Симптоматика ураження корінців трійчастого нерва

Розлади чутливості за мононевритичним типом в ділянці іннервації І, ІІ і ІІІ гілки трійчастого нерва, зниження рогівкового, надбрівного і нижньощелепного рефлексів.

Ураження ядра лицевого нерва зліва

Скарги на перекошеність обличчя вправо.

Об’єктивно: у хворого зліва периферичний параліч м’язів обличчя, відсутній надбрівний рефлекс; справа – спастичний геміпарез. При більш масивному процесі уражуються клітини ядра відвідного нерва (альтернуючий синдром Мійяр-Гублера і Фовілля).

Рівень мосто-мозочкового кута справа.

Скарги на перекошеність обличчя вліво, зниження слуху справа, втрату смаку на правій половині язика.

Об’єктивно: правобічна прозопоплегія, зниження надбрівного рефлексу справа, агейзія на передніх 2/3 язика справа, зниження гостроти слуху на праве вухо.

Рівень фаллопієвого каналу нижче відходження кам’янистого нерва

Скарги на асиметрію обличчя, сльозотечу, розлади смаку, інколи сухість в роті, підвищення сприйняття звукових подразників.

Об’єктивно: периферичний параліч м’язів мімічної мускулатури, агейзія на передніх 2/3 язика, зниження надбрівного рефлекса, гіперкузіс.

Екстракраніальне ураження лицевого нерва

Скарги на асиметрію обличчя, сльозотечу.

Об’єктивно: периферичний параліч м’язів мімічної мускулатури, зниження надбрівного рефлексу.

Однобічне ураження ядер завиткового нерва

Скарги на зниження слуху, шум у вусі.

Об’єктивно: випадіння сприйняття, головним чином, високих тонів, зниження гостроти слуху, позитивний симптом Рінне, негативний симптом Швабаха, при прийомі Вебера „латералізація в здоровий бік”.

Однобічне тотальне ураження кортієвого органу або кохлеарного нерва

Скарги на глухоту.

Об’єктивно: повна відсутність сприйняття шепітної і розмовної мови, при прийомі Вебера „латералізація в здоровий бік”.

Подразнення кори скроневої частки.

Скарги на слухові галюцинації від простих шумів до складних звукових явищ (музика, голоси).

Для отіатра і невропатолога завжди важливо розрізняти ураження слуху, за наявності патологічних процесів в середньому вусі (барабанна перетинка, слухові кістки) та при „нервовій” туговухості або глухоти (кортієв орган, кохлеарний нерв і ядро). В першому випадку характерно ураження слуху на низькі (глухі) тони при збереженій кістковій провідності; в другому – випадіння сприйняття, головним чином, високих тонів та ослаблення або втрата провідності по кістці.

Ураження внутрішнього вуха, вестибулярного нерва або мозкового стовбура

Скарги на головокружіння, порушення рівноваги, ходи; нудота, блювання, вестибуло-вегетативні реакції.

Об’єктивно: похитування в бік ураженого лабіринту, в позі Ромберга і при ході системне головокружіння, ністагм

 

На даному етапі діагностичною помилкою може бути неправильне визначення причини атаксії у хворого. При цьому треба звернути увагу студентів на те, що при вестибулярній атаксії похитування в позі Ромберга і відхилення  при ході завжди відбувається в бік ураженого вестибулярного апарату. Мозочкова атаксія супроводжується і іншими симптомами ураження мозочка.

Зробити висновок про рівень ураження черепно-мозкових нервів.

 

IV ЕТАП. Проведіть диференційну діагностику за допомогою алгоритму диференційного діагнозу семіотики ураження черепно-мозкових нервів мосто-мозочкового кута і співставьте отримані результати з висновками ІІ і ІІІ етапів. Сформулюйте заключний розгорнутий топічний діагноз.

ЛИЦЕВИЙ БІЛЬ, ЗУМОВЛЕНИЙ УРАЖЕННЯМ СИСТЕМИ ТРІЙЧАСТОГО НЕРВА

Великі проблеми постають перед лікарями, особливо під час діагностики та лікування больових синдромів обличчя і порожнини рота. Це зумовлено великою складністю анатомічної будови та функціональних взаємозв'язків цієї частини тіла людини.

Як відомо з анатомії, трійчастий нерв є одним з особливих анатомічних утворень, а саме:

1)      найбільшим серед чутливих провідників тіла людини;

2)  його центральні проекції займають значну частину ділянки кори післяцентральної звивини лобової частки мозку;

3)  кожний периферичний корінець трійчастого нерва має зв'язок з певним вегетативним ганглієм голови;

4)  трійчастий ганглій є найбільш чутливим ганглієм тіла людини;

5)  існує багато зв'язків трійчастого нерва з іншими черепними нервами (лицевим, блукаючим, язикоглотковим);

6)  в орофаціальній ділянці є спеціалізовані структури, які виконують специфічну роль у виникненні лицевого болю, це роговицята зуби ;

7)  іннервація зубів представлена як механорецепторами, які розташовані в періодонтальній зв'язці, так і рецепторами пульпи, які  можуть збуджуватися тільки в патологічних умовах.