
- •Заняття № 3
- •Симптоми ураження нерва.
- •Уіі пара – лицевий нерв.
- •Уііі пара – присінково-завитковий нерв.
- •Хід шляхів слухового анализатора
- •Хід шляхів вестибулярного аналізатора
- •Іі етап. Мета: Виявити симптоми, що характерні для ураження черепно-мозкових нервів.
- •2. Зробити висновок про наявність у хворого ураження нервів мосто-мозочкової групи.
- •Ііі етап. Мета: Виявити семіотику ураження V, vіi, vіii пар черепно-мозкових нервів на різних рівнях.
- •Невралгія трійчастого нерва
- •Одонтогенна невралгія трійчастого нерва
- •Післягерпетичне ураження гілок трійчастого нерва
- •Невралгія окремих гілок трійчастого нерва
- •Невропатія трійчастого нерва та його окремих гілок
Іі етап. Мета: Виявити симптоми, що характерні для ураження черепно-мозкових нервів.
Для цього необхідно:
1. Проаналізувати дані об’єктивного огляду, враховуючи такі критерії:
|
Критерії |
Трійчастий нерв |
Скарги на болі в обличчі, утруднення жування на ураженому боці. Об’єктивно: розлади чутливості на обличчі, атрофія жувальних м’язів, трофічні розлади. |
Лицевий нерв |
Скарги на сльозотечу або сухість в оці, асиметричність обличчя. Об’єктивно: неможливість з одного боку наморщити чола, нахмурити брову, закрити око, ощирити зуби, опущений кут рота, лягофтальм, симптом окличного знаку. |
Вестибулокохлеарний. Завиткова частка |
Скарги на зниження слуху, шум у вухах, слухові галюцинації. Об’єктивно: зниження гостроти слуху на шепітну і розмовну мову, проби: Рінне, Вебера, Швабаха, аудиограма. |
Вестибулярна частка |
Скарги на головокружіння, нудоту, блювоту, порушення рівноваги. Об’єктивно: похитування в позі Ромберга, ністагм, атаксія при ході. |
2. Зробити висновок про наявність у хворого ураження нервів мосто-мозочкової групи.
Ііі етап. Мета: Виявити семіотику ураження V, vіi, vіii пар черепно-мозкових нервів на різних рівнях.
|
Критерії |
Ураження чутливих ядер трійчастого нерва
|
Скарги на зниження чутливості на обличчі. Об’єктивно: зниження чутливості на обличчі з одного боку, а на тулубі і кінцівках з протилежного (синдром Раймонда), сегментарно-дисоційований тип розладів чутливості на обличчі в ділянках Зельдера. Скарги на болі в обличчі. |
Симптоматика ураження корінців трійчастого нерва |
Розлади чутливості за мононевритичним типом в ділянці іннервації І, ІІ і ІІІ гілки трійчастого нерва, зниження рогівкового, надбрівного і нижньощелепного рефлексів. |
Ураження ядра лицевого нерва зліва |
Скарги на перекошеність обличчя вправо. Об’єктивно: у хворого зліва периферичний параліч м’язів обличчя, відсутній надбрівний рефлекс; справа – спастичний геміпарез. При більш масивному процесі уражуються клітини ядра відвідного нерва (альтернуючий синдром Мійяр-Гублера і Фовілля). |
Рівень мосто-мозочкового кута справа. |
Скарги на перекошеність обличчя вліво, зниження слуху справа, втрату смаку на правій половині язика. Об’єктивно: правобічна прозопоплегія, зниження надбрівного рефлексу справа, агейзія на передніх 2/3 язика справа, зниження гостроти слуху на праве вухо. |
Рівень фаллопієвого каналу нижче відходження кам’янистого нерва |
Скарги на асиметрію обличчя, сльозотечу, розлади смаку, інколи сухість в роті, підвищення сприйняття звукових подразників. Об’єктивно: периферичний параліч м’язів мімічної мускулатури, агейзія на передніх 2/3 язика, зниження надбрівного рефлекса, гіперкузіс. |
Екстракраніальне ураження лицевого нерва |
Скарги на асиметрію обличчя, сльозотечу. Об’єктивно: периферичний параліч м’язів мімічної мускулатури, зниження надбрівного рефлексу. |
Однобічне ураження ядер завиткового нерва |
Скарги на зниження слуху, шум у вусі. Об’єктивно: випадіння сприйняття, головним чином, високих тонів, зниження гостроти слуху, позитивний симптом Рінне, негативний симптом Швабаха, при прийомі Вебера „латералізація в здоровий бік”. |
Однобічне тотальне ураження кортієвого органу або кохлеарного нерва |
Скарги на глухоту. Об’єктивно: повна відсутність сприйняття шепітної і розмовної мови, при прийомі Вебера „латералізація в здоровий бік”. |
Подразнення кори скроневої частки. |
Скарги на слухові галюцинації від простих шумів до складних звукових явищ (музика, голоси). |
Для отіатра і невропатолога завжди важливо розрізняти ураження слуху, за наявності патологічних процесів в середньому вусі (барабанна перетинка, слухові кістки) та при „нервовій” туговухості або глухоти (кортієв орган, кохлеарний нерв і ядро). В першому випадку характерно ураження слуху на низькі (глухі) тони при збереженій кістковій провідності; в другому – випадіння сприйняття, головним чином, високих тонів та ослаблення або втрата провідності по кістці.
Ураження внутрішнього вуха, вестибулярного нерва або мозкового стовбура |
Скарги на головокружіння, порушення рівноваги, ходи; нудота, блювання, вестибуло-вегетативні реакції. Об’єктивно: похитування в бік ураженого лабіринту, в позі Ромберга і при ході системне головокружіння, ністагм |
На даному етапі діагностичною помилкою може бути неправильне визначення причини атаксії у хворого. При цьому треба звернути увагу студентів на те, що при вестибулярній атаксії похитування в позі Ромберга і відхилення при ході завжди відбувається в бік ураженого вестибулярного апарату. Мозочкова атаксія супроводжується і іншими симптомами ураження мозочка.
Зробити висновок про рівень ураження черепно-мозкових нервів.
IV ЕТАП. Проведіть диференційну діагностику за допомогою алгоритму диференційного діагнозу семіотики ураження черепно-мозкових нервів мосто-мозочкового кута і співставьте отримані результати з висновками ІІ і ІІІ етапів. Сформулюйте заключний розгорнутий топічний діагноз.
ЛИЦЕВИЙ БІЛЬ, ЗУМОВЛЕНИЙ УРАЖЕННЯМ СИСТЕМИ ТРІЙЧАСТОГО НЕРВА
Великі проблеми постають перед лікарями, особливо під час діагностики та лікування больових синдромів обличчя і порожнини рота. Це зумовлено великою складністю анатомічної будови та функціональних взаємозв'язків цієї частини тіла людини.
Як відомо з анатомії, трійчастий нерв є одним з особливих анатомічних утворень, а саме:
1) найбільшим серед чутливих провідників тіла людини;
2) його центральні проекції займають значну частину ділянки кори післяцентральної звивини лобової частки мозку;
3) кожний периферичний корінець трійчастого нерва має зв'язок з певним вегетативним ганглієм голови;
4) трійчастий ганглій є найбільш чутливим ганглієм тіла людини;
5) існує багато зв'язків трійчастого нерва з іншими черепними нервами (лицевим, блукаючим, язикоглотковим);
6) в орофаціальній ділянці є спеціалізовані структури, які виконують специфічну роль у виникненні лицевого болю, це роговицята зуби ;
7) іннервація зубів представлена як механорецепторами, які розташовані в періодонтальній зв'язці, так і рецепторами пульпи, які можуть збуджуватися тільки в патологічних умовах.