- •Заняття № 3
- •Симптоми ураження нерва.
- •Уіі пара – лицевий нерв.
- •Уііі пара – присінково-завитковий нерв.
- •Хід шляхів слухового анализатора
- •Хід шляхів вестибулярного аналізатора
- •Іі етап. Мета: Виявити симптоми, що характерні для ураження черепно-мозкових нервів.
- •2. Зробити висновок про наявність у хворого ураження нервів мосто-мозочкової групи.
- •Ііі етап. Мета: Виявити семіотику ураження V, vіi, vіii пар черепно-мозкових нервів на різних рівнях.
- •Невралгія трійчастого нерва
- •Одонтогенна невралгія трійчастого нерва
- •Післягерпетичне ураження гілок трійчастого нерва
- •Невралгія окремих гілок трійчастого нерва
- •Невропатія трійчастого нерва та його окремих гілок
Уііі пара – присінково-завитковий нерв.
Функція - чутливий. Нерв формується з двох порцій: слухової та вестибулярної.
Слухова порція. Присінково-завитковий нерв (VIII пара) містить чутливі волокна і прямує від органа слуху і рівноваги. Він складається з присінкового нерва (nervus vestibularis) і завиткового нерва (nervus cochlearis), які за функцією різні.
Завитковий нерв (слуховий нерв) проводить слухові імпульси від розміщеного у завитку кортієвого органа, який сприймає звукові подразнення (мал. 40). Шлях слухового аналізатора (мал. 41), по якому звукові подразнення досягають кори великого мозку, складається з трьох нейронів. Перший нейрон починається у спіральному вузлі завитка (g. spirale).
Спіральний вузол завиткового нерва залягає у завитку лабіринту. Він складається з біполярних клітин, периферичні відростки яких закінчуються у сприймаючих нервових приладах — волоскових слухових клітинах слухового органа, а центральні — із внутрішнього вуха і потім через внутрішній слуховий хід ідуть до стовбура мозку (зону мостомозочкового кута). У внутрішньому слуховому проході волокна нерва розташовуються разом з вестибулярним нервом, утворюючи стовбур присінково-завиткового нерва.
У стовбурі мозку в ділянці латеральних відділів ромбоподібної ямки закінчується перший нейрон слухового шляху — у вентральному і дорсальному слухових ядрах (nucl. cochlearis ventralis і dorsal is).
Від цих ядер починається другий нейрон. Більша частина волокон других нейронів, що починаються у названих ядрах, переходить на протилежний бік, менша частина піднімається у стовбурі мозку по своєму боці. Волокна, які перейшли на протилежний бік, ідуть через верхню оливу і трапецієподібне тіло. Далі описані волокна проходять у складі латеральної петлі і закінчуються в нижніх горбках пластинки покришки і медіальних колінчастих тілах (підкіркові слухові центри).
Із клітин медіального колінчастого тіла (протилежного і частково свого боку) йде третій нейрон до кори великого мозку. Волокна цього нейрона проходять через внутрішню капсулу, променистий вінець — до кіркової слухової проекційної ділянки. Ця ділянка міститься у корі поперечних звивин (Гешля), розташованих у глибині сільвієвої борозни (ділянка верхньої скроневої звивини — цитоархітектонічні поля 41 і 42).
Присінкова (вестибулярна) частина присінково-завиткового нерва є провідником імпульсів від статичного апарату, закладеного
у присінку півколових каналів. Периферичний нейрон вестибулярного аналізатора залягає в присінковому вузлі (g. vestibulare). Периферичні відростки біполярних клітин цього вузла йдуть до рецепторів, розташованих у півколових каналах і отолітовому апараті. Центральні відростки описаних клітин, що виходять з вузла, прямують у складі присінкового нерва, разом із завитковим нервом, через внутрішній слуховий хід до стовбура мозку. Вступивши в мозковий стовбур, у мостомозочковому куті, присінковий нерв розділяється на висхідні і низхідні пучки волокон. Ці волокна закінчуються в ділянці латеральних відділів ромбоподібної ямки у чотирьох ядерних групах: у медіальному присінковому ядрі (nucl. vestibularis medialis), або ядрі Швальбе; у латеральному (писі, vestibularis lateralis), або ядрі Дейтерса; у верхньому (писі, vestibularis superior), або ядрі Бехтерева; у нижньому (писі, vestibularis inferior).
Скарги хворого: на зниження або повну втрату слуху, слухові галюцинації.
