Уіі пара – лицевий нерв.

Функція – руховий нерв, який керує мімічною мускулатурою обличчя. В складі нервового корінця йдуть також чутливі та парасимпатичні волокна, які забезпечують смакову інервацію передніх 2/3 язика, сльозовиділення.

Анатомія. Лицевий нерв є в основному руховим, у складі його стовбура є також чутливі (смакові) і парасимпатичні (секреторні) волокна, що утворюють проміжний нерв ( мал.).

Рухове ядро лицевого нерва розташовується в каудальних відділах покришки мосту.

З практичної точки зору в ядрі лицевого нерва прийнято виділяти дві частини — верхню і нижню; верхня частина має зв'язок з корою обох півкуль мозку, оскільки кортико-нуклеарні волокна підходять до неї з свого і з протилежного боку (здій­снюють неповний над'ядерний перехрест). Нижня частина ядра має зв'язок тільки з протилежною півкулею, оскільки кортико-нуклеарні шляхи, які ведуть до неї, перехрещуються повністю. 

Верхні і нижні відділи ядра пов'язані відповідно з іннервацією м'язів верхньої і нижньої частини обличчя. Таким чином, м'язи лоба і круговий м'яз ока мають зв'язок з корою правої і лівої півкуль, а м'язи нижньої частини обличчя — тільки з корою протилежної півкулі. У ядро лицевого нерва входять також чис­ленні чутливі волокна, за допомогою яких замикаються рефлекторні дуги для мімічних м'язів. Ці волокна відходять від чутливого ядра спинномозкового шляху трійчастого нерва (А. М. Гринштейн, 1946, та ін.). Ядра проміжного нерва відносяться до системи лицевого нерва і є спільними з ядром язикоглоткового, а також блукаючого нервів. Це — верхні частини одинокого пучка (писі, tractus solitarii) і верхнє слиновидільне ядро (п. solivatorius superior). До проміжного нерва відносяться також дифузно розташовані поблизу від рухового ядра лицевого нерва накопичення парасимпатичних клітин, що забезпечують іннервацію сльозової залози.

Хід волокон лицевого нерва в товщі мосту дуже складний: аксони, що виходять від клітин ядра, на початку прямують дорсально і медіально, доходячи майже до дна четвертого шлуночка. Виступ на дні ромбоподібної ямки, утворений цими волокнами, називається colliculus facialis. В утвореній цими волокнами петлі розташовується ядро відповідного нерва. Далі волокна лицевого нерва проходять через товщу мосту і на межі його з проміжним мозком виходять із речовини мозку. Ця ділянка має назву мосто-мозочкового кута.

На основі мозку рухові, смакові і секреторні волокна лицевого нерва розташовуються разом з VIII парою (присінково-завитковим нервом) і входять до каналу лицевого нерва піраміди скроневої кістки. Проходячи в каналі, лицевий нерв утворює ряд згинів і потім виходить з нього через шило-соскоподібний отвір.

У товщі піраміди скроневої кістки відходять такі гілки:

1. Великий кам'янистий нерв (n. petrosus major) складається із волокон проміжного нерва і починається з вузла колінця, розташованого в колінці каналу лицевого нерва піраміди. Цей нерв через отвір лицевого каналу виходить із пірамід, покидає порожнину черепа через остистий отвір і потім, проходячи через крилоподібний канал клиноподібної кістки, підходить до крило-піднебінного вузла (у крилопіднебінній ямці). Цей нерв містить, за даними Бускирка, від 862 до 1687 волокон (з них 65 % м'якотних). У складі великого кам'янистого нерва є волокна, що іннервують сльозову залозу і слинні залози ротової порожнини.

2. Стремінцевий нерв (n. stapedius) іннервує одноіменний м'яз стремінця, що напружує барабанну перетинку.

3. Проміжний нерв — це порівняно велика гілка, до складу якої входять волокна діаметром від 2 до 4 мк (припускається, що цей діаметр характерний для смакових волокон, за даними С.М.Блінкова). Ця гілка відходить від основного стовбура лицевого нерва поблизу шилососкоподібного отвору і входить у каналець барабанної струни. Гілка проходить через барабанну порожнину між рукояткою молоточка і ніжкою коваделка і залишає порожнину черепа через кам'янисто-барабанну щілину. Потім вона входить в язиковий нерв (гілка трійчастого). Барабанна струна іннервує дві передні третини язика (смакові волокна — відростки клітин колінчастого вузла). Друга частина волокон, що входять до складу барабанної струни, йде до підщелепного і під'язикового вузла, а від них — до підщелепної і під'язикової залоз.

Після відділення барабанної струни в складі стовбура лицевого нерва залишаються рухові волокна. Після виходу із шилососкоподібного отвору стовбур нерва розділяється на дві основні гілки, які в товщі привушної залози діляться, в свою чергу, на велику кількість гілок (скроневі, виличні, щічні, крайова гілка нижньої щелепи, шийна), утворюючи привушне сплетення, або велику гусячу лапку. Лицевий нерв, його моторні волокна іннервують усі мімічні м'язи обличчя (м'язи лоба, круговий м'яз ока, виличний, щічний, усі м'язи, які беруть участь у виражених рухах губ, носа, вух), за винятком м'яза — підіймача верхньої повіки. Цей нерв іннервує також підшкірний м'яз шиї, заднє черевце дво-черевцевого м'яза, шилопід'язиковий м'яз. За нашими спосте­реженнями, між правим та лівим лицевими нервами є зв'язок на середній лінії (трансмедіальні зв'язки). За спостереженням деяких анатомів і клініцистів, лицевий нерв у деяких випадках бере участь, разом з блукаючим нервом, в іннервації м'язів м'якого піднебіння.

Скарги:  на перекошеність обличчя, сухість ока чи, навпаки, сльозотечу, неадекватне підвищення сприйняття звуків, зниження смакових відчуттів.

Методика дослідження: Починаючи огляд хворого, передусім необхідно проаналізувати, чи немає рухових порушень мімічних м'язів. Під час огляду слід ураховувати, що в нормі часто спостерігається асиметрія обличчя, яка може призвести до неправильного діагнозу парезу лицевого нерва.

За наявності ураження лицевого нерва відбувається зглад­жування природних складок на лобі, носогубної складки. Під час огляду звертають увагу на ширину повікової щілини, розта­шування брів тощо.

Хворому пропонують низку тестів:

1)       заплющити очі;

2)   примружити очі (в цей час дослідник повинен активно з двох боків спробувати розкрити повікові щілини);

3)   підняти брови;

4)   нахмурити (зсунути) брови;

5)   зморщити ніс;

6)   вискалити зуби;

7)   надути щоки;

8)   подути, засвистіти;

9) скоротити підшкірний м'яз шиї — утворити складку на шиї. Слід простежити, чи всі рухи виконуються симетрично з обох

боків.

Симптоми ураження: Асиметрія обличчя в спокої та при рухах (рис.). На стороні ураження очна щілина ширша, деколи хворий не може закрити око (лагофтальм - рис), зглажена носогубна складка, кут рота опущений, хворий не може насупити брови, наморщити чоло, показати зуби.

Ураження секреторних волокон супроводжується сухістю ока. Ураження смакових волокон веде до зниження або втрати смаку на передніх 2/3 язика.

Втягнення в процес нерва, який натягує барабанну перетинку, супроводжується підвищеним сприйняттям звуків на стороні ураження. 

Якщо нерв уражений у каналі піраміди скроневої кістки на відрізку від внутрішнього слухового ходу до колінчастого вузла, то звичайно параліч супроводжується порушенням функції (ослабленням слуху), порушене також сльозовиділення.

Ураження нижче від колінчастого вузла, де водночас із лицевим нервом і в його складі проходить барабанна струна, крім паралічу, зумовлює порушення смаку на передніх двох третинах язика; щодо слуху, то може спостерігатися його підвищення внаслідок паралічу стремінцевого м'яза (барабанна перетинка знаходиться у напруже­ному стані і легко сприймає навіть незначні звукові коливання — гіперакузія). Якщо ураження нижче від місця відходження барабанної струни, порушення смаку і слуху не спостерігається.

У разі невропатії лицевого нерва у пізній період може спосте­рігатися з'ява контрактури з перетягуванням обличчя у здоровий бік, що необхідно врахувати під час діагнозу.

Якщо уражене рухове ядро лицевого нерва, то спостерігається периферичний параліч мімічних м'язів на боці ураження.