1. Пам'ятайте, що це справді ваша навчальна програма.

Ви повинні опанувати її, а не ваші викладачі - вони вже зробили це (я сподіваюся). Тому переконайтеся, що ви маєте всі деталі того, що буде у вашому розкладі, і стежте за тим, які теми у курсі вже було розглянуто, а які ще на вас чекають.

2. Дуже уважно вивчайте "очікувані навчальні резуль­ тати". У більшості навчальних програм сказано, що нале­ жить вивчити студентам - у формі результатів. Вони часто сформульовані у вигляді тверджень про те, що студенти повинні вміти робити після завершення кожного навчаль­ ного розділу. Тобто - ви. І

" Інтранет - інформаційна мережа в межах організації, побудована згідно зі стандартами Інтернету, але призначена тільки для внутріш­нього використання.

33

3. Працюйте над навичками, яких відразу вимагають від вас. Програма рідко починається на голому місці. Досить часто ви знайдете такий розділ, як "попередні знання й навички", що витлумачує те, яких вмінь вимагають від сту­ дентів перед початком модуля. Перевірте, чи ви вже справді опанували такі навички, і там, де у вас прогали­ на, - з власної ініціятиви намагайтеся надолужити пропу­ щене.

4. На іспитах не повинно бути жодних неприємних сюр­ призів. Від факультетів вимагають, щоб вони пов'язували кожен елемент оцінювання з навчальними результатами, названими у навчальній програмі. Якщо ви впевнені, що здатні досягти всього, чого від вас вимагають, то у вас не повинно бути жодних проблем із запитаннями на іспитах.

5. Спирайтеся на програму, вибираючи, які книжки при­ дбати чи позичити. Купуючи книжки, особливо важливо шукати ті, що охоплюють великі частини програми, а не дорогі підручники, у яких на кількох сторінках ідеться про невелику її частину.

6. Використовуйте програму, щоб дізнатися про наступну тему. Деколи викладачі розповідатимуть вам про загальну структуру програми їхнього курсу, але буде ще краще, коли ви самі будете цікавитися, які теми вже розглянуті, які ви вивчаєте зараз і які на вас чекають далі. Коли ви знаєте, якою буде наступна тема, ваша підсвідомість починає пра­ цювати над нею, і ви краще сприйматимете її, коли почу­ єте про неї на лекціях.

7. Заздалегідь шукайте ідеї. Час від часу вибирайте неве­ лику частину програми, яка ще не була висвітлена на за­ няттях, і записуйте, що ви вже знаєте про цю тему. Також занотовуйте ті речі, яких ви не знаєте, - у формі списку запитань, на які вам слід знайти відповіді. Після такого активного пошуку ідей ви виявите, що стали набагато чуй­ нішими й уважнішими, коли викладачі читають цю тему, позаяк ви вже почали думати про неї, і ваш мозок шукає відповіді на певні запитання.

8. Порівнюйте програму одного предмета з програмою инших. Це допомагає вам помічати зв'язки між різнома­ нітними предметами під час навчання. Це означає, що ви

34

будете оцінювати "загальну картину", а не просто вивчати непов'язані між собою теми. Крім того, будете краще готові давати вичерпні відповіді на екзаменаційні запитання та завдання курсової роботи.

9. Виберіть ті частини програми, які ви опануєте самотуж­ки. Ваші викладачі можуть свого часу добре пояснити їх, але ви будете здивовані, наскільки краще ви засвоїте ма-теріял, якщо раніше самі змогли зрозуміти його.

10. Готуйтеся до завершення кожної програми. Екзамена­ ційні запитання будуть охоплювати всю програму, однак досить часто лекційний час вичерпується, перш ніж ви­ кладач встигне прочитати весь матеріял.

11. Порівняйте свою програму з минулими відповідями на екзаменаційні запитання. Повинні існувати тісні зв'яз­ ки між екзаменаційними запитаннями і навчальними ре­ зультатами. Побачивши відповіді на запитання, ви зможете зрозуміти, яким є фактичне значення навчальних резуль­ татів, і це дозволить вам оцінити стандарти, яких вимага­ тимуть від вас.

Частина

Лекції, лабораторії,

комп'ютери, папки

досягнень і таке инше

Не просто занотовуйте, а конспектуйте

Нотатки, які ви робите на лекціях (та в инших навчальних ситу­аціях), - це один із найважливіших навчальних засобів, які будуть у вас. Однак багато людей просто занотовують, і це не має такої самої цінности, як конспектування. Подальші поради допоможуть вам усвідомити цю різницю, щоб згодом ьи змогли перетворити конспектування на свою загальну стратегію навчання. Ця низка порад стосується лекцій, на яких ви робите нотатки власними зусиллями, без допоміжних матеріялів. У наступній низці порад ми розглянемо, як робити конспекти з використанням допоміжних матеріялів.

1. Дотримуйтеся думки, що ви вчитеся лише тоді, коли робите щось з ручкою або олівцем. Звісно, якщо лекція призначена тільки для розваги, і від вас не вимагають ні­ чого запам'ятовувати, то вам не потрібні ручка і папір! Але більшість лекцій призначена для навчання - принайм­ ні, цього сподіваються викладачі. Тому використовуйте ручку, щоб примусити працювати свій мозок, однак не користуйтеся нею активно, але розумно. Читайте далі...

2. Робіть свої нотатки легкими для сортування. Наприк­ лад, угорі кожної сторінки можна розмістити невеличку таб­ лицю на кшталт цієї:

Понеділок	13	Березень
10-11	"Імпресіоністи: Моне"	Проф. Оквуд

39

3. Не просто переписуйте, навіть якщо всі инші роблять саме це! Не просто переписуйте текст з дошки або слово в слово те, що каже викладач. Дуже легко переписувати, навіть не думаючи про зміст. Це просте нотування, і голова для цього може бути непотрібна!

4. Виражайте думки власними словами. Це процес конспек­ тування, і він обов'язково пов'язаний з осмисленням того, про що ви пишете. Тільки деколи вам потрібно буде ноту­ вати (наприклад, якщо від вас вимагають записати точне ви­ значення або цитату). Але здебільшого вам слід намагатися вловити суть сказаного і продемонстрованого на лекціях.

5. Полюйте за смислом. Не записуйте дослівно довгі ре­ чення. Натомість, узагальнюйте сказане чи продемон­ строване ретельно підібраними власними словами. Думай­ те про те, що означає побачене і почуте, і намагайтеся вловити смисл. Це допомагає вам бути уважними і не доз­ воляє занудьгувати, навіть якщо тема (або навіть викла­ дач) видаються вам досить нудними!

6. Самі вирішуйте, коли писати і що писати. Не записуйте якусь річ тільки тому, що її записують усі инші. Не тривож­ теся, якщо деколи будете писати тільки ви - инші, мабуть, невдовзі візьмуть вас за приклад. Робіть нотатки, як тільки ви відчуєте, що варто щось зафіксувати.

7. Продовжуйте запитувати себе: "Які вимоги щодо цьо­ го матеріялу висуватимуть до мене?" Це одна з най­ важливіших порад у цій книжці! Запитуючи себе про це, ви зможете свідомо й виважено робити такі нотатки, щоб вони нагадували про вимоги до вас. Продовжуйте дода вати до своїх нотаток невеличкі підказки (можливо, инши кольором), щоб вони нагадували вам, які засвоєні на лекці' знання вам треба буде продемонструвати.

8. Шукайте підказки. Що справді важливе? Викладачі дають багато різних натяків через інтонацію, наголос, жести і повторення. Часом вони роблять це навмисне. Ще частіше - підсвідомо. У будь-якому разі ви є тою особою, якій потрібно знати, що справді важливо, щоб мати змогу добре опанувати такі речі.

9. Виділяйте важливі речі у своїх нотатках. Прагніть зробити кожну сторінку такою, щоб згодом з першого

40

погляду побачити основні ідеї чи поняття. Використовуйте колір, підкреслення, виділення, схеми та инші оригінальні засоби, щоб важливий матеріял виділявся на тлі того, що написано на сторінці. Більшість оцінок під час тестувань та іспитів будуть пов'язані з важливим матеріялом. Визна­чити його можна тільки під час лекцій, коли ви можете врахувати інтонацію голосу та инші речі, що можуть допо­могти вам. Набагато важче повернутися до своїх нотаток через кілька тижнів і значити, що справді важливе.

10. Записуйте власні запитання. Щоразу, коли ви чогось не зможете зрозуміти, перетворіть це на коротке запитання і запишіть його (можливо, особливим кольором, призначеним саме для таких питань). Занотувавши запитання, ви, свого часу, зможете знайти на них відповідь, заглянувши в довідник, запитавши в инших людей чи викладача. Якщо ви не запи­ шете своїх запитань, то через кілька годин забудете про них, і тому у вас не буде змоги отримати на них відповідь.

11. Записуйте свою реакцію, почуття і думки. Досить часто на лекції вам може сяйнути цікава ідея. Але якщо ви не запишете нічого про неї, цього може не статися знову, коли ви згодом будете читати свої нотатки. Деякі люди малю­ ють лампочку поряд з ідеями, які з'явилася у них, щоб пізніше нагадати собі, що світло ще раз у будь-який час можна увімкнути.

12. Експериментуйте з оформленням сторінки. Спробуйте зробити кожну сторінку своїх конспектів иншою на вигляд. Це полегшує запам'ятовування кожної сторінки. Иноді може статися так, що ви через багато тижнів будете сидіти за екзаменаційним столом, пригадуючи, як виглядає якась сторінка, щоб у вашій пам'яті зринуло щось важливе.

13. Порівнюйте свої конспекти лекцій з конспектами ин­ ших. Знайдіть двох чи трьох однокурсників, які хочуть по­ кращити свої конспекти лекцій завдяки порівнянню й обміну. Ви завжди знайдете в їхніх конспектах деякі корисні речі, які ви оминули. Тепер ви зможете додати їх до своїх конс­ пектів, а також виправити те, що законспектували непра­ вильно. Ваші друзі так само отримають нагоду покращити свої конспекти. Усі ви матимете кращі конспекти, що дасть вам змогу успішніше впоратися з майбутніми іспитами.

41

Як оптимально використовувати допоміжні матеріяли

Ви будете отримувати велику кількість допоміжних матеріялів під час вивчення більшости предметів. Деколи їх будуть ви­давати на лекціях, і ще більша їх частина буде пов'язана з иншими аспектами вашого навчання, такими як практична ро­бота, виробнича практика, семінари і таке инше. Деколи про отримання допоміжних матеріялів ви будете змушені подбати самі - скажімо, коли викладачі роблять текстові файли чи пре­зентації доступними в інтранеті. Подальші поради допоможуть вам ефективно використовувати допоміжні матеріяли під час навчання.

1. Зробіть допоміжні матеріяли своїми. Перш за все, напи­ шіть на них своє ім'я, дату їх отримання, тему та модуль, яких вони стосуються, - це допоможе вам позбутися багатьох клопотів згодом, коли виникне потреба знайти їм місце серед дедалі більшої кількости паперів.

2. Не переписуйте того, що вже є в допоміжних матері- ялах. Виконуйте поради з попереднього розділу - конс­ пектуйте, а не занотовуйте. Дописуйте, а не перепи­ суйте ті речі, які вже містять вони. Використовуйте час та енергію, приймаючи рішення щодо матеріялу, який ви­ вчаєте.

3. Залишайтеся зосередженими, коли ви отримали до­ поміжні матеріяли. Це особливо важливо, коли викладачі дають вам копії слайдів чи плакатів, які вони використову­ ють під час лекцій. Деколи ви отримаєте допоміжні мате-

42

ріяли, де буде по три слайди на сторінці і вільне місце, щоб ви могли робити поряд з ними нотатки. Деколи отри­маєте шість слайдів на сторінці, але без вільного місця, і так далі. Дуже небезпечно думати: "Чудово, у мене є всі слайди на папері, тому не потрібно думати під час лекції -я можу надолужити це пізніше!"

4. Використовуйте допоміжні матеріяли, щоб фіксувати важливі речі. Під час лекції ви будете отримувати багато натяків на те, що справді важливе. Використовуйте мар­ кер, щоб виділити такі речі у своїх допоміжних матеріялах. Спробуйте використовувати два різні кольори маркера: один для того, щоб підкреслити речі, які ви хочете з'ясува­ ти чи досліджувати далі, а инший - щоб позначити речі, які, на вашу думку, потрібно запам'ятати.

5. Всюди записуйте свої запитання! У різних місцях цієї книги я наголошую на важливості визначення запитань, на які вам потрібно шукати відповідь. Коли під час лекції ви подумаєте про те, що вам слід навчитися робити, запишіть це у формі запитання на своїх допоміжних мате­ ріялах. Було б корисно використовувати спеціяльний колір для такого типу запитань, щоб ви могли легко помітити їх пізніше і вчитися відповідати на них.

6. Регулярно впорядковуйте свої допоміжні матеріяли. Наприклад, варто мати швидкозшивач для кожної теми і тримати його вдома. Носіть спеціяльний швидкозшивач, щоб зберігати допоміжні матеріяли, які ви щойно отримали. Також корисно тримати у цій портативній папці допоміжні матеріяли за минулий тиждень, розподіливши їх за пред­ метами з допомогою спеціяльних карток. Це дозволить вам опрацювати допоміжні матеріяли за минулий тиждень до початку лекцій цього тижня або впродовж них. Час від часу перекладайте старіші матеріяли в основні папки, коли ваш портативний швидкозшивач стане важчим.

7. Якщо ви користуєтеся швидкозшивачем, придбайте також діркопробивач. Ви зможете заощадити багато ча­ су, якщо ваші допоміжні матеріяли будуть систематизовані. Стоси допоміжних матеріялів схильні дивним чином пе­ ремішуватися абияк! Тому регулярне пробивання і підши­ вання допоміжних матеріялів дозволяє вам заощадити

43

10.

цінний час, який ви витрачали б на пошук потрібних вам текстів - наприклад, інструкції, щоб виконати завдання на наступний тиждень, і так далі. Перетворюйте файли і презентації з інтранету на до­поміжні матеріяли. Коли викладачі роблять доступними матеріяли чи презентації в інтранеті, зазвичай варто видрукувати їх на папері і помістити поряд з иншими дру­кованими матеріялами. Часом ви можете завантажити і надрукувати такі файли тільки після лекції, і в такому разі варто повністю опрацювати їх через день чи два, додавши до них нотатки і запитання, як це пропонується вище. Звісно, якщо це можливо, надрукуйте свою копію матері-ялів перед лекцією, візьміть їх зі собою і робіть нотатки під час лекції.

Пропустивши лекцію, пам'ятайте, що допоміжний ма-теріял не може замінити вам перебування на ній. На­віть на найнудніших лекціях можна якимось чином опра­цьовувати допоміжний матеріял, що набагато збільшує його навчальну ефективність. Якщо ви мусите пропустити лекцію, але вам вдалося отримати копію допоміжних мате­ріалів, розданих на ній, намагайтеся надолужити те, що ви згаяли через свою відсутність. Наприклад, перегляньте нотатки з двома чи трьома людьми, які були на лекції, І особливо, якщо вони робили помітки на своїх примірниках j допоміжних матеріялів так, як це пропонується. Не просто перечитуйте допоміжні матеріяли під часі повторення. Перетворюйте їх на списки запитань, на які потрібно вчитися відповідати, а також стислі конспекти, що допоможуть вам скоротити великі папки з допоміжними] матеріялами до прийнятних розмірів. Намагайтеся пере-] творити свої стислі конспекти і списки запитань на головну навчальні засоби, щоб звертатися до своїх більш об'єм-] них навчальних матеріялів тільки час від часу - щоб шу-| кати конкретні речі, які вам знадобляться.

44

Як успішно виконувати практичну роботу

У багатьох предметах практична робота може бути найцікаві­шим елементом навчання. Вона дає вам нагоду пов'язати теорію з практикою, і, що ще важливіше, вона зазвичай цікава. Однак вкрай потрібно зберігати рівновагу між практичною ро­ботою і всіма иншими елементами навчання, і подальші поради допоможуть вам вибрати виважену стратегію.

1. Не виконуйте практичну роботу "експромтом". Нама­ гайтеся якось підготуватися до неї - навіть кілька хвилин можуть бути досить корисними. Перечитайте будь-які надруковані інструкції заздалегідь. Швидко повторіть будь-яку теорію, знання якої від вас можуть вимагати.

2. З'ясуйте мету практичної роботи. Цілком очевидно, що практична робота має певну мету, і тому варто зважати на навчальні результати, які безпосередньо пов'язані з нею і демонструють вам цілі, яких потрібно досягти.

3. Бережіть свої записи. Набагато краще робити всі свої нотатки у твердому зошиті, а не на випадкових клаптиках паперу - випадкові нотатки загубити набагато легше, ніж зошит. Навіть якщо вам видали допоміжні матеріяли, щоб ви заповнювали їх під час практичної роботи, все одно робіть нотатки у своєму зошиті.

4. Не забудьте написати дату і назву практичного заняття. Це суттєво полегшить вам роботу, коли ви через багато тижнів будете визначати, які ваші записи стосуються конкретного практичного завдання, і дозволить вам уник-

45

нути небезпеки сплутати одне практичне з иншим, коли ви будете писати свої звіти про них.

5. Фіксуйте свої спостереження. Точно записуйте у своєму твердому зошиті все, що ви бачите - навіть коли ви ще не знаєте, що це може означати. Не покладайтеся на свою пам'ять, щоб пригадати деталі - бережіть свою пам'ять для важливіших речей і ретельно записуйте все, що відбу­ вається на практичній роботі.

6. Дізнайтеся, який саме звіт чи "опис" вам потрібно на­ писати. Перегляньте документацію з курсу, щоб знайти інструкції щодо написання звіту. Ще важливіше дізнатися, що викладачі хочуть побачити у ваших звітах про прак­ тичну роботу. Наприклад, деколи вас можуть попросити написати "повний" звіт, а в иншому разі - "скорочений" чи "інформативний".

7. Використовуйте метод "одного дня". Якщо можливо - спробуйте написати звіт про свою практичну роботу, перш ніж мине 24 години після її виконання, принаймні, його пов­ ну чорнову версію. Це збереже вам багато часу, позаяк набагато швидше писати звіт, поки можете пригадати, що саме ви робили, і всі ваші записи в зошиті цілком для вас зрозумілі.

8. Спершу закінчіть "головні" частини свого звіту. Зазви­ чай до них належать такі розділи як "метод" або "проце­ дура", "спостереження", "дані", "аналіз даних" і так далі. Це ті розділи, які вам потрібно записати на папір (чи диск) якомога швидше, поки робота ще свіжа у вашій пам'яті.

9. Звертайте особливу увагу на інтерпретацію своїх зна­ хідок. Імовірно, що більше балів ви отримаєте за інтерпре­ тацію своїх результатів, а не за самі результати.

10. Зробіть чіткі висновки. Переважно, практична робота має закінчуватися одним чи кількома чіткими висновками, які повинні бути зазначені у звіті (зазвичай, ближче до кінця, але перед будь-якими додатками), щоб ви могли отримати за них максимальну кількість балів.

11. Будьте особливо ретельними щодо граничних похи­ бок. Вас, мабуть, вже вчили, як оцінювати влив джерел експериментальних похибок і яким чином аналізувати статистичні ефекти таких похибок у своїх висновках.

46