Хід виконання роботи

Перед лабораторною роботою студенти самостійно знайомляться з теоретичними відомостями щодо видів геологічної графіки і правилами її оформлення за літературою [1, с.13-24], [2, с.5-30], [3, с.16-27] та ін.

В зошит з лабораторних робіт крім основних теоретичних відомостей вони заносять схему оформлення геологічної карти з додатками (рисунок 1.1) та штрихові умовні позначення осадочних, магматичних і метаморфічних порід, індексацію магматичних порід та четвертинних утворень (рисунок 1.2).

На лабораторній роботі студенти працюють з геологічною графікою і, використовуючи теоретичні знання, описують графіку за схемою:

1. вид геологічної карти;

2. масштабність карти;

3. інформативність;

Рисунок 1.1

ОСАДОЧНІ ПОРОДИ

УФУЗИВНІ, ВУЛКАНОГЕННО-ОСАДОЧНІ породи

Рисунок 1.2 – Умовні позначення гірських порід

ІНТРУЗИВНІ ПОРОДИ

Продовження рисунка 1.2

ОСАДОЧНІ ПОРОДИ

1 – глиби; 2 – валуни, галечники; 3 - щебінь; 4 - гравій; 5 – дресва; 6 – піски; 7 - алеврити; 8 – глини; 9 – гальковий конгломерат; 10 – глибові брекчії; 11 – гравеліти; 12 – пісковики; 13 – алевроліти; 14 – аргіліти; 15 – вапняки; 16 – доломіти; 17 – мергель; 18 – фосфорити; 19 – трепели, діатоміти; 20 – опоки; 21 – радіолярити і яшми; 22 – гіпси; 23 – ангідрити; 24 – кам’яна сіль; 25 – кам’яно-магнезіальні солі; 26 – торф; 27 – пласти вугілля; 28 – лінзи вугілля; 29 – пісковики крупнозернисті; 30 – пісковики середньо- і дрібнозернисті; 31 – боксити; 32 – вапняковисті туфи; 33 – вапняки оолітові; 34 – вапняки піщанисті; 35 – вапняки органогенні; 36 – леси, лесовидні суглинки; 37 – стрічкові глини; 38 – суглинки; 39 – супіски; 40 – кора вивітрювання та її вік.

Ефузивні і вулканогенно-осадочні породи

1 – базальти; 2 – андезити; 3 – дацити; 4 – ріоліти; 5 – трахіти; 6 – фоноліти; 7 – пікрити; 8 – рихлі (тефра); 9 – зцементовані (туфи); 10 – ефузивно-уламкові; 11 – вулканічний пісок (псамітова тефра) андезитового складу; 12 – лапілієвий туф ріолітового складу; 13 – алевритовий туф кислого складу; 14 – агломератова туфолава андезитового складу; 15,16 – пірокласто-осадочні (15 – рихлі, 16 - зцементовані); 17,18 – осадочно-пірокластичні (17 рихлі, 18 – зцементовані); 19 – пісок з туфогенним матеріалом в цементі; 20 – валунний туфоконгломерат; 21 – туфопісковик; 22 – псамітовий незцементований туфіт; 23 – пелітовий туфіт.

Інтрузивні породи

1 – перідотити; 2 – дуніти; 3 – габро; 4 – діорити; 5 – граніти; 6 – гранодіорити; 7 – сієніти; 8 – нефелінові сієніти; 9 – анортозити; 10 – габро-діорити; 11 – граніт-порфіри.

а) комплекси яких порід беруть участь в будові території;

б) вік порід;

в) характер залягання порід.

Контрольні питання

1. Що таке геологічна карта?

2. Які види геологічних карт Ви знаєте?

3. Що є основою для побудови геологічної карти?

4. Які види масштабів Ви знаєте?

5. З якою метою будують детальні карти?

6. Що таке “легенда” карти?

7. В якому порядку розташовують стратиграфічну колонку, умовні позначення і геологічні розрізи?

8. За допомогою яких індексів проставляється на картах генезис порід?

9. Як позначають на картах магматичні породи?

10. Як на геологічній карті визначити вік порід, що складають дану територію?

11. Як в стратиграфічній колонці виділяються кутове і стратиграфічне неузгодження?

12. Які характеристики наводяться в стратиграфічній колонці?

13. В якому масштабі складається стратиграфічна колонка?

14. Що таке геологічний розріз?

15. В якому напрямку треба будувати геологічний розріз?