Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Структурна Геологія Лабораторний практикум.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.84 Mб
Скачать

Продовження таблиці 8.1

1

2

3

4

5

6

5

6

7

8

6

7

8

9

7

340

295

348

15

20

25

21

+28

+9

-15

-

потім – мергелі.

В т.5 – підошва вапняків.

В т.6 – підошва пісковиків.

В т.7 і далі 10 м – алевроліти, потім – аргіліти.

Між т.8 і 9 – гравеліти.

ВАРІАНТ №13

1

2

3

4

5

6

7

8

2

3

4

5

6

7

8

9

180

120

240

218

146

210

256

210

27

26

28

27

28

18

28

25

+22

-20

+20

-

-18

+18

+12

-

В т.1 – покрівля вапняків. Азимут падіння – 7°, кут – 30°.

В 8 м від т.2 – покрівля мергелів.

В 17 м від т.3 – покрівля пісковиків.

В т.4 – покрівля алевролітів. Азимут падіння – 9°, кут – 30°.

В 5 м від т.6 – покрівля гравелітів.

В т.7 – підошва гравелітів. Азимут падіння – 10°, кут – 31°.

В т.8 – підошва окремнілих вапняків.

В т.9 і далі – аргіліти.

Лабораторна робота №9 Визначення елементів залягання, товщини і глибини залягання шарів по геологічній карті

Мета роботи. На практиці іноді виникає необхідність визначення елементів залягання нахиленого шару (особливо кута падіння), його товщини і глибини залягання в певній точці на геологічній карті (особливо це буває необхідно при закладанні свердловин). Тому студенти повинні навчитися встановлювати ці параметри, користуючись, як прикладом, учбовими картами № 5 і 6.

Основні теоретичні положення

Для того, щоб встановити елементи залягання, необхідно знайти положення трьох точок, розташованих на поверхні шару, що не лежать на одній лінії. Хід визначення елементів залягання цим способом описаний в літературі [1, с.46-49], [2, с.133-І35], [3, с.85-89].

Після визначення кута і азимуту падіння шару, нескладно обчислити товщину шару (дивись лаб. №7) і глибину залягання покрівлі або підошви цього шару в певній точці, на деякій відстані від відслонення.

При цьому треба враховувати, що абсолютні відмітки поверхонь нашарування у відслоненні і в точці, де необхідно встановити глибину шару, відрізняються. Різницю між ними встановлюють по геологічній карті (при необхідності – схема).

Але найбільш поширеним є графічний спосіб визначення дійсної товщини і глибини залягання, що полягає в побудові геологічного розрізу вхрест простягання в потрібному напрямку (захоплюючи точку, в якій нас цікавлять ці параметри).