Розділ 4. Світова економіка

Тема 15. Форми міжнародних економічних відносин

1. Суть та структура міжнародних економічних відносин (МЕВ).

2. Теорія порівняльних переваг і міжнародний поділ праці.

3. Суть, структура та етапи розвитку міжнародної валютної системи (МВС).Міжнародні фінансово-кредитні заклади.

4. Міжнародний рух капіталів.

5. Міжнародна кооперація та науково-технічне співробітництво.

6. Місце України в системі міжнародних економічних відносин.

1. Суть та структура міжнародних економічних відносин (мев).

Міжнародні економічні відносини – це система відносин, що виникають між суб’єктами з різних країн з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання товарів, послуг, капіталів, ідей в умовах обмеженості ресурсів і міжнародного поділу праці в рамках світового господарства.

Причини виникнення МЕВ:

• поширення і поглиблення економічних відносин між країнами та групами країн;

• посилення МПП;

• інтернаціоналізація господарського життя;

• збільшення відкритості національних економік;

• розвиток та укріплення міжнародних регіональних організацій;

• залучення в світове господарство нових національних економік.

Предметом МЕВ є:

1. Закономірності функціонування і розвитку у міжнародних масштабах ринкової системи організації господарського життя.

2. Закономірності формування сукупного попиту і пропозиції на товари та фактори виробництва, що перебувають у міжнародному обігу.

3. Тенденція розвитку міжнародного товарного, фінансового та грошового ринку, які обслуговують функціонування міжнародної економіки.

4. Інституційна структура регулювання МЕВ, принципи її формування, тенденції розвитку та методи удосконалення.

Рівні МЕВ можна традиційно розбити на макро-, мета- й мікрорівні, де макрорівень – це рівень державних і міждержавних міжнародних процесів, метарівень – це міжнародні зв’язки галузевого й регіонального значення, мікрорівень – це, відповідно, рівень зв’язків між фірмами різних країн. Рівні МЕВ також розглядають і за ступенем розвитку стосунків між суб’єктами МЕВ, за ступенем тривалості дії угод і переплетеності економік. При цьому виділяють такі чотири рівні:

1. Міжнародні економічні контакти. Це – найпростіші, одиничні, випадкові економічні зв’язки, що мають епізодичний характер і регулюються переважно разовими угодами. Зв’язки даного рівня більше притаманні юридичним і фізичним особам.

2. Міжнародна економічна взаємодія. Це – добре відпрацьовані стійкі економічні зв’язки між суб’єктами МЕВ, які базуються на міжнародних економічних угодах і договорах, залучених на доволі тривалий період часу.

3. Міжнародне економічне співробітництво. Це – міцні й тривалі зв’язки кооперативного типу, які в своїй основі мають спільні, наперед вироблені й узгоджені наміри, закріплені в довгострокових економічних договорах і угодах. Даному рівневі притаманне партнерство суб’єктів МЕВ.

4. Міжнародна економічна інтеграція. Це – вищий рівень розвитку міжнародних економічних відносин, який характеризується взаємним сплетінням економік різних країн, проведенням узгодженої державної політики як у взаємних економічних відносинах, так і у відносинах з третіми країнами.

Кожен вищий рівень не являє собою щось протилежне до нижчого, а є його усталеним і розвиненим продовженням, тобто вищий рівень містить у собі більшість ознак нижчого.

У структурі МЕВ традиційно та узагальнено виділяють такі їх наступні форми:

1) Міжнародна торгівля товарами і послугами;