4. Розрахункова повна потужність групи електроприймачів дорівнює .

Значення розрахункового струму групи електроприймачів однофазної електромережі обчислюють за формулою :

,

де U_НФ – номінальна фазна напруга мережі живлення будинку.

Значення розрахункового струму для вибору поперечного перерізу проводів від поверхового розподільного щитка до квартирного щитка та для вибору ввідної комутаційної апаратури розраховують подібно, як у п.4. Для цього обчислюють значення сумарної активної Р_РГΣ та реактивної Q_РГΣ потужностей, як суму відповідних потужностей окремих груп. Далі розраховують повну потужність S_РГΣ:

.

Сумарний розрахунковий струм обчислюють за формулами:

• для однофазного двопровідного живлення квартири

;

- для трифазного вводу (вважають що навантаження розподілене рівномірно між фазами, а кухонна плита трифазна)

,

де U_Н – номінальна лінійна напруга трифазної електромережі (для більшості електромереж вона дорівнює 380 В).

У табл. 2.3 наведені тривало допустимі значення струму проводів з мідними жилами залежно від умов їх прокладання.

Таблиця 2.3

Тривало допустимі струмові навантаження, А, для проводів і шнурів з гумовою і ПВХ ізоляцією та мідними жилами

Поперечний переріз струмо- провідної жили, мм2	Спосіб прокладання
	відкрито	в одній трубі
		двох одножиль-них	трьох одножиль-них	чотири одножиль-них	одного двожиль- ного	один трижиль- ний
0,5 0,75 1,0 1,5 2,5 4,0 6,0 10,0 16,0 25,0	11 15 17 23 30 41 50 80 100 140	- - 16 19 27 38 46 70 85 115	- - 15 17 25 35 42 60 80 100	- - 14 16 25 30 40 50 75 90	- - 15 18 25 32 40 55 80 100	- - 14 15 21 27 34 50 70 85

3. Розподіл електроенергії в квартирах

3.1. Електропроводки та типи електропроводів

Розподіл електроенергії в будинках здійснюють за допомогою електропроводок.

Електропроводка – це сукупність проводів і кабелів з кріпленнями, деталями монтажу та захисту, які прокладено на поверхні чи всередині конструкційних елементів споруд.

Проводки бувають зовнішні (прокладені відкрито на зовнішніх поверхнях стін, на опорах, на тросах і т.п.) і внутрішні (що прокладаються всередині приміщень). У приміщеннях виконують відкриту (проводи прокладають по поверхні стін та стель) чи заховану ( проводи заховані у товщі тиньку чи в каналах так, що їх не видно на стінах). Вид електропроводки залежить від характеру призначення приміщень, його конструкційних особливостей тощо.

Для монтажу електропроводок використовують проводи, шнури та кабелі таких марок, які відповідають довкіллю та способу прокладання. У житлових будинках застосовують проводи та кабелі з мідними жилами.

Проводи для захованої електропроводки затягують у трубки (скляні, паперові, пластмасові, металеві). Для захисту відкритих електропроводок від механічного ушкодження застосовують стальні труби, шланги чи пластмасові короби.

Місця сполучень проводів і кабелів вміщують у пластмасові чи стальні коробки. Жили проводів у місці сполучення скручують між собою та зварюють. У розетках, вимикачах, лампових патронах тощо проводи прикріплюють за допомогою гвинтів.

Проводи, шнури (складаються з двох чи більше гнучких мідних жил перерізом до 1,5 мм² ізольованих між собою та захищених оболонкою), кабелі мають електропровідні жили з міді, алюмінію чи алюмоміді, поперечний переріз яких від часток до сотень квадратних міліметрів. Для ізолювання жил використовують гуму (російською мовою – резина, тому у позначеннях використовується літера Р), папір, пряжу та пластмасу.

Вибір конструкції проводів і кабелів зумовлюється довкіллям, де прокладається проводка, способом прокладання тощо. Наприклад, для приєднання до електромережі порохотягів (порохосмоків), пральних машин, переносного електроінструменту тощо використовують гнучкі шланги, тобто шнури в гумовій оболонці для захисту від вологи та механічного стирання ізоляції; захисне металеве покриття застосовується для захисту від механічних ушкоджень. Захисне покриття може бути у вигляді бавовняної пряжі, просоченої речовиною проти гниття, чи зі скловолокнової пряжі (проводи, стійкі до нагрівання).

У вогких приміщеннях проводка може бути виконана кабелями зовнішня оболонка яких виконана з неспалимої гуми, ПХВ-пластикату чи з цини (свинцю). Кабель зі ПХВ-оболонкою повинен бути захищений від безпосередніх сонячних променів.

Таблиця 3.1

Поширені марки проводів і кабелів з мідними жилами для внутрішніх електропроводок

Марка провода, кабеля	Характеристика провода	Ізоляція	Кількість струмопровід-них жил, шт	Попереч-ний переріз, мм2	Умови використання
ПВ1	Не гнучкий	ПВХ	1	0,5 - 10 16 - 95	У всіх типах приміщень; заховано - у трубах, каналах неспалимих конструкцій
ПВ2	Нормальної гнучкості		1	2,58 - 95
ПВ3	Підвищеної нучкості		1	0,5 - 95
ПВ4	Дуже гнучкий		1	0,5 - 10
ППВ	Плоский, з роздільною основою	ПВХ	2 і 3	0,75 - 4	Відкрито – у коробах
ПВС	Гнучкий зі скрученими жилами	ПВХ, обо-лонка ПВХ	2, 3, 4 і 5	1,5 – 2,5	Відкрито – у коробах; заховано – у трубах
ПУГНП	Гнучкий	Пласт-масова, оболонка ПВХ	2	1,5 – 2,5	Відкрито у коробах; заховано – під тиньком
ПРТО	Обплетений бавовняною пряжею	Гумова	1, 2 и 3	0,75 - 120	Заховано – у неспалимих трубах
ПР			1	1,5 - 10	Заховано – у неспалимих трубах
ПРГ	Гнучкий
ПРН, ПРГН	Не поширює горіння		1	1,5 - 120	Заховано – у каналах неспалимих конструкцій; відкрито – в повітрі
ВВГ	Кабель з мідними жилами	Пласт-масова	1 - 5	1,5 – 240,0	Для відкритого прокладання в землі

Сполучні шнури (у позначенні перша літера Ш) використовують для приєднання побутових приладів і світильників. Вони можуть мати дві, три й чотири жили перерізом до 4,0 мм², гнучкі та підвищеної гнучкості. Існують нагрівостійкі шнури для прасок й електроплиток, у непромокальній оболонці для порохотягів, пральних машин тощо.

У табл. 3.1 наведені характеристики поширених проводів і кабелів для виконання електропроводки.