Нематеріальні активи (ст. 138.3.4.)

	Група	Строк дії права користування
1	Права користування природними ресурсами	Відповідно до правовстановлюючого документу
2	Права користування майном (право на користування земельною ділянкою, право на оренду приміщень тощо)	Відповідно до правовстановлюючого документу
3	Права на комерційні позначення (права на торгівельні марки, знаки тощо)	Відповідно до правовстановлюючого документу
4	Права на об’єкти промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки тощо)	Відповідно до правовстановлюючого документу, але не менше 5 років
5	Авторське право та суміжні права, крім тих витрати на придбання яких визнаються роялті	Відповідно до правовстановлюючого документу, але не менше 2 років
6	Інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності)	Відповідно до правовстановлюючого документу

Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років.

Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням наступних методів:

1) прямолінійного;

2) зменшення залишкової вартості;

3) прискореного зменшення залишкової вартості;

4) кумулятивного;

5) виробничого.

Основні засоби зараховуються на баланс за первісною вартістю на яку в разі відсутності ліквідаційної вартості починає нараховуватися амортизація.

Первісна вартість об’єктів основних засобів включає:

• вартість придбання об’єкту та будівельно-монтажних робіт;

• реєстраційні збори, державне мито;

• сума непрямих податків, що не відшкодуються платнику;

• витрати на страхування ризиків доставки основних засобів;

• витрати на транспортування;

• інші витрати пов’язані з доведенням основних засобів до стану придатного для використання.

2. Пільги щодо сплати податку на прибуток

Від податку на прибуток звільняються (ст. 142):

Звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх повною власністю, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який видається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до цього Кодексу.

На період з 1 січня 2011 до 1 січня 2016 року застосовується нульова ставка оподаткування для платників, дохід яких кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахована зарплата за кожен місяць звітного періоду є не меншою ніж дві мінімальні заробітні плати.

Це стосується (п. 16 «Перехідні положення» ПКУ):

1. підприємства, утворених після 1 квітня 2011;

2. діючих підприємств, у яких протягом трьох послідовних років, щорічний обсяг доходу не перевищував 3 млн. грн., а середньооблікова чисельність працівників не перевищувала 20 осіб;

3. осіб які були зареєстровані платниками єдиного податку, якщо їх дохід не перевищував один мільйон, а середньооблікова чисельність працівників не перевищувала 50 осіб.

Виняток становлять:

1. підприємства утворені після набрання чинності даного кодексу шляхом злиття, приєднання або поділу, шляхом корпоратизації та приватизації;

2. підприємства, які здійснюють діяльність у сфері розваг;

3. підприємства, що виробляють або продають паливно-мастильні матеріали;

4. підприємства, які здійснюють видобуток і виробництво дорогоцінних металів;

5. діяльність з обміну валют;

6. діяльність з видобутку та реалізація корисних копалин загальнодержавного значення;

7. підприємства, що здійснюють охоронну діяльність;

8. суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сфері надання послуг бухгалтерського обліку, інжинірингу.