3. Експериментальна установка.
Експериментальна установка складається з двох циліндрів 1 і 2 між якими встановлюється звужуюче сопло 3 , з заданим перерізом ( F2) на виході. Перед соплом в циліндрі 1 підтримується атмосферний тиск, який вимірюється за допомогою барометру. За соплом в циліндрі 2 підтримується менший від атмосферного тиск за допомогою вакуумного насосу 4 та регулюючого вентиля 5. Витрата повітря, яке проходить через сопло (продуктивність сопла), вимірюється за допомогою газового лічильника 6 та секундоміра . Один коловий обіг стрілки газового лічильника відповідає об’єму 5 дм3.
Рис.5. Схема експериментальної установки.
При виконанні роботи вимірюється атмосферний тиск ( барометр 7), та температура зовнішнього середовища, які розглядаються як параметри повітря перед соплом Р1 та Т1 . Параметри повітря перед соплом залишаються незмінними при виконанні всіх дослідів, а тиск за соплом в кожному досліді змінюється за допомогою вентиля 5 при працюючому вакуумному насосі 4 та заміряється за допомогою вакуумметра 8. Зміна тиску за соплом регулюється незначним поворотом вентиля 5.
4. Порядок виконання роботи.
Експеримент розпочинається при повністю відкритому вентилі 5, що відповідає однаковому тиску перед та після соплом. Після чого при виконанні кожного досліду частково перекривають вентиль 5, що впливає на зміну тиску за соплом та заміряють тиск який показує вакуумметр. При цьому за допомогою секундоміра замірюють час, протягом якого через сопло (газовий лічильник) проходить одна й таж кількість повітря . Один оберт стрілки газового лічильника відповідає об’єму 5 дм3. Досліди проводять поступово зменшуючи тиску за соплом на 10-15 %. Атмосферний тиск заміряється ртутним барометром, а температури ртутними термометрами.
Результати замірів заносяться до таблиці 1.
Таблиця 1
№/№ |
Показники вакууметра |
Показники газового лічильника |
Час |
Температура перед соплом |
|
Кг/см2 |
Дм3 |
Сек. |
0С |
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
- |
|
|
|
|
- |
|
|
|
|
14 |
|
|
|
|
15 |
|
|
|
|