4. Особистісно-орієнтований урок: технологія проведення

Урок - основний елемент освітнього процесу, але в системі особистісно-орієнтованого навчання змінюється його функція, форма організації.

Особливості особистісно-орієнтованого уроку.

1. Конструювання дидактичного матеріалу різного типу, виду, форми, визначення мети, місця та часу його використання на уроці.

2. Визначення вчителем можливостей для самостійного виявлення учнів. Надання їм можливості запитувати, висловлювати оригінальні ідеї та гіпотези.

3. Організація обміну думками, поглядами, оцінками. Стимулювання учнів до доповнення та аналізу відповідей товаришів.

4. Використання суб’єктивного досвіду та опора на інтуїцію кожного учня. Застосування важких ситуацій, які виникають під час уроку, як області застосування знань.

5. Прагнення до створення ситуації успіху для кожного учня.

6. Спонукання учнів до пошуку альтернативної інформації під час підготовки до уроку.

7. Продумане чергування видів робіт, типів завдань, що зменшує стомлюваність учнів.

8. Проведення спостережень за учнями.

В системі особистісно-орієнтованого навчання вчитель та учень виступають як рівноправні партнери, які мають різний, але необхідний досвід. Професійна позиція вчителя полягає в тому, щоб знати та уважно ставитися до будь-якого висловлювання учня відносно до змісту теми, яка обговорюється.

Особистісно орієнтований урок на відміну від традиційного в першу чергу змінює тип взаємодії «вчитель-учень». Від командного стилю педагог переходить до співпраці, орієнтуючись на аналіз не стільки результатів, скільки процесуальної діяльності учня. Змінюються позиції учня - від старанного виконання до активної творчості, іншим стає його мислення: рефлексивним, тобто націленим на результат. Змінюється і характер створених на уроці відносин. Головне ж у тому, що вчитель повинен не лише давати знання, але і створювати оптимальні умови для розвитку особистості учнів.

У таблиці  представлені основні відмінності між традиційним і особистісно-орієнтованим уроком. 

Традиційний урок

Особистісно-орієнтований урок

Цілепокладання. Урок має на меті - озброїти учнів твердими знаннями, вміннями та навичками. Формування особистості є наслідком цього процесу і розуміється як розвиток психічних процесів: уваги, мислення, пам'яті. Діти працюють під час опитування, потім «відпочивають».  Діяльність вчителя: показує, пояснює, розкриває, диктує, вимагає, доводить, вправляє, перевіряє, оцінює. Центральна фігура - вчитель. Розвиток дитини - абстрактне, попутне!  Діяльність учня: учень - об'єкт навчання, на якого спрямовано вплив вчителя. Працює один вчитель - діти нерідко займаються сторонніми справами. Знання, вміння і навички вони отримують за рахунок психічних можливостей (пам'яті, уваги), а частіше натиску вчителя, зубріння, скандалу в сім'ї. Такі знання швидко випаровуються.  Відносини «вчитель-учень» суб'єктно-об'єктні. Учитель вимагає, змушує, загрожує контрольними і іспитами. Учень пристосовується, лавірує, іноді вчить. Учень - особа другорядне.

Цілепокладання. Мета - розвиток учня, створення таких умов, щоб на кожному уроці формувалася навчальна діяльність, що перетворює його в суб'єкта, зацікавленого у вченні, власної діяльності. Учні працюють увесь урок. На уроці - постійний діалог: учитель-учень. Діяльність вчителя: організатор навчальної діяльності, в якій учень, спираючись на спільні напрацювання, веде самостійний пошук. Вчитель пояснює, показує, нагадує, натякає, підводить до проблеми, іноді свідомо помиляється, радить, радиться, запобігає. Центральна фігура - учень! Вчитель же спеціально створює ситуацію успіху, співпереживає, заохочує, вселяє впевненість, систематизує, зацікавлює, формує мотиви навчання: спонукає, надихає і закріплює авторитет учня.  Діяльність учня: учень є суб'єктом діяльності вчителя. Діяльність йде не від вчителя, а від самої дитини. Використовуються методи проблемно-пошукового і проектного навчання, розвиваючого характеру.  Відносини «вчитель - учень» суб'єктно-суб'єктні. Працюючи з усім класом, учитель фактично організовує роботу кожного, створюючи умови для розвитку особистісних можливостей учня, включаючи формування його рефлексивного мислення та власної думки.

При підготовці та проведенні особистісно-орієнтованого уроку вчитель повинен виділити основні напрямки своєї діяльності, висуваючи на перший план учня, потім діяльність, визначаючи власну позицію

Особистісно-орієнтований підхід у навчанні немислимий без виявлення суб'єктивного досвіду кожного учня, тобто його здібностей і вмінь у навчальній діяльності. Але ж діти, як відомо, різні, досвід кожного з них суто індивідуальний і має найрізноманітніші особливості.

Вчителю при підготовці та проведенні особистісно-орієнтованого уроку треба знати характеристику суб'єктного досвіду учнів, це допоможе йому вибрати раціональні прийоми, засоби, методи і форми роботи індивідуально для кожного.

Технологія особистісно-орієнтованого навчання передбачає спеціальне конструювання навчального тексту, дидактичного і методичного матеріалу до його використання, типів навчального діалогу, форм контролю над особистісним розвитком учня.

Педагогіка, орієнтована на особистості учня, повинна виявляти його суб'єктивний досвід і надавати йому можливість вибирати способи і форми навчальної роботи і характер відповідей. При цьому оцінюють не тільки результат, а й процес їх досягнень.

Критерії ефективності проведення особистісно-орієнтованого уроку:

- Наявність у вчителя навчального плану проведення уроку в залежності від готовності класу;

- Використання проблемних творчих завдань;

- Застосування знань, що дозволяють учневі самому вибирати тип, вид і форму матеріалу (словесну, графічну, умовно-символічну);

- Створення позитивного емоційного настрою на роботу всіх учнів у ході уроку;

- Обговорення з дітьми в кінці уроку не тільки того, що «ми дізналися» але й того, що сподобалося (не сподобалось) і чому, що б хотілося виконати ще раз, а зробити по-іншому;

- Стимулювання учнів до вибору і самостійного використання різних способів виконання завдань;

- Оцінка (заохочення) при опитуванні на уроці не тільки правильної відповіді учня, а й аналіз того, як учень міркував, який спосіб використовував, чому і в чому помилявся;

- Відмітка, що виставляється учневі в кінці уроку, повинна аргументуватися по ряду параметрів: правильність, самостійність, оригінальність;

- При завданні додому називається не тільки тема і обсяг завдання, але детально роз'яснюється, як слід раціонально організувати свою навчальну роботу при виконанні домашнього завдання.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 

1.  Алексєєв М.О. Особистісно-орієнтоване навчання в школі - Ростов н / Д: Фенікс, 2006.-332 с.

2. Бондаревська, Є.В. Теорія і практика особистісно-орієнтованої освіти [текст] / Є.В. Бондаревська. - Ростов-на-Дону: Видавництво Ростовського педагогічного університету, 2000. -352с.

3. Кузнєцов М.Є. Педагогічні засади особистісно орієнтованого освітнього процесу в школі: Монографія. [Текст] / М.Є. Кузнєцов - Новокузнецьк, 2000. - 342с. 

4. Кузнєцов М.Є. Особистісно орієнтоване навчання школярів [текст] / М.Є. Кузнєцов - Брянськ: Видавництво Брянського державного педагогічного університету. НМЦ «Технологія» 1999. - 94с. 

5. Мітіна Л.М. Учитель як особистість і професіонал (психологічні проблеми) [текст] / Л.М. Мітіна-М.: «Справа», 1994. - 216с. 

6. Селевко Г.К. Сучасні освітні технології: Навчальний посібник [текст] / Г.К. Селевко - М.: Народна освіта, 1998. - 256с. 

7. Сєріков В.В. Особистісний підхід в освіті: Концепція і технологія: Монографія [текст] / В.В. Сєріков - Волгоград: Зміна. 1994. - 152с. 

8. Степанов О.М. Особистісно-орієнтований підхід у роботі педагога: розробка та використання [текст] / О.М. Степанов - М.: ТЦ Сфера, 2003. - 128с. 

9. Якиманська І.С. Особистісно-орієнтоване навчання в сучасній школі [текст] / І.С. Якиманської. М.: Вересень, 1996. - 96с. 

10. Якиманська І.С. Технологія особистісно-орієнтованого навчання в сучасній школі [текст] / І.С. Якиманської. М. - 2000. - 176с. 

Семінарське заняття Особистісно-орієнтований урок в початковій школі

Зміст заняття

• Обговорення теоретичних питань:

• особистісний підхід у педагогіці;

• особистісно-орієнтована світа і технології.

• понятійний апарат, ключові слова;

• педагог у особистісно-орієнтованому виховному процесі.

Практична частина:

• аналіз фрагментів уроків студентів за самостійно складеним планом;

• порівняльний аналіз традиційного і особистісного уроку (складання порівняльної таблиці: