1. До методів навчання рухових дій належать такі:

- метод навчання вправ загалом;

- метод навчання вправ по частинах;

- метод підвідних вправ.

2. До методів удосконалення і закріплення рухових дій належать такі методи:

- контрольний метод;

- змагальний метод.

3. До методів тренування належать такі методи:

- метод безперервної вправи;

- метод інтервальної (повторної) вправи;

- метод комбінованої вправи.

Метод безперервної вправи включає в себе такі методи:

- метод безперервної варіативної вправи;

- метод безперервної регресуючої вправи;

- метод безперервної прогресуючої вправи;

- метод безперервної рівномірної вправи.

Метод інтервальної (повторної) вправи включає в себе такі методи:

- метод інтервальної (повторної) варіативної вправи;

- метод інтервальної (повторної) регресуючої вправи;

- метод інтервальної (повторної) прогресуючої вправи;

- метод інтервальної (повторної) рівномірної вправи.

Метод комбінованої вправи включає в себе такі методи:

v метод колового тренування;

v метод комбінованої вправи з різним сполученням структури та змісту завдань;

v метод комбінованої вправи з різним сполученням змісту завдань;

v метод комбінованої вправи з різним сполученням структури завдань;

ІІ. Методи використання слова

У процесі фізичного виховання використовуються загально-педагогічні прийоми методу слова:

1. Розповідь - застосовується при ознайомленні з вправою, організації ігрової діяльності, повідомленні завдань.

2. Опис - використовується для ознайомлення з технікою вправ.

3. Пояснення - це прийом передачі інформації про техніку виконання вправи.

4. Інструкції і вказівки - використовується для передачі інформації про допущені помилки, правила техніки безпеки та ін.

5. Бесіда - використовується з метою поглиблення і розширення знань, виявлення інтересів і бажань, оцінки виконаної роботи.

6. Словесні оцінки - відіграють роль мовного схвалення або осуду діяльності.

7. Команда - служить сигналом для спільних дій, використовується для швидкого виконання дій або зміни характеру діяльності.

8. Підрахунок - допомагає визначити необхідний темп і ритм дій.

ІІІ. Методи демонстрації

Розрізняють дві основні форми показу:

1. Демонстрація поз і рухів (безпосередній показ або пряма наочність).

При використанні безпосереднього показу вправ можна рекомендувати:

v показувати тільки тоді, коли людина за поясненням не може уявити рухову дію і правильно її виконати;

v використовувати повільний показ, який дає можливість краще сприйняти структуру вправи, що виконується;

v показувати одну дію варто не більше двох трьох разів;

v доцільно максимально скоротити паузу між демонстрацією і виконанням;

v показ повинен служити точним взірцем того, що потрібно відтворити.

2. Використання ілюстративних матеріалів (опосередкована наочність).

До використання ілюстративних матеріалів висувають такі вимоги:

v корисно поєднувати демонстрацію "сповільненою” із звичайною кінострічкою за схемою: звичайна - "сповільнена" - звичайна;

v викладачу необхідно завчасно вивчити матеріали демонстрації, визначити сторони і деталі, на які потрібно звернути особливу увагу учнів;

v до аналізу і пояснення ілюстративних матеріалів необхідно залучати навчаючогося.