Опорний конспект лекції з теми 3:

Монети і грошовий обіг античної епохи

Монети античної епохи (VII ст. до н.е. – V ст. н.е.)

Як і все античне мистецтво, за художнім оформленням античні монети поділяють на чотири стилеві періоди (які, правда, менш чітко проявляються у віддалених частинах античного світу, наприклад, у Північному Причорномор’ї):

1. архаїчний (приблизно 645-490 рр. до н.е.); зі схематичним зображенням людей, тощо;

2. класичний (490-330 рр. до н.е.) з композиціями, виконаними до найменших деталей;

3. елліністичний (330 р. до н.е. – 27 р. н.е.), найбільш художньо довершений, із зображеннями правителів;

4. римський (27-476р.н.е.).

Перші три періоди охоплюють час існування давньогрецьких міст і держав.

1. Монети Стародавньої Греції

Ще у домонетний період використовувалися терміни для товаро-грошей, частина яких перейшла на назви певних монет: обол (чотирикутний стальний стержень), драхма (6 стержнів, затиснутих у жменю), талант (найбільша, запозичена з Вавілону, міра ваги, яка спочатку дорівнювала вазі бика, а згодом зменшувалася).

Починаючи з архаїчного періоду чимало грецьких міст почали карбування монет. Оскільки ці міста були досить ізольовані (розділені горами, морями), то склалося багато окремих монетних систем. Одні з них базувалися на статері, як основній грошовій одиниці, який карбувався із золота або з електру (мілетська, із зображенням голови лева, вагою 14,25г; фокейська, із зображенням тюленя вагою понад 16г; перська, вагою 8,4г).

Інші системи базувалися на драхмі, яка карбувалася зі срібла: егінська, із зображенням черепахи (дві драхми вагою 12,14г = статеру); евбейська, пізніше – аттична, з драхмою вагою 4,36г; коринфська, фінікійська тощо).

Одиниця	Вагова	Вагова	Грош.-ваг.	Грош.-ваг.	Грош.-ваг.	Грошова	Грошова
Номінал:	Талант	Міна	Статер	Драхма	Обол	Халк	Лепта
Співвідношення з попереднім	1	1:60	1:50	1:2	1:6	1:8	1:7
Вага срібла (грам)	26196	436,6	8,732	4,366	0,72	Мідь	Мідь
Кратні й частини	-	-	-	Дека (10), тетра (4), ді- (2), гемі- (1/2)	Пент (5), тетр-, трі- ді, ... 1/8	Ді-, тетра-	Ділептон три-…, тетра-....

В одні часи в певних місцях карбувалися монети одних систем і номіналів, у інші – інших. У таблиці подається співвідношення між ваговими і грошовими одиницями, та її вага (за аттичною системою):

Таким чином, у давньогрецький час карбували золоті статери (та їх частини – аж до 1/96), срібні драхми (до 10-кратного номіналу) і оболи (від 5 до 1/8, які пізніше стали мідними), мідні халки і лепти. Виключно ваговими одиницями були талант (ділився на 60 мін) і міна (ділилася на 50 статерів і 100 драхм).

***

Далі ми детальніше розглянемо монетні системи у межах давньогрецьких колоній північного Причорномор’я. Власне давньогрецькі монети у межах нинішньої України трапляються рідко (переважно тих міст, із яких прибули у Причорномор’я колоністи – Мілета й Гераклеї).

Монети, які випускалися у давньогрецьких причорноморських колоніях–полісах: Березані й Ольвії, Тірі, Ніконію, Херсонесі, Керкінітіді, Феодосії, Пантікапеї та інших Боспорських містах, зберігали загальні риси з мілетською й егінською системами (у класичний період), та аттичною (в елліністичний). Але спостерігаються і суттєві відмінності:

• значно частіше карбували мідні, а не золоті й срібні монети (що свідчить не тільки про нестачу дорогоцінних металів, але й про скромні обсяги товарно-грошових відносин);

• були поширені т.з. „приватні” випуски грошей (храмів, общин, приватних осіб);

• відображалися мотиви життя населення прилеглих земель - сусідніх народів (скіфів, таврів, сарматів), зокрема, образи їх царів (Скіла, Фарзоя), місцевих божеств (Діва, Херсонас, Борисфен, Тірас, Понт тощо), сцени із життя і побуту.