
Опорний конспект лекції з теми 3:
Монети і грошовий обіг античної епохи
Монети античної епохи (VII ст. до н.е. – V ст. н.е.)
Як і все античне мистецтво, за художнім оформленням античні монети поділяють на чотири стилеві періоди (які, правда, менш чітко проявляються у віддалених частинах античного світу, наприклад, у Північному Причорномор’ї):
архаїчний (приблизно 645-490 рр. до н.е.); зі схематичним зображенням людей, тощо;
класичний (490-330 рр. до н.е.) з композиціями, виконаними до найменших деталей;
елліністичний (330 р. до н.е. – 27 р. н.е.), найбільш художньо довершений, із зображеннями правителів;
римський (27-476р.н.е.).
Перші три періоди охоплюють час існування давньогрецьких міст і держав.
1. Монети Стародавньої Греції
Ще у домонетний період використовувалися терміни для товаро-грошей, частина яких перейшла на назви певних монет: обол (чотирикутний стальний стержень), драхма (6 стержнів, затиснутих у жменю), талант (найбільша, запозичена з Вавілону, міра ваги, яка спочатку дорівнювала вазі бика, а згодом зменшувалася).
Починаючи з архаїчного періоду чимало грецьких міст почали карбування монет. Оскільки ці міста були досить ізольовані (розділені горами, морями), то склалося багато окремих монетних систем. Одні з них базувалися на статері, як основній грошовій одиниці, який карбувався із золота або з електру (мілетська, із зображенням голови лева, вагою 14,25г; фокейська, із зображенням тюленя вагою понад 16г; перська, вагою 8,4г).
Інші системи базувалися на драхмі, яка карбувалася зі срібла: егінська, із зображенням черепахи (дві драхми вагою 12,14г = статеру); евбейська, пізніше – аттична, з драхмою вагою 4,36г; коринфська, фінікійська тощо).
Одиниця |
Вагова |
Вагова |
Грош.-ваг. |
Грош.-ваг. |
Грош.-ваг. |
Грошова |
Грошова |
Номінал: |
Талант |
Міна |
Статер |
Драхма |
Обол |
Халк |
Лепта |
Співвідношення з попереднім |
1 |
1:60 |
1:50 |
1:2 |
1:6 |
1:8 |
1:7 |
Вага срібла (грам) |
26196 |
436,6 |
8,732 |
4,366 |
0,72 |
Мідь |
Мідь |
Кратні й частини |
- |
- |
- |
Дека (10), тетра (4), ді- (2), гемі- (1/2) |
Пент (5), тетр-, трі- ді, ... 1/8 |
Ді-, тетра- |
Ділептон три-…, тетра-.... |
Таким чином, у давньогрецький час карбували золоті статери (та їх частини – аж до 1/96), срібні драхми (до 10-кратного номіналу) і оболи (від 5 до 1/8, які пізніше стали мідними), мідні халки і лепти. Виключно ваговими одиницями були талант (ділився на 60 мін) і міна (ділилася на 50 статерів і 100 драхм).
***
Далі ми детальніше розглянемо монетні системи у межах давньогрецьких колоній північного Причорномор’я. Власне давньогрецькі монети у межах нинішньої України трапляються рідко (переважно тих міст, із яких прибули у Причорномор’я колоністи – Мілета й Гераклеї).
Монети, які випускалися у давньогрецьких причорноморських колоніях–полісах: Березані й Ольвії, Тірі, Ніконію, Херсонесі, Керкінітіді, Феодосії, Пантікапеї та інших Боспорських містах, зберігали загальні риси з мілетською й егінською системами (у класичний період), та аттичною (в елліністичний). Але спостерігаються і суттєві відмінності:
значно частіше карбували мідні, а не золоті й срібні монети (що свідчить не тільки про нестачу дорогоцінних металів, але й про скромні обсяги товарно-грошових відносин);
були поширені т.з. „приватні” випуски грошей (храмів, общин, приватних осіб);
відображалися мотиви життя населення прилеглих земель - сусідніх народів (скіфів, таврів, сарматів), зокрема, образи їх царів (Скіла, Фарзоя), місцевих божеств (Діва, Херсонас, Борисфен, Тірас, Понт тощо), сцени із життя і побуту.