1.5. Створення нумізматичної колекції

Монети зберігають у колекції:

а) в спеціальних чи на окремих листках з кишеньками різного розміру, виготовлених із прозорого пластика (бажано, без пом’якшувачів). Недоліком цього способу є необхідність залишати вільні місця для монет, яких ще не вистачає. Листки зберігають і папках разом з іншою інформацією про монети з вибраної теми;

б) у спеціальних капсулах (які виготовляють відповідно до розміру вітчизняних монет);

в) на дерев’яних планшетах, покритих замшею або замшевим папером; планшети вставляють в шафу-сейф;

г) у кейсах імпортного виробництва з гніздами для монет.

д) у холдерах (на листах або в коробках).

Алгоритм створення нумізматичних колекцій:

1. систематична колекція по всьому світу:

а) за новітній час (від 1870-х років);

б) за період після ІІ світової війни;

2) регіональна колекція:

а) одна країна, монети за всі часи

(Україна, Великобританія тощо);

б) регіон (країни колишнього СРСР; Україна і її сусіди);

3) тематична колекція (герби, портрети, спорт, мистецтво, флора й фауна та екологія, кораблі тощо);

4) за металами (срібні, мідні тощо);

5) за номіналом, типом (тільки дрібні обігові, або ювілейні й пам’ятні).

При вузькому виборі регіону (або часу, чи тематики) доцільно колекціонувати не лише монети, але й бони (старі грошові знаки), вивчати історію грошового обігу; історію, географію та культуру країн чи регіонів.

Слід пам’ятати, що зібрати систематичну колекцію монет країни за великий період, чи по всьому світу, що відкарбовані навіть упродовж ХХ століття, практично неможливо. Найчастіше колекціонування обмежують:

1) монетами, які були в обігу на певній території (СРСР і Україна – за кожний рік, усі різновиди; царська Росія – XVIII-XX ст. – основні види; давніші монети – найпоширеніші типи);

2) монети Європи, починаючи від об’єднання в єдину державу Німеччини та Італії (з 1870-х років – усі різновиди, але не по роках).

3) одна країна (всі різновиди й усі роки випуску з початку ХХ століття).

Періодизація грошового обігу на землях нинішньої України

(у контексті світової й вітчизняної історії)

Побудувати однозначну схему періодизації грошового обігу, звичайно, неможливо, оскільки у різних частинах нинішньої території України він характеризувався іноді значними відмінностями (ці землі належали до різних державних утворень чи сфер їх впливу). Наша періодизація побудована на виявленні впливу найпоширеніших і найбільш економічно значущих монетних систем. Перш за все, розглядаються монетні системи, які домінували упродовж певного проміжку часу на більшій частині території України, а потім – регіональні відмінності грошового обігу. Нижче наведені орієнтовні хронологічні рамки епох, періодів і підперіодів грошового обігу на землях нинішньої України:

І. Антична епоха (VII ст. до н.е. – IV ст. н.е.):

І.1. Архаїчний період у причорноморських колоніях Давньої Греції (645-490 рр. до н.е.);

І.2. Класичний період у причорноморських колоніях (490-330 рр. до н.е.);

І.3. Елліністичний період у причорноморських колоніях (330 р. до н.е. – 27 р. н.е.);

І.4. Період панування Римської імперії у північному Причорномор’ї (початок І – початок ІV ст. н.е.);

Зокрема, кінець І – початок ІІІ ст. н.е. – підперіод відносно масового поширення срібного римського денарія на значній частині території України.

ІІ. Середньовічна епоха (V-XVII ст.):

ІІ.1. На більшій частині території України – т.з. „перший безмонетний період” з одиничними знахідками візантійських і сасанідських монет (VI-VII ст. н.е.). Херсонес під владою Візантії;

ІІ.2.Період домінування куфічних дірхемів (VIII-XI ст.):

- Підперіод повного домінування дірхемів (VIII- кінець X ст.);

- Підперіод переважання дірхемів та впровадження у грошовий обіг незначної кількості давньоруських монет (златників і срібляників), а також візантійських монет і західноєвропейських денаріїв (кінець Х- поч. ХІ ст.).

ІІ.3. Другий так званий „безмонетний” період (ХІІ-ХІІІ ст.): поширення вагового срібла (гривень тощо), товаро-грошей та одиничних знахідок візантійських монет і західноєвропейських брактеатів.

ІІ.4. Період домінування срібного гроша (XIV-XV ст..), за участю татарських монет і незначною кількістю монет місцевого карбування (поширених локально).

ІІ.5. Період домінування монет талерової системи (XVI-XVII ст.):

- Підперіод найбільшого поширення литовського півгроша (перша третина XVI ст.);

- Підперіод введення злотової грошової системи (1526-1578рр.) при домінуванні литовських монет;

- Підперіод домінування монет Речі Посполитої (1578-початок XVIIIст.), на сході - за участю російських срібних копійок, на півдні – татарських і турецьких монет.

ІІІ. Період нової історії (1700-1917рр.) з домінуванням російських пореформених монет (у східній частині України), польських та австрійських монет (на західноукраїнських землях).

IV. Період новітньої історії (1917-1991рр.) з домінуванням радянських монет (у західній частині до 1939р.- польських, чеських, угорських, румунських).

V. Сучасний період (з 1991 року) – українських грошей.