1.3. Систематизація монет

За призначенням монети поділяють на:

• загальнообов’язкові державні (у т.ч. коронні, або імперські);

• місцеві (для Румунії і Молдавії, для Грузії, для Польщі, для Лівонії і Прусії, для Фінляндії);

• приватні монети;

• донативні (подарункові) монети;

• пам’ятні (меморіальні), у зв’язку з коронацією, весіллям, перемогами, ювілеєм;

• фантастичні монети („колеса” із дорогоцінних металів”), серії монет, монети-парадокси, коли вартість металу в десятки раз перевищує номінал.

1.4. Рекомендації щодо чистки і збереження монет Срібні монети

Чистка срібних монет залежить від їх кородованості (тривалості перебування в землі), та проби металу. Якщо монети довго перебували в землі (наприклад, знайдені у скарбі), та мають низьку пробу срібла, то вони часто злипаються у грудки. Для відділення таких монет використовують 5% розчин сірчаної кислоти, підігріваючи його, час від часу змиваючи і зчищаючи їх поверхню від кородованого шару. Можна використовувати 5-10% розчин мурашиної кислоти, нагрітий до 50-70˚С.

Слабокородовані срібні монети очищають за допомогою суміші соди харчової, зубної пасти й нашатирного спирту (10% розчину аміаку). Покривши монету сумішшю натирають її поверхню пальцями чи м’якою щіткою, без натиску. Після очистки монети слід добре промити водою.

Низькопробні (білонні) монети спочатку очищають 10% розчином трилону Б, або лимонним соком, а потім – сумішшю соди й нашатирного спирту. Інколи достатньо потримати монету до 1 години в нашатирному спирті, а потім протерти содою.

У будь-якому випадку, перед закладкою до колекції монети слід промити теплим розчином господарського мила, а потім – проточною водою, та протерти м’якою ганчіркою.

Мідні монети

Мідні монети, покриті рівномірною патиною (шаром окислів чорного, шоколадного, зеленуватого відтінків) краще не чистити взагалі, оскільки вона зберігає метал від подальшої корозії. Достатньо її промити й обезжирити (без механічного впливу).

Нерівномірно кородовані монети краще чистити повільно діючими слабкими розчинами, які зчищають окисли й не руйнують метал (наприклад, помістивши її у розчин трилону Б – від кількох діб для сильно кородованих, до годин для слабокородованих). Час від часу шар окислів змивають.

Мідні монети із скарбу, що злиплися у грудки заливають 5-10% розчином їдкого натру (NaOH), нагрітим до 30-50˚С. Для пом’якшення корозійних нашарувань використовують 5-20% розчин гексаметафосфату натрію.

Потім вишнево-червоний шар видаляється нашатирним спиртом; темно-зелені окисли – 5-10% розчином лимонної кислоти; жовтувато-бліді окисли – 10% розчином оцтової кислоти (харчовим оцтом).

Цінні монети ретельно виварюють у кількох перемінах м’якої (бажано - дистильованої) води. Перед закладкою в колекцію монету просушують в ацетоні, потім упродовж 30-60 хв. у спирті, або 2 години в сушильній шафі.

Для надання монеті натурального вигляду створюють штучну рівномірну патину (на 1 літр води потрібно 50 г мідного купоросу та 5 г перманганату калію; розчин нагрівають до 70-80˚С. Іншим способом утворення штучної патини є занурення на 10-20 секунд монети у 10% розчин гіпосульфату (фотографічного закріплювача). З часом патина утворюється і природним шляхом (хоч не завжди рівномірно). Тому монету можна покрити тонким шаром безбарвного лаку, що сприяє утворенню рівномірної патини (хоч така монета виглядає дещо неприродно).

У будь-якому випадку слід уникати інтенсивної механічної обробки металу (пастою ГОІ, та іншими абразивами), оскільки поле монети зношується і вона втрачає цінність. Не слід користуватися й концентрованими кислотами (за винятком дуже кородованих нікелевих і бронзових монет). Менш кородовані бронзові монети чистять аналогічно до мідних (але після застосування нашатирного спирту слід промити монети з невеликою кількістю зубної пасти).

Античні мідні й бронзові монети від патини не очищають ніколи.

Залізні й цинкові монети рекомендується промивати розбавленою соляною кислотою, або спеціальним засобом для перетворення іржі, що є у продажі. Алюмінієві монети краще не чистити, а промивати теплою водою з милом та протирати м’якою ганчіркою.