Питання для самоперевірки

1. Що називають колі-титром молока?

2. Колі-титр характеризує такі показники…

3. Яке поживне середовище використовують?

4. Утворення газу свідчить про наявність в молоці.

Лабораторна робота №14

Тема: Симбіотичні азотофіксатори (ознайомлення з бульбочковими бактеріями).

Матеріали та обладнання: мікроскопи, предметні та накривні скельця, спиртівки, бритви, скальпелі, препарувальні голки, фіксовані у формаліні або свіжі корені з бульбочками різних бобових рослин, розчин фуксину.

Мета роботи:

1. Ознайомитись з бульбочковими бактеріями гороху овочевого.

2. Вивчити під мікроскопом препарат «роздавлена крапля» зі зрізу бульбочки.

Азот є одним із елементів, від якого залежить доля врожаю рослин. Він є невід’ємним складником білків, ДНК і РНК, АТФ, ферментів та інших важливих сполук усіх живих організмів. У середовищі, яке оточує рослину, азот перебуває у вигляді газоподібної молекулярної сполуки (N ), що становить близько 80 % об’єму повітря, а також у вигляді різних мінеральних і органічних сполук , які містяться в грунті, морях та океанах. Зокрема в грунті зв’язаний азот трапляється у вигляді солей амонію ( ), нітратного і нітратного азоту ( ), білкового азоту (рештки рослинних і тваринних організмів) і азоту, що входить до складу грунтового гумусу.

Перетворення сполук азоту в грунті – складний процес. Він відбувається по-різному: гниття білків, або амоніфікація; окислення амонійних форм азоту, або нітрифікація; відновлення нітратів до молекулярного азоту – денітрифікація; фіксація молекулярного азоту атмосфери вільноживучим і симбіотичними мікроорганізмами.

Основні відомості. Бульбочкові бактерії, які живуть у симбіозі з бобовими рослинами, належать до роду Rhizobium. У молодих бульбочках вони мають форму рухливих паличок з перитрихальним розміщенням джгутиків. З розвитком бульбочки бактерії втрачають джгутики, стають нерухомими, розростаються і перетворюються на розгалужені форми – так звані бактероїди. Дослідження показують, що саме в цій стадії відбувається найінтенсивніше зв’язування бактеріями молекулярного азоту.

Бульбочкові бактерії характеризуються вірулентністю, специфічністю і активністю. Вірулентність – здатність бактерій проникати в тканину кореня, розмножуватися там і спричиняти утворення бульбочок. Бульбочкові бактерії можуть заражати лише певну групу бобових рослин. Вибіркова здатність їх відносно рослини дістала назву специфічності, а здатність у симбіозі з рослинами асимілювати молекулярний азот – активності.

Проведення роботи. З бульбочок коренів люпину, гороху або з квасолі бритвою роблять тоненькі поперечні та повздовжні зрізи. З них роблять препарати «роздавлена крапля» і вивчають під мікроскопом при сухій та імерсійній системах (рис.14).

Щ об виготовити фіксовані препарати, зріз бульбочки або маленьку бульбочку роздавлюють на предметному склі та з вичавленої маси роблять мазок. Висушений мазок фіксують на полум’ї спиртівки і фарбують фуксином, карболовим еритрозином або генціанвіолетом. Добрі результати одержуються при фарбуванні препаратів сумішшю рівних частин метиленового синього і фуксину, розчинених у 1 %-му розчині .

Рисунок 14. Бульбочкові бактерії: А – палички; Б – бактероїди.

Для цього витримують препарату суміші фарб протягом 3-5 хв. Тканина бульбочки фарбується у синій колір, а бактерії – в червоний. Препарати старанно вивчають і зарисовують у протоколах робіт.

Для виділення чистої культури бульбочкових бактерій беруть корінець з бульбочкою, старанно промивають у стерильній воді, стерилізують поверхню бульбочки розчином спирту і знову промивають стерильною водою. Потім роздавлюють бульбочку в краплі стерильної води і одержану суспензію висівають у чашки Петрі на бобовий агар або середовище Фреда. Засіяні чашки витримують у термостаті при температурі 25-27°С протягом 7 діб (залежно від форм, які вирощуються – повільних чи швидкоростучих).